Вікіпедія

Генрі Лайон Олді

(Перенаправлено з Генрі Лайон)

Ге́нрі Ла́йон О́лді (рос. Генри Лайон Олди) — колективний псевдонім українських письменників-фантастів з Харкова Дмитра Громова та Олега Ладиженського.[2][3][4][5]

Генрі Лайон Олді
Генри Лайон Олди
Олег Ладиженський, Дмитро Громов (праворуч)
Ім'я при народженніДмитро Громов
Олег Ладиженський
ПсевдонімОлді
Народився1963
Україна
Країна Україна
Діяльністьписьменник
Сфера роботилітературний твір у жанрі фентезі[1], наукова фантастика[1] і науково-фантастична літератураd[1]
Мова творівросійська
Роки активності1991 —
Напрямокфантастика
Жанрнаукова фантастика
Нагороди
Золотий письменник України
Золотий письменник України
Преміїпремія «Зоряний міст»
Сайт: oldieworld.com
CMNS: Генрі Лайон Олді у Вікісховищі

Станом на 2018 рік письменники випустили вже більше 50 романів, що дозволило їм стати одними з найвідоміших авторів російськомовної фантастики. Свої перші романи письменники друкували у профільних видавництвах Харкова, з 1996 по 2012 — в московському видавництві «Эксмо», з 2012 — у петербурзькому видавництві «Азбука».

Свої твори пишуть російською.

Історія

ред.

До появи «Олді», Олег Ладиженський працював режисером харківського театру-студії «Пелікан», куди одного разу приніс свою п'єсу Дмитро Громов. П'єсу відхилили, але Дмитро залишився в театрі як актор, і тісне спілкування у царині театру, зрештою, вилилося в ідею літературного співавторства. Не сподіваючись, що читачі зможуть утримати в пам'яті громіздке сполучення «Дмитро Громов та Олег Ладиженський», співавтори скомпонували з початкових складів своїх імен соковитий «англійський» псевдонім. На вимогу видавця псевдонім було створено використовуючи ініціали перших літер прізвищ авторів, а потім, на його ж вимогу, і розшифрували їх. Так у 1990 році виник псевдонім "Генрі Лайон Олді.[6]

В 1991—1993 роках письменники займалися перекладами російською зарубіжної фантастики. В 1991 році Дмитро Громов та Олег Ладиженський заснували творчу майстерню «Другий млинець», що допомогла публікації більше 100 науково-фантастичних книжок. З 1993 року дует активно публікуються.

У 1999 році письменники були одними з засновників одного з найбільших конвентів на території СНД «Зоряний міст» (проводився з 1999—2012).[6]

Дует також займається музикою. Вийшли три компакт-диски з піснями (російською мовою на вірші Олді) та рок-опера Broken Circle (англійською мовою на вірші Громова).

Вибрані твори

ред.
Романи
  • 1993 Сумерки мира (1993: Харьков: Основа; 1998: Москва: Эксмо)
  • 1994 Войти в образ (1994: Харьков: Второй блин; 1996: Москва: Эксмо)
  • 1994 Дорога (1994: Харьков: Второй блин; 1996: Москва: Эксмо)
  • 1995 Ожидающий на Перекрёстках (1995: Харьков: Око; 1996: Москва: Эксмо)
  • 1996 Восставшие из рая (Барнаул: Полиграфист)
  • 1996 Герой має бути один (Москва, АСТ)
  • 1996 Путь меча (1995: Н.Новгород: Параллель; 1996: Москва: Эксмо)
  • 1996 Пасынки восьмой заповеди (Москва, Эксмо)
  • 1997 Дайте им умереть (Москва, Эксмо)
  • 1997 Мессия очищает диск (Москва, Эксмо)
  • 1997 Гроза в Безначалье (Москва, Эксмо)
  • 1998 Сеть для Миродержцев (Москва, Эксмо)
  • 1998 Иди куда хочешь (Москва, Эксмо)
  • 1998 Я возьму сам (Москва, Эксмо)
  • 1999 Нам здесь жить // Співавтор: Андрій Валентинов (Москва, Эксмо)
  • 1999 Рубеж // Співавтори: Андрій Валентинов, М. та С. Дячинки (Москва, Эксмо)
  • 1999 Нопэрапон, или По образу и подобию (Москва, Эксмо)
  • 2000 Маг в законе (Москва, Эксмо)
  • 2001 Одиссей, сын Лаэрта (Москва, Эксмо)
  • 2001 Богадельня (Москва, Эксмо)
  • 2002 Орден Святого Бестселлера, или Выйти в тираж (Москва, Эксмо)
  • 2003 Шутиха (Москва, Эксмо)
  • 2004 Песни Петера Сьлядека (Москва, Эксмо)
  • 2004 Шмагия (Москва, Эксмо)
  • 2005 Пентакль // Співавтори: Андрій Валентинов, М. та С. Дячинки (Москва, Эксмо)
  • 2006 Приют героев (Москва, Эксмо)
  • 2006 Тирмен // Співавтор: Андрій Валентинов (Москва, Эксмо)
  • 2006 Кукольник (Москва, Эксмо)
  • 2007 Куколка (Москва, Эксмо)
  • 2007 Кукольных дел мастер (Москва, Эксмо)
  • 2008 Гарпия (Москва, Эксмо)
  • 2008 Механизм Времени // Співавтор: Андрій Валентинов (Москва, Эксмо)
  • 2009 Механизм Жизни // Співавтор: Андрій Валентинов (Москва, Эксмо)
  • 2009 Механизм Пространства // Співавтор: Андрій Валентинов (Москва, Эксмо)
  • 2010 Дитя Ойкумены (Москва, Эксмо)
  • 2010 Королева Ойкумены (Москва, Эксмо)
  • 2011 Изгнанница Ойкумены (Москва, Эксмо)
  • 2012 Внук Персея (Москва, Эксмо)
  • 2012 Циклоп (СпБ, Азбука)
  • 2013 Волк (СпБ, Азбука)
  • 2013 Волчонок (СпБ,, Азбука)
  • 2013 Крепость души моей // Співавтор: Андрій Валентинов (СпБ, Азбука)
  • 2014 Вожак (СпБ, Азбука)
  • 2014 Клинки Ойкумены (СпБ, Азбука)
  • 2014 Шерлок Холмс против марсиан (СпБ, Азбука)
  • 2015 Ангелы Ойкумены (СпБ, Азбука)
  • 2015 Призраки Ойкумены (СпБ, Азбука)
  • 2016 Сильные (СпБ, Азбука)
  • 2017 Бык из машины (СпБ, Азбука)
  • 2017 Свет мой, зеркальце… (СпБ, Азбука)
  • 2018 Отщепенец (СпБ, Азбука)

Нагороди

ред.

За всю свою літературну кар'єру, письменники здобули більше як 200 різноманітних нагород,[7] включно з почесною премією «Зал слави. Кращий письменник-фантаст / Hall of Fame. Best Author» Єврокону-2006 (ESFS Awards).[8]

Нагороди у області найкращої російськомовної науково-фантастичної літератури:

Різне
  • Фанкон, 1995 // Малая форма —> Мастер (1993)
  • Мечи, 1997 // Лунный Меч —> Пасынки восьмой заповеди (1996)
  • Зиланткон, 1999 // Большой Зилант —> Путь меча (1996)
  • Сигма-Ф, 2005 // Крупная форма, романы —> Песни Петера Сьлядека (2004)
  • Басткон, 2006 // Премія «Баст». 2 місце —> Пентакль (2005)
  • Серебряная стрела, 2007 // Лучший главный герой —> Ойкумена (2006)
  • Сигма-Ф, 2009 // Крупная форма, романы —> Гарпия (2008)
  • Астрея, 2009 // Роман —> Гарпия (2008)
  • Басткон, 2010 // Премія «Баст». 2 місце —> Алюмен (2009)
  • Серебряная стрела, 2010 // Со-творение (лучшее соавторство) —> Алюмен (2009)
  • Бронзовый Икар, 2010 // Лучшее художественное произведение —> Алюмен (2009)
Мир фантастики
  • Мир фантастики, Итоги 2005 // Лучший отечественный мистический роман —> Пентакль (2005)
  • Мир фантастики, Итоги 2007 // Лучшая отечественная фантастика —> Ойкумена (2006)
  • Мир фантастики, Итоги 2009 // Сюрприз года —> Алюмен (2009)
  • Мир Фантастики, Итоги 2013 // Книги — Лучшая отечественная фантастика —> Крепость души моей (2013)
  • Мир Фантастики, Итоги 2015 // Книги — Лучшая отечественная фантастика —> Побег на рывок (2015)
Звёздный Мост
  • Звёздный Мост, 1999 // «Мастер Фэн-до». 3 місце («Черный пояс 1-го дана») —> Мессия очищает диск (1997)
  • Звёздный Мост, 2000 // Лучший роман. 1 місце —> Рубеж (1999)
  • Звёздный Мост, 2005 // Критика, публицистика и литературоведение. 1 місце —> Десять искушений юного публиканта (2005)
  • Звёздный Мост, 2005 // Лучший цикл, сериал и роман с продолжением. 1 місце («Золотой Кадуцей») —> Пентакль (2005)
Потрал
  • Портал, 2004 // Специальные премии и дипломы
  • Портал, 2005 // Средняя и малая форма —> Аз воздам (2004)
  • Портал, 2006 // Критика, литературоведение, эссе —> Десять искушений юного публиканта (2005)
  • Портал, 2008 // Критика, литературоведение, эссе —> О бедном романе замолвите слово (2007)
  • Портал, 2008 // Крупная форма —> Ойкумена (2006)
РосКон
  • РосКон, 2001 // Роман. 3 місце («Бронзовый РОСКОН») —>Одиссей, сын Лаэрта (2001)
  • РосКон, 2006 // Фантастиковедение. 1 місце («Золотой РОСКОН») —> Десять искушений юного публиканта (2005)
  • РосКон, 2006 // Роман. 2 місце («Серебряный РОСКОН») —> Пентакль (2005)
  • РосКон, 2007 // Фантастиковедение. 2 місце («Серебряный РОСКОН») —> Вечные песни о главном, или Фанты для фэна (2006)
  • РосКон, 2008 // Фантастиковедение. 2 місце («Серебряный РОСКОН») —> О бедном романе замолвите слово (2007)
  • РосКон, 2009 // Фантастиковедение. 2 місце («Серебряный РОСКОН») —> Допустим, ты — пришелец жукоглазый… (2008)
  • РосКон, 2009 // Роман. 2 місце («Серебряный РОСКОН») —> Гарпия (2008)
  • РосКон, 2010 // Фантастиковедение. 1 місце («Золотой РОСКОН») —> Десять искушений матерого публиканта (2009)
  • РосКон, 2010 // Роман. 3 місце («Бронзовый РОСКОН») —> Алюмен (2009)
  • РосКон, 2012 // Роман. 1 місце («Золотой РОСКОН») —> Urbi et Orbi, или Городу и Миру (2011)
  • РосКон, 2012 // Критика, литературоведение, история фантастики. 1 місце («Золотой РОСКОН») —> «Я б в Стругацкие пошел — пусть меня научат»
  • РосКон, 2012 // Критика, литературоведение, история фантастики. 3 місце («Бронзовый РОСКОН») —> «Сценичность персонажа, или Как оживить образ»
  • РосКон, 2013 // Критика, литературоведение, история фантастики. 2 місце («Серебряный РОСКОН») —> «Литературная палитра, или Страна советов от Олдей»
  • РосКон, 2014 // Роман. 1 місце («Золотой РОСКОН») —> Циклоп (2013)
  • РосКон, 2014 // Критика, литературоведение, история фантастики. 1 місце («Золотой РОСКОН») —> «Многоликая фантастика, или разговоры в студии»
  • РосКон, 2016 // Роман. 1 місце («Золотой РОСКОН») —> Побег на рывок (2015)

Переклади українською

ред.
Друковані
  • Г.Л. Олді, М. та С. Дяченки, Андрій Валентинов (2004). Пентакль.[9]. Пер. з рос.: не вказано. Київ: Гамазин. с. 288. ISBN 978-966-7831-74-5. {{cite book}}: Cite має пусті невідомі параметри: |частина=, |оригінал= та |посилання= (довідка)
  • Г.Л. Олді (2005). Пасербки восьмої заповіді. Переклад з російської: ?. Київ: Гамазин. с. 288. ISBN 966-365-040-0. {{cite book}}: Cite має пусті невідомі параметри: |частина=, |оригінал= та |посилання= (довідка)
  • Г.Л. Олді (2006). Обитель героїв. Переклад з російської: ?. Київ: Гамазин. с. 512. ISBN 966-365-087-7. {{cite book}}: Cite має пусті невідомі параметри: |частина=, |оригінал= та |посилання= (довідка)
  • Г.Л. Олді (2006). Шмагія. Переклад з російської: ?. Київ: Гамазин. с. 336. ISBN 966-2938-00-1. {{cite book}}: Cite має пусті невідомі параметри: |частина=, |оригінал= та |посилання= (довідка)
  • Г.Л. Олді (2006). Де батько твій, Адаме?[10]. Переклад з російської: О. Шарговська. Київ: «Факт». с. 336. ISBN 966-359-118-8. {{cite book}}: Cite має пусті невідомі параметри: |частина=, |оригінал= та |посилання= (довідка)
  • Г.Л. Олді (2007). Захребетник.[11]. Переклад з російської: ?. Київ: Гамазин. с. 272. ISBN 978-966-2938-57-9. {{cite book}}: Cite має пусті невідомі параметри: |частина=, |оригінал= та |посилання= (довідка)
  • Г.Л. Олді (2008). Розповіді очевидців, або Архів Нагляду Сімох. Переклад з рос.: Іван Андрусяк. Київ: Грані-Т. с. 160. ISBN 978-966-465-181-0. {{cite book}}: Cite має пусті невідомі параметри: |частина=, |оригінал= та |посилання= (довідка)[12]
  • Г.Л. Олді (2010). Шлях меча.[13]. Пер. з рос.: Іван Андрусяк. Вінниця: Теза. с. 366. ISBN 978-966-421-048-2. {{cite book}}: Cite має пусті невідомі параметри: |частина=, |оригінал= та |посилання= (довідка)
Аудіокниги

Див. також

ред.

Джерела

ред.
  1. ↑ а б в Czech National Authority Database
  2. ↑ Генрі Лайон Олді на сайті фестивалю «Зоряна фортеця»
  3. ↑ Генрі Лайон Олді — біографія на сайті видавництва КСД
  4. ↑ Генрі Лайон Олді на сайті фестивалю «Зоряна фортеця»
  5. ↑ Генрі Лайон Олді — біографія на сайті видавництва Грані-Т
  6. ↑ а б Фантастика. сер! Генрі Лайон Олді — джентельмен із Харкова[недоступне посилання] — Дзеркало тижня, 13 липня 2001
  7. ↑ Награды [Архівовано 22 травня 2018 у Wayback Machine.] — офіційний сайт письменників oldie.ru (рос.)
  8. ↑ ESFS Awards (2000—2009) [Архівовано 30 червня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  9. ↑ В українському перекладі збірки присутні 13 з 30 оповідань. Зміст: Баштан; Харизма Нюрки Гаврош; Продана душа; Атракціон; Неспокій; Базар; Чортова екзистенція; Картопля; Підемо у підвал; Сердолікова намистина; Сатанорій; Богдана; Рятувальники
  10. ↑ Зміст: Де батько твій, Адаме?; Вкласти душу; Життя, якого не було; Повстань, Лазарю!; Давно, знебулий раб, замислив я втекти...; Ваш вихід, або Блазнів ховають за огорожею
  11. ↑ Зміст: Захребетник; Снуль вампіра Реджинальда
  12. ↑ Зміст: Дуель; Турнір у Блезуа; Прокляття; Шкарлупар
  13. ↑ частини 1 і 2: «Кабір» та «Мейлань»

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Генрі_Лайон_Олді&oldid=41201856