Гельмут Ґамс

австрійський ботанік

Гельмут Ґамс (1893–1976) був центральноєвропейським ботаніком. Народився в Брно, дитиною переїхав до Цюриха. Він навчався в Цюріхському університеті, отримавши ступінь доктора філософії в 1918 році. Протягом своєї кар'єри він працював у Мюнхенському та Інсбрукському університетах. Проводячи дослідженням він бував на польових роботах у Європі та Азії. Він був геоботаніком, який спеціалізувався на асоціаціях різних видів мохів і лишайників між собою та навколишнім середовищем[7][8]. Гамс запровадив терміни «біоценологія» та «фітоценологія» у своїй докторській дисертації 1918 року[9][10].

Гельмут Ґамс
нім. Helmut Gams
Народився 25 вересня 1893(1893-09-25)[1][2]
Брно, Землі Богемської Корони, Долитавщина, Австро-Угорщина[1]
Помер 13 лютого 1976(1976-02-13)[1][2] (82 роки)
Інсбрук, Австрія[1]
Поховання Westfriedhofd
Країна  Австро-Угорщина
 Австрія
Діяльність ботанік, ліхенолог, професор, бріолог
Галузь ботаніка
Alma mater Цюрихський університет
Знання мов німецька[3][4]
Заклад Інсбруцький університет і Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Членство Леопольдина
У шлюбі з Margarete Gams-Schimad[5]
Діти Вальтер Ґамс

На честь Ґамса названі два види: Phacus gamsii і Rumex gamsii[11].

Список літератури ред.

  1. а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #118689401 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в Енциклопедія Брокгауз
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. CONOR.Sl
  5. https://www.hohenemsgenealogie.at/gen/getperson.php?personID=I2466&tree=Hohenems
  6. IPNI,  Gams
  7. Pitschmann H (1977). Nachruf auf em. o. Univ.-Prof. Dr. phil. Helmut Gams (1893-1976) (PDF). Berichte des Naturwissenschaftlich Medizinischen Vereins in Innsbruck (нім.). 64: 207—222.
  8. Franz H (1978). In memoriam Univ.-Prof. Dr. Helmut Gams (PDF). Verhandlungen der Zoologisch-Botanischen Gesellschaft in Österreich (нім.). 116—7: 5—6.
  9. Rabotnov TA. 1970-1979. Phytocoenology. In: The Great Soviet Encyclopedia, 3rd ed.
  10. Gams, Helmut (27 березня 1918). Prinzipienfragen der Vegetationsforschung. Ein Beitrag zur Begriffsklärung und Methodik der Bioeaenologie (PDF). Vierteljahrsschrift der Naturforschenden Gesellschaft in Zürich. 63 (1): 293—493. Процитовано 6 жовтня 2020.
  11. Hertel, Hannes; Gärtner, Georg; Lőkös, László (2017). Forscher an Österreichs Flechtenflora [Investigators of Austria's lichen flora] (PDF). Stapfia (German) . 104 (2): 47.