«Богадільня» (рос. Богадельня) — фантастичний роман харківських письменників Дмитра Громова та Олега Ладиженського, які пишуть під псевдонімом Генрі Лайон Олді. Написаний 2001 року.

Богадільня
Богадельня
Жанр фантастика
Автор Генрі Лайон Олді
Мова російська
Опубліковано 2001

Події роману відбуваються в Генінгу — вигаданому північно-німецькому князівстві періоду роздробленості Німеччини.

У світі роману дворяни мають надлюдські фізичні здібності (прискорюється сприйняття, шкіра стає твердіше заліза, і т. п.), ступінь прояву цих здібностей визначається давністю роду. Причому набір якостей в різних «благородних будинках» злегка відрізняється, в цілому людина того чи іншого будинку в бойовому стані злегка нагадує тварину (у герцога Генінга — сарана, у новгородського боярина — ведмідь, і так далі).

Протистояти дворянину в сутичці недворянин не може, навіть якщо дворянин беззбройний, а недворянин озброєний холодною зброєю. Тому прийнятий порядок, згідно з яким носіння холодної зброї є ганьба для дворянина, і вони беззбройні. Нижчі класи зобов'язані носити зброю — селянам - дерев'яну, міщанам — від меча до стилета.

Секс дворянина з недворянкой призводить до втрати контролю над своєю силою та можливої ​​загибелі жінки. Однак існують виключення — так звані «капелюшниці», спеціально фізично натреновані гейші для дворян. Навіть для спеціально підготовленої жінки — підготовка різко посилювала її фізично — такий секс міг коштувати тілесних ушкоджень.

Окрім цього існує інша категорія людей, у яких розвинені психічні здібності (наприклад, ясновидіння або гіпноз). Їх здібності також є спадковими, проте фізично ці люди є немічними та вразливими.

Юний представник роду таких надздібностей не має, вони прокидаються в ньому в підлітковому віці, і, щоб допомогти цьому процесу, необхідний Обряд, провести який може тільки представник Гільдії — найвпливовішої організації світу, оскільки без проведення Обряду в потрібному віці, юному дворянину загрожують фізичні й психічні страждання та швидка смерть.

Короткий опис сюжету ред.

Молодий селянський хлопчина Вітольд зауважує в собі напади, під час яких до нього приходить надсила. В одному з цих нападів він вбиває збирача податків, і йому не залишається нічого іншого, як тікати в столицю і влитися в ряди злочинців міського «дна». Де зокрема знайомиться з дівчиною — провидицею, яка залишилася сиротою після навали чуми.

Далі з'ясовується, що мати хлопчини — бігла «капелюшниця», яка пішла по селянському шляху, а сам він — біологічно спадкоємець герцогів Генінга. Вітольд підростає, йому та дівчині (також спадкоємиці «психічного» роду) необхідний Обряд.

Один з членів Гільдії вирішує зробити подвійний обряд — об'єднати душу Вітольда — і дівчинки, з тим щоб врятувати й посилити здібності їх обох. Подібний обряд не проводився ніколи, причому Гільдія не поставлена ​​до відома.

Останнім часом з обрядами почалися якісь проблеми, чим незадоволена Гільдія, яка шукає причину цих невдач. Можливі й масові вибухи народного невдоволення щодо Гільдії і погроми, особливо інспіровані церквою, в першу чергу мандрівними ченцями-кармелітами.

Також іноді різним людям приходить одне видіння, що світ — це полотно, яке діряве, а через дірки в полотні видно інший світ, де, зокрема, дворяни носять зброю, а в нижчих класів вона, навпаки, заборонена.

Створена вона в богадільні — в реальності іранської фортеці на березі Перської затоки — іранським лікарем епохи Сасанідів. Лікар вкрав давню книгу й дізнався секрет вавилонської вежі — товариства зі структурною спеціалізацією функцій між його членами: воїнів-захисників — дворян, провидців — вчених та звичайних людей — селян.

Такий поділ здійснюється наступним чином:

  • Якщо провести відділення душі від тіла, то здібності тіла будуть підсилюватися.
  • Якщо ж дозволити душі поглинати тіло, то духовні аспекти будуть розвиватися.

Вирішивши знову побудувати вавилонську вежу, лікар Бурзой і засновує Гільдію.

Завершення книги: подвійний Обряд руйнує всю систему, Гільдія припиняє своє існування (як було передбачено — у Гільдії немає майбутнього), також руйнується надсила дворян, а Вітольд Бастард, герцог Генінга, є середньовічним дворянином нашого світу (або схожого з нашим).

Посилання ред.