Генрик Фоґельфенґер
Генрик Фоґельфенґер (пол. Henryk Vogelfänger, 4 жовтня 1904, Львів — 6 жовтня 1990, Варшава), сценічне ім'я Тонько — польський актор. Жив у довоєнному Львові (нині Львів, Україна), де працював юристом. Разом з Казимиром Вайдою був зіркою польського радіо, виступаючи з ним у комедійному дуеті «Щепко і Тонько», який був широко популярний в Польщі. Дует пародував стереотипи субкультури львівських батярів.
| Генрик Фоґельфенґер | |
|---|---|
| пол. Henryk Vogelfänger | |
 | |
| Народився | 4 жовтня 1904[1][1] Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина[1][1] |
| Помер | 6 жовтня 1990[1][1] (86 років) Варшава, Республіка Польща[1][1] |
| Поховання | Лондон |
| Країна |  Республіка Польща |
| Діяльність | актор, адвокат |
| Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка |
| Знання мов | польська |
| Нагороди |   |
| IMDb | ID 0867355 |
Біографія
ред.Походив з родини хрещених євреїв. Був випускником 6-ї старшої школи імені Станіслава Сташиця у Львові. Закінчивши університет, у 1935 році відкрив власну юридичну канцелярію. Поряд з юридичною працею, у 1933 році разом із Казимиром Вайдою («Щепко») розпочав свою комедійну кар'єру в передачі «Весела львівська хвиля» (Wesoła lwowska fala). Також знявся у трьох фільмах: «Буде краще», «Волоцюги» та «Серце батяра».
Під час Другої світової війни входив до складу трупи французьких акторів, яка виступала в Англії та на Західному фронті. Також був солдатом у першій дивізії генерала Мачека. Після війни емігрував до Великої Британії, де взяв ім'я «Генрі Баркер» та працював юристом. Повернувся до Польщі у 1988 році. Помер 6 жовтня 1990 року і був похований у Лондоні.
Див. також
ред.Список літератури
ред.Посилання
ред.- Генрик Фоґельфенґер на сайті IMDb (англ.)