Галібей Юрій-Адальберт

український священник

Юрій-Адальберт Галібей (1888 р. — 13 червня 1919, Монастириська, нині Тернопільська область) — український греко-католицький священник, капелан УГА. З роду Галібеїв — татарського походження[1]. Був рідним братом священника Івана, Михайла, Степана Галібеїв.

Юрій-Адальберт Галібей
Народився 1888(1888)
Устя-Зелене
Помер 13 червня 1919(1919-06-13)
м. Монастириська, нині Тернопільська область
·замордований
Громадянство Австро-Угорщина Австро-Угорщина — ЗУНР ЗУНР
Національність українець
Діяльність капелан, священник
Alma mater Івано-Франківська духовна семінарія імені святого священномученика Йосафата, Віденський університет і Авґустинеум
Військове звання поручник
Конфесія УГКЦ
Рід Галібеї
Батько Павло Галібей
Родичі брати Іван, Михайло, Степан

Життєпис ред.

Закінчив Станиславівську духовну семінарію, 1912 року отримав сан священика. Продовжив студії в Augustlneum (м. Відень)[2].

Служив духівником Станиславівської (тепер Івано-Франківської) духовної семінарії, сотрудником (помічником священика, тобто другим священиком) у Монастириську.

Від початку 1919 р. був військовим капеляном УГА (у званні поручника)[3].

Загинув 13 червня 1919 р. у бою[4], а конкретніше, був замордований разом зі старим священиком о. Захарієм Подляшецьким після захоплення міста Монастириська (нині Тернопільська область, Україна, тоді ЗУНР) польськими військами під час польсько-української війни 19181919 років (в дикунський спосіб…[5]

 
Могила отців Захарія Подляшецького та Юрія-Адальберта Галібея біля церкви Воздвиження Чесного Хреста, Монастириська

Примітки ред.

  1. Душенко С. Устя-Зелене з присілками Грабина і Гірка / Калейдоскоп минулого // Бучач і Бучаччина… — С. 671
  2. Шематизмъ всего клира греко-католицкои епархіи Станиславôвскои на рôкъ Божій 1910. Станиславôвъ 1910, с. 310. Шематизм всего клира греко-католицкої епархії Станиславівскої на рік Божий 1914. Станиславів 1914, с. XXV, 311.
  3. Бучач і Бучаччина… — С. 432
  4. Пиндус Б. Галібей Юрій-Адальберт… — С. 333.
  5. Рибак Н. Монастириська // Бучач і Бучаччина… — С. 271

Джерела ред.

Посилання ред.