Відкрити головне меню

Гаспарен де Бергамо ("Гаспаріно да Барціцца"; "Gasparinus de Bergamo"[5]; бл. 1360 — бл. 1431, Мілан) — італійський граматик, педагог, автор нового епістолярного стилю, заснованого на листах Цицерона.

Гаспарен де Бергамо
Barzizza-gasparino-salvioni-anton-fritz-1723.jpg
Народився 1360[1]
Бергамо, Ломбардія
Помер 1431[2][1][3]
Мілан, Міланське герцогство
Діяльність мовознавець
Alma mater Павійський університет
Вчителі Giovanni Travesid
Відомі учні Вітторино да Фельтре, Франческо Філельфо, Леон-Баттіста Альберті і Антоніо Беккаделлі
Заклад Падуанський університет
Діти Guiniforte Barzizzad[4]

Разом з П'єтро Паоло Верджеріо стояв біля витоків гуманізму в Падуї. Як і інші ранні італійські гуманісти, він викладав риторику, граматику, етику з метою відродження латинської літератури.

БіографіяРедагувати

Гаспарено ді П'єтробуоно народився в селі Барціцца, поблизу Бергамо. Навчався граматиці й риториці в Павії. Викладав там з 1403 до 1407 року, потім переїхав до Венеції, де працював приватним учителем в родини Барбаро.

Не маючи можливості відкрити свою школу в Венеції, Гаспаріно переїжджає до Падуї, де викладає з 1407 до 1421 року. Це був найпродуктивніший період в його житті: тут він пише свої праці, а також здобуває відомість як вчений і викладач. Він читає лекції з риторики, а також курси, присячені латинським авторам, таким як Сенека, Цицерон, Вергілій і Теренцій. Він відкриває гуманістичну початкову школу, в якій навчалися Вітторино да Фельтре, Леон Баттіста Альберті, Антоніо Беккаделлі.

Пізніше Гаспарено викладав у Феррарі, а 1418 року, на запрошення Філіппо Марія Вісконті, відкрив початкову школу в Мілані, подібну до падуанської. З 1421 року Гаспарено викладав у Мілані, а також служив придворним оратором у герцога Вісконті.

Крім того, Гаспарено служив секретарем папи Мартіна V, і на цій посаді брав участь у Констанцькому соборі. Гаспарено помер у Мілані близько 1431 року.

Від шлюбу з Лукрецією Альярді у нього був син Гімфорте (Гініфорто) Барціцца (бл. 1406-1463), який також став відомим вченим і письменником. Гімфорте одружився з Джованніні Малабарба.

ПраціРедагувати

 
Liber epistolarum («Епістолярна книга») Гаспарена де Бергамо, Париж, 1470
  • Liber epistolarum («Епістолярна книга») або Epistolae Gasparini («Листи Гаспарена»). Ця книга стала першою книгою, друкованою у Франції. 1470 року її видали книгодрукар Ульріх Герінг з партнерами за вказівкою Йоганн Райхлін. Цей твір призначався для студентів, він навчав витонченої та елеґантної латині, а також композиції в прозі.
  • Tractatus de compositione (бл. 1420): підручник з риторики та літературного стилю. У ньому Гаспарен виступає за повернення до основ стилю, якими користувалися античні оратори. Насмперед він пише про Квінтиліана та Цицерона[6].
  • Orthographia: посібник з латинської орфографії.
  • Il Vocabularium breve ("Короткий слованик"), бл. 1417-18. Етимологічний словник латинських термінів з італійським перекладом. Пізніше неоноразово передруковувався. Перше видання 1509 року[7].

ПриміткиРедагувати

  1. а б Encyclopædia Britannica
  2. Swartz A. Open Library — 2007.
  3. LIBRIS
  4. http://www.treccani.it/enciclopedia/guiniforte-barzizza/
  5. Також відомий як: Gasparino (da) Barizizza, Gasparino (da) Barzizza; Gasparin de Bergame; Gasparinus Barzizius Bergamensis
  6. Robert P. Sonkowsky, "Critical Edition of the Latin Rhetorical Treatise De Compositione by Gasparino Barzizza of Bergamo", in American Philosophical Society. Year Book 1962, p. 629.
  7. Vocabularium breve magistri Gasparini Pergomensis, Venetiis, per Simonem de Luere, 1509.

ЛітератураРедагувати

  • Robert P. Sonkowsky, "Magister Gasparinus", The Speech Teacher, 12 (1963), 200-203.
  • Robert P. Sonkowsky, "Critical Edition of the Latin Rhetorical Treatise De Compositione by Gasparino Barzizza of Bergamo", American Philosophical Society: Year Book, 1962, 629.