Вікіпедія

Гелен ДеВітт

американська письменниця-романіст

Гелен ДеВітт
англ. Helen DeWitt
Гелен ДеВітт (2013)
Народилася 1957[1][2][…]
Такома-Парк, Монтґомері, Мериленд, США[4]
Країна  США[5][6]
Місце проживання Берлін[7]
Діяльність письменниця-романістка, письменниця
Alma mater Університет Оксфорда[8], Брейсноуз коледж, Коледж Сміт, Коледж Леді Маргарет і Northfield Mount Hermon Schoold
Знання мов англійська[9], латина[8], давньогрецька[8], французька[8], німецька[8], іспанська[8], італійська[8], португальська[8], нідерландська[8], данська[8], норвезька[8], шведська[8], арабська[8], іврит[8] і японська[8]
Роки активності 2000 — тепер. час
Жанр роман
Magnum opus The Last Samuraid і Lightning Rodsd
Нагороди
Сайт helendewitt.com
Запис голосу Гелен ДеВітт (2015)

Гелен ДеВітт (англ. Helen DeWitt; нар. 1957, Такома Парк, Меріленд, США) — американська письменниця-романіст.

Біографія ред.

Гелен ДеВітт народилася 1957 року у Такома Парк, Меріленд, США. Значну частину дитинства вона провела у Латинській Америці, зокрема у Мексиці, Бразилії, Колумбії та Еквадорі[10], оскільки її батьки працювали у дипломатичній службі США. Вона вчилася рік у школі Нортфілд-Маунт-Гермон (Нортфілд, Массачусетс), трохи ходила до коледжу Сміт (Нортгемптон, Массачусетс). Вона вивчала антикознавство в Оксфордському університеті, спершу в Леді-Маргарет-Голл, а потім у коледжі Брейсноуз (отримала науковий ступінь доктора філософії). В 1988 році вона полишила академічну кар'єру[11].

2001 року вийшов її дебютний роман «Останній самурай». Сам рукопис вона завершила в 1998 році, це був один із 50 романів, що вона почала писати[10]. Під час написання книги вона працювала на різних роботах, зокрема набирала текст, працювала у мережі «Dunkin' Donuts», у пральні. Роман було опубліковано у понад 20 країнах[12].

25 травня 2004 року Гелен ДеВітт пропала зі свого дому у Стейтен-Айленд, попередньо написавши передсмертного електронного листа до Дев Чатіллон (англ. Dev Chatillon)[11][13], а вже 26 травня 2004 року її знайшли біля Ніагарського водоспаду, де вона хотіла просто «прояснити голову»[14].

У 2005 році вона написала «limit5» для виставки «Blushing Brides» у співпраці із лондонською художницею Інгрід Керма[15].

2007 року вона завершила роман «Твоє ім'я тут» (співавтор — Іліа Гріднефф (англ. Ilya Gridneff), австралійський журналіст). Книгу не було опубліковано, хоча уривки виходили у журналі «n+1» у 2008 році[11]. Того ж року почалися переговори щодо прав на екранізацію книги «Останній самурай» з режисером Том Дей[16][17].

2012 року вийшов її другий роман «Приймачі блискавки» у незалежному видавництві «And Other Stories» (Гай-Віком, Бакінгемшир)[18][19]. Рукопис цього роману був завершений ще до публікації «Останнього самурая»[20][21].

Уривок із її роману в роботі, дія якого відбувається у Флін-Флон, Манітоба, було опубліковано «Open Book: Ontario»[22].

Її оповідання «Верхолази»[23], що досліджує ідеали митця та комерційну реальність життя письменника, було опубліковано у листопаді 2014 року в «Harper's Magazine»[24].

Гелен ДеВітт мешкає у Берліні[25], де первинно думала пробути тільки місяць[17]. Вона знає декілька мов: англійську, французьку, латину, грецьку, німецьку, іспанську, італійську, португальську, арабську, іврит, японську та російську[11].

Романи ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #123150000 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ British National Bibliography — 1950.
  3. ↑ NUKAT — 2002.
  4. ↑ Freebase Data Dumps — Google.
  5. ↑ http://observer.com/2007/12/helen-dewitt-trashes-andrew-wylie-on-portfoliocom/
  6. ↑ http://www.nybooks.com/galleries/david-levine-illustrator/writers-american/?page=8
  7. ↑ http://www.andotherstories.org/author/helen-dewitt/
  8. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с http://www.vulture.com/2016/07/helen-dewitt-last-samurai-new-edition.html
  9. ↑ Czech National Authority Database
  10. ↑ а б Macgowan, James (15 жовтня 2000). After 50 attempts, Helen DeWitt's brainy prose gets brawny cash advances. The Ottawa Citizen. CanWest Interactive. {{cite news}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
  11. ↑ а б в г M.H. Miller (12/20/11). Novels From the Edge: For Helen DeWitt, the Publishing World Is a High-Stakes Game (англ.) . observer.com. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 11 травня 2015.
  12. ↑ Helen DeWitt (англ.) . www.andotherstories.org. Архів оригіналу за 26 грудня 2017. Процитовано 11 травня 2015.
  13. ↑ Sabrina Tavernise (26 травня 2004). Metro Briefing | New York: Staten Island: Novelist Is Reported Missing (англ.) . www.nytimes.com. Архів оригіналу за 19 травня 2015. Процитовано 11 травня 2015.
  14. ↑ Jonathan Lemire. SUICIDAL AUTHOR FOUND ALIVE IN NIAGARA FALLS (англ.) . NEW YORK DAILY NEWS. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 11 травня 2015.
  15. ↑ Helen DeWitt (листопад 2005). 3 pieces written for the opening of Ingrid Kerma’s Blushing Brides (Broadbent Gallery). Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 11 травня 2015.
  16. ↑ Option for film rights to The Last Samurai, by Helen DeWitt (англ.) . Архів оригіналу за 27 січня 2015. Процитовано 11 травня 2015.
  17. ↑ а б Mitzi Akaha (13 червня 2011). Helen DeWitt (англ.) . www.axiommagazine.jp. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 11 травня 2015.
  18. ↑ Jenny Turner (3 жовтня 2012). Lightning Rods by Helen DeWitt – review (англ.) . www.theguardian.com. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 11 травня 2015.
  19. ↑ Helen DeWitt (1 жовтня 2012). Lightning Rods (англ.) . www.andotherstories.org. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 11 травня 2015.
  20. ↑ Jenny Davidson (13 жовтня 2011). A Conversation With Novelist Helen DeWitt (англ.) . www.theawl.com. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 11 травня 2015.
  21. ↑ David K. Israel. An interview with novelist Helen DeWitt (англ.) . boingboing.net. Архів оригіналу за 15 вересня 2015. Процитовано 11 травня 2015.
  22. ↑ Jeremy Colangelo (12 червня 2012). Helen DeWitt on Writing, Flin Flon and the Canadian Personality (англ.) . www.openbookontario.com. Архів оригіналу за 19 лютого 2014. Процитовано 11 травня 2015.
  23. ↑ Helen DeWitt (листопад 2014). Climbers (англ.) . harpers.org. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 11 травня 2015.
  24. ↑ Harper's Magazine vol.329 No. 1974
  25. ↑ And Other Stories, Helen DeWitt [Архівовано 26 грудня 2017 у Wayback Machine.] Retrieved 23 January 2013

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гелен_ДеВітт&oldid=42134784