Антоніо Беккаделлі

Анто́ніо Беккаде́ллі (італ. Antonio Beccadelli), названий «Панорміта» (тобто «виходець з Палермо» — італ. Il Panormita; 1394, Палермо — 19 січня 1471, Неаполь) — італійський поет, дипломат, гуманіст і хроніст XV століття, що писав на латиною. Засновник неаполітанської Академії (1443).

Антоніо Беккаделлі
Antonio Beccadelli, Panormita.png
Псевдо Panormita
Народився 1394[1][2]
Палермо, Італія
Помер 19 січня 1471[3][4][5]
Неаполь, Італія
Діяльність поет, історик, письменник, дипломат
Вчителі Гаспарен де Бергамо і Panormitanusd
Відомі учні Johannes Philippus de Lignamined, Джованні Понтано і Antonio de Ferrarisd
Знання мов латина[1] і італійська

БіографіяРедагувати

Беккаделлі навчався в університеті Сієни й опублікував 1425 року в Болоньї латинську збірку обсценних та сатиричних епіграм під назвою «Гермафродит», яку присвятив Козімо Медічі. 1429 року він став придворним поетом міланського герцога Вісконті. 1434 року він знайшов собі іншого благодійника й переїхав у двір короля Арагону Альфонсо V, де працював його приватним секретарем та радником. З рук імператора Сигізмунда отримав вінок за збірку епіграм «Hermaphroditus» (1432). 1443 року заснував гуманістичний гурток, який згодом став «Академією Понтаніаною». Цю академію розбудував учень Беккаделлі і його наступник Джованні Понтано. За часів Беккаделлі академія називалася «Porticus Antoniana».

ТвориРедагувати

Окрім збірки епіграм він є автором таких творів:

  • «De dictis et factis regis Alfonsi» (lib. V, Піза, 1485),
  • «Epistolae familiares ac campanae» (Неаполь),
  • «Epistolarum libri V» (Венеція, 1553),
  • «Quinque illustrium poetarum lusus in Venerem» (Піза, 1791),
  • «Carmina illustrium poetarum italorum» та ін.

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  •  Gianvito Resta: Beccadelli, Antonio, detto il Panormita. In: Alberto M. Ghisalberti (Hrsg.): Dizionario Biografico degli Italiani (DBI). V. 7: Bartolucci–Bellotto. Istituto della Enciclopedia Italiana, Rom 1965, S. 400—406.

ПосиланняРедагувати