Вікіпедія

Гапочка

український інді-гурт

Гапочка (на англ. Gapochka) — український інді-гурт, створений у 2008 році.

Гапочка
Основна інформація
ЖанрІнді-рок, інді-поп, електро
Рокиз 2008
КраїнаУкраїна Україна
МістоКиїв
Моваукраїнська
російська
СкладКатя Гапочка
Євген Якшин
Олексій Руденко
Катерина Багінська
Колишні
учасники		Олександр Зброцький
Єгор Гавриленко
Артем Угодніков
Дмитро Шевченко
Офіційний сайт
]
Гапочка у Вікісховищі

Історія

ред.

Гурт з'явився у 2008 році, коли вокалістка гурту Катя Гапочка, приїхавши з Хмельницького навчатись до київської консерваторії, вирішила зібрати свій гурт. Перший склад гурту був укомплектований за два дні, а компанію у першому складі Каті склав барабанщик гурту Артем Угодніков, який приїхав навчатись до Києва з Кропивницького.

У цей час до гурту приєднався Єгор Гавриленко (бас) та Олександр Зброцький (гітара)

Зараз ГАПОЧКА — гурт, який переміг в Global Battle of the Bands і пізнав атмосферу лондонського клубу Scala, в якому виступали The Beatles, а в новітній історії здійснив перехід з формату альтернативного поп-року в ніжне електроакустичне і став одним з унікальних облич нової ери української музики. Голос фронтвумен гурту — Каті Гапочки — належить до десятки голосів нової української музики[1]. Мініальбом «Електроакустика» (2014), другий CD після дебютного «Етап» (2012), став одним із 14 найкращих українських альбомів 2014 року[2] і одним із 8 альбомів молодих українських гуртів, «які вас здивують»[3]. Нова ГАПОЧКА — це інді-електронний гурт у новому повноформатному альбомі «Лови мої слова» 2015 для любителів чесної, дієвої і незалежної музики.

The GBOB

ред.
 
Виступ на GBOB у 2009 році

25 вересня в рамках конкурсу «The Global Battle Of The Bands UA 2008» гурт здобув найвищий результат серед київських команд-учасниць.

У жовтні того ж року «Гапочка» потрапила до національного фіналу «The GBOB». Гурт відмітили особливою нагородою — зйомками першого відеокліпу з ротацією на телебаченні.

У 2009 гурт здобув 1-е місце в національного фіналу «The GBOB» — і у 2010 році представив Україну на світовому фіналі «The GBOB», який відбувся у 27 квітня у Лондоні на одному з престижних концертних майданчиків . На фестиваль приїхали 25 гуртів з різноманітних країн світу: Ізраїль, Казахстан, Німеччина, Румунія, Китай та інші. Першими на сцену клубу Scala вийшов гурт Гапочка. Того дня український гурт потрапив у десятку.

Нова Гапочка

ред.
  Гапочка — це сила, ковток свіжого повітря, звук який пронизує своїм безкомпромісним духом, творчість в якій помітна ковтки історії музики — від бітловськіх рифів до відгуків інді-творчості.  

2015—2016 роки для ГАПОЧКИ — кардинально новий етап, що вилився у співпрацю із знаними саунд-продюсерами. Навесні 2012-ого, гурт закінчив роботу над своїм першим альбомом. Це 12 композицій, які об'єднані символічною назвою «Етап». Крім студійної роботи, музиканти продовжують працювати над новими за стилем і звучанням піснями. Ці пошуки вилилися в появу ЕР[4] (Восени 2012). Імпульсивний експеримент музиканти здійснили в тандемі з саунд-продюсером Юрієм Хусточкою («Океан Ельзи», «Esthetic Education») і звукорежисером Іллею Галушко («Esthetic Education»). У 2014 році Гапочка випускає мініальбом «Електроакустика» — добірка свіжих полегшених настроїв від ГАПОЧКИ. І у квітні і 2015 року вийшов повноцінний альбом «Лови Мої Слова»[5] — саунд-продюсер майже усього альбому — Олексій Gorchitza, окрім першого треку «ЛМС» — де хімію доповнив Юрій Хусточка. ГАПОЧКУ виокремлюють не за стильовим особливостям, а за якістю виконання своєї музики на концептуально різних фестивалях. Музичні критики називають «Гапочку» сполученням експресивного драйву «Океану Ельзи» і романтичності «The Kinks». Часто порівнюють вокал з українською «Крихіткою», російською Земфірою, а в музиці знаходять присмак британських Jessie Ware і James Blake. Насправді ГАПОЧКА — настільки гармонійна у своїй музичній силі, що у контексті світового музичного фону сучасні меломани можуть гідно оцінити майстерність музикантів в порівнянні з іншими визнаними не лише Україною, а передусім світом сучасними виконавцями.

Цікаві факти

ред.
  • Офіційною датою народження гурту вважається 11 березня 2008 року, коли гурт виступив на сцені Центру сучасного мистецтва Києво-Могилянської академії, але датою появи гурту його учасники вважають рік 2007…
  • У першому складі гурту був саксофоніст
  • Катя Гапочка посіла 1-е місце у конкурсі «Червона Рута» в номінації «Акустична музика» у 2005 році
  • Усі нинішні члени гурту мають музичну освіту (незакінчену, поки що)
  • 20 липня гурт отримав II премію на фестивалі «Тарас Бульба».
  • Вокалістка — Катя Гапочка — професійно грає на бандурі

Цитати

ред.
  Для мене існують залежні люди, які залежать від усього, що відбувається, і незалежні, які керують процесом. Незалежним людям часто стає самотньо. В одних піснях я граю роль незалежної людини, в інших — прошу, щоб мене не ламали і не прогинали. Для мене, з пісні в пісню, йде певний діалог між ними. Наприкінці герой залишається один.  

— Катя Гапочка

  І для Гапочки ця справжність проявляється в бажанні постійних змін і творчих пошуків, органічному балансуванні між альтернативним поп-роком, електроакустикою та індітронікою  

— Muzmapa, [6]

Учасники

ред.
  • Катя Гапочка (вокал, клавішні) 
  • Євген Якшин (гітара) 
  • Олексій Руденко (бас)

Фестивалі

ред.

Гурт виступав на багатьох фестивалях і заходах, серед яких:

Дискографія

ред.

Студійні альбоми

ред.
  • Етап (2012)
  • Електроакустика (2014)
  • Лови Мої Слова (2015)

Міні-альбоми

ред.
  • Може Я Дівчина? (2012) ЕР
  • «В Крайнощі» (EP 2017)

Сингли

ред.
  • Лілії (2016)

Відеокліпи

ред.
Рік Назва пісні Режисер(и) Посилання
2011 «Віддай» Юлія Рублевська [8]
2012 «Сонечко» Віктор Придувалов [9]
2013 «Дівчина» Віктор Придувалов [10]
2014 «Зникаю» Горностай Катерина [11]
2015 «Невесомость» Віктор Придувалов [12]
2016 «Монета» Юлія Рублевська [13][14][15]

Примітки

ред.
  1. ↑ theinsider.ua. Архів оригіналу за 25 грудня 2014. Процитовано 26 липня 2015.
  2. ↑ liroom.com.ua. Архів оригіналу за 16 вересня 2015. Процитовано 26 липня 2015.
  3. ↑ themap.com.ua[недоступне посилання з липня 2019]
  4. ↑ «Може Я Дівчина?». Архів оригіналу за 8 вересня 2016. Процитовано 26 липня 2015.
  5. ↑ «Лови Мої Слова»
  6. ↑ Muzmapa. Архів оригіналу за 7 жовтня 2015. Процитовано 6 жовтня 2015.
  7. ↑ Taм де ми разом. terytoriya.com.ua. 10 травня 2015. Архів оригіналу за 27 травня 2016. Процитовано 30 липня 2016.
  8. ↑ Відео на YouTube. www.youtube.com. 1 серпня 2011. Архів оригіналу за 31 березня 2016. Процитовано 30 липня 2016.
  9. ↑ Відео на YouTube каналі гурту. www.youtube.com. 7 квітня 2015. Архів оригіналу за 26 березня 2016. Процитовано 30 липня 2016.
  10. ↑ Відео на YouTube каналі гурту. www.youtube.com. 7 квітня 2015. Архів оригіналу за 1 квітня 2016. Процитовано 30 липня 2016.
  11. ↑ Відео на YouTube каналі гурту. www.youtube.com. 23 грудня 2014. Архів оригіналу за 24 липня 2021. Процитовано 30 липня 2016.
  12. ↑ Відео на YouTube каналі гурту. www.youtube.com. 28 квітня 2015. Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 30 липня 2016.
  13. ↑ Відео на YouTube каналі гурту. www.youtube.com. 28 липня 2016. Архів оригіналу за 31 липня 2016. Процитовано 30 липня 2016.
  14. ↑ Прем'єра від «Гапочки»: 33 розбиті тарілки і жодної жертви. cultprostir.ua. 30 липня 2016. Архів оригіналу за 30 липня 2016. Процитовано 30 липня 2016.
  15. ↑ «Гапочка» показала, як виглядає втеча від реальності. jamfm.com.ua (англ.) . 29 липня 2016. Архів оригіналу за 31 липня 2016. Процитовано 31 липня 2016.

Посилання

ред.
  Це незавершена стаття про музичний колектив.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гапочка&oldid=44622481