Гаморак Нестор Теодорович
Не́стор Теодо́рович Гамора́к (9 березня 1892, село Стрільче Городенківського повіту, нині Городенківського району Івано-Франківської області — 1 вересня 1937) — український ботанік, приват-доцент Кам'янець-Подільського державного українського університету. Діяч ЗУНР.
Гаморак Нестор Теодорович | |
---|---|
Народився | 9 березня 1892 Стрільче (Коломийський район), Городенківський район, Івано-Франківська область |
Помер | 1 вересня 1937 (45 років) Омська область, РРФСР, СРСР |
Країна | Австро-Угорщина |
Діяльність | ботанік |
Alma mater | Віденський університет |
Заклад | КНУ імені Тараса Шевченка |
Гаморак Нестор Теодорович у Вікісховищі |
Життєпис
ред.Народився у сім'ї священика. Після смерті батька сім'я переїхала в Коломию. Закінчив у Коломиї українську класичну гімназію. 1910 року вступив на природничий відділ філософського факультету Віденського університету. 1915 року з відзнакою закінчив університет, учень Ганса Моліша; працював в українській гімназії Відня.
У листопаді 1916 року під час Першої світової війни мобілізовано до австрійської армії. Від січня до липня 1919 року працював у пресовому бюро державного секретаріату ЗУНР.
Від 2 серпня 1919 року — приват-доцент Кам'янець-Подільського державного українського університету. Потім працював у Кам'янець-Подільському сільськогосподарському інституті (нині Подільський державний аграрно-технічний університет), був організатором і директором ботанічного саду при ньому.
Делегат від Кам'янця-Подільського (з Володимиром Гериновичем) першої Всеукраїнської конференції краєзнавства (Харків, 28—31 травня 1925 року).
Досліджував анатомію та фізіологію рослин.
З 1930 року, за запрошенням академіка Миколи Холодного, працював професором кафедри фізіології рослин Київського інституту професійної освіти (так тоді називався Київський університет) та у відділі фізіології Інституту ботаніки ВУАН.
1932 року незаконно заарештовано. Був у засланні. За постановою трійки УНКВС Омської області розстріляний 1 вересня 1937 року. 1961 року посмертно реабілітований.
Публікації
ред.- «Нові дані до мікрохімії і фізіології продихового апарату у рослин» (1923)
- «Новий тип транспірографа» (1927)
- «Порадник по збору лікарських рослин»
- «Світ бактерій. Значення бактерій в економіці природи та в економіці людства» (1927)
- «Новий прилад для поміру транспірації у рослин» (1926)
- «Спроби над фотоперіодизмом у рицини» (1928)
Родина
ред.Донька Н. Т. Гаморака — Широбокова Дарина Несторівна — куратор колекції сукулентних рослин, багато років провідний науковий співробітник Ботанічного саду ім. академіка Фоміна.[1]
Син Дарини Несторівни, онук Нестора Гаморака Широбоков Володимир Павлович — завідувач кафедри мікробіології, вірусології та імунології Національного медичного університету імені Олександра Богомольця, академік НАН України, Заслужений діяч науки і техніки України.
Примітки
ред.- ↑ Київський сайт про кактуси та кактусистів[недоступне посилання](рос.)[недоступне посилання з травня 2019]
Література
ред.- Баженов Л. В. Alma mater подільського краєзнавства. — Кам'янець-Подільський, 2005. — С. 77, 88, 90, 93.
- Бахмат М., Алєщенко М. Подільський державний аграрно-технічний університет. — Кам'янець-Подільський, 2005. — С. 30—31.
- Віленський Ю. Академік Володимир Широбоков: "Із мікробами треба бути на «Ви» // Дзеркало тижня. — 2009. — № 38—39 (766—767). — 10 жовтня.
- Нестор Теодорович Гаморак // Завальнюк О. М., Комарніцький О. Б. Сільськогосподарський факультет Кам'янець-Подільського державного українського університету (1919—1921 рр.): Дослідження. Документи. Матеріали. — Кам'янець-Подільський, 2004. — С. 127—136.
- Доброчаєва Д. М., Любінська Л. Г., Рибалко О. Л. Нестор Гаморак: Сторінки життя вченого // Український ботанічний журнал. — 1993. — Т. 50. — № 5. — С. 86-92.
- Доброчаєва Д. та ін. Гамораки / Дарія доброчаєва, Олександр Рибалко // Краєзнавство. — 1994. — №1-2. — С. 69-78.
- Енциклопедія українознавства. Словникова частина. — Перевидання в Україні. — Т. 1. — Львів, 1993. — С. 353.
- Прокопчук В. С. Під егідою українського комітету краєзнавства. — Кам'янець-Подільський, 2004. — С. 278—279.
- Шанковський Л. Українська Галицька Армія. — Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 1999. — 397 с.
Джерело
ред.- Яскрава сторінка краєзнавчого руху [Архівовано 17 грудня 2013 у Wayback Machine.]