Гелон (син Діномена)
Гелон — тиран Гели (491—478 до н. е.) — тиран Сиракуз (485—478 до н. е.). Був сином Діномена. Від нього пішла династія сиракузьких тиранів Діноменідів.
| Гелон | |
|---|---|
 | |
| Народився |
6 століття до н. е. Джела, Провінція Кальтаніссетта, Сицилія, Італія |
| Помер |
478 до н. е.[1] Сиракузи |
| Діяльність | політик |
| Учасник | Битва при Гімері |
| Посада | tyrant of Syracused |
| Батько | Deinomenesd |
| Брати, сестри | Гієрон I, Фрасибул і Polyzelusd |
| У шлюбі з | Дамаретаd |
| Нагороди | |
ПредкиРедагувати
Родина Гелона походила з острова Телос, розташованого неподалік від Родоса. Ця сім'я брала участь у заснуванні Гели. Мала спадкову посаду єрофанта культу Деметри й Кори.
Захоплення влади у ГеліРедагувати
Після смерті тирана Гіппократа у Гелі спалахнуло повстання демоса, який виступив проти тиранії багатих та знатних. Під гаслом захисту інтересів синів Гіппократа — Евкліда та Клеандра — Гелон, керівник вершників, з військами з-під Гібли вирушив до Гели. Він швидко захопив Гелу, але користувався владою особисто.
Після встановлення тиранії у Гелі разом з тираном Фероном з Акраганта (Гелон до того ж був одружений з донькою Ферона — Дамаретою) розпочав війну проти Карфагену, який займав захід Сицилії. Ця війна тривала з перемінним успіхом.
Тиран СіракузРедагувати
Того часу з Сіракуз були вигнані геомори, колишні володарі міста. Вони запросили Гелона на допомогу. Після цього, у 485 році, тиран Гели відправився до Сіракуз та легко здобув місто, демос сам передав правління до його рук. При цьому правління у Гелі Гелон передав своєму брату Гієрону у 478 році до н. е.
При захоплені влади у Сіракузах Гелон повернув права та майно геоморам.
Гелон проводив політику обмеження волі залежних міст або їх повного знищення. Так, більшість населення було переселено з міст Камарина, Евбея, Мегара Гіблейська. У Сиракузах права громадян було надано 10 тисячам найманців, які до того отримали землі у передмістях Сіракуз. При цьому Гелон не займав якоїсь посади у полісі, скоріше він був повновладним господарем міста.
У 480 до н. е. карфагенська армія висадилася на заході острова. Ферон запросив зятя на допомогу. Гелон привів під Гімеру на з'єднання з Фероном 50 тисяч піхотинців та 5 тисяч вершників. Під цьому місті сицилійські греки розбили карфагенян. Карфаген вимушений був вдовольнитися західною Сицилією та виплатити Гелону та Ферону 2 тисячі срібних талантів, побудувати 2 храми. Після цієї перемоги більшість міст острова почали шукали союзу з переможцями. Це зробили сукули та сикани з міст Селінунт та Регій, тиран останніх Анаксілай видав свою доньку за брата Гелона Гієрона. Більшість Сицилії з цього часу контролював Гелон. У пам'ять про цю визначну перемогу Гелон пожертвував золотий триножник із золотою Нікою Дельфам (див. також Дельфійський оракул), такі ж дарунки здійснили брати Гелона — Гієрон, Полізал, Фрасібул. На Парнасі було встановлено величезний монумент.
У 478 році до н. е. Гелон помер від водянки.
Цікавий фактРедагувати
Гелон був переможцем Олімпійських ігор 488 року до н. е. у перегонах на квадризі.
ДжерелаРедагувати
- Freeman, Edward A. The History of Sicily from the Earliest Times: From the beginning of Greek settlement to the beginning of Athenian intervention. Vol. 2. At the Clarendon P, 1891. 122-33. (англ.)