Вікіпедія

Галущенко Герман Валерійович

Герман Валерійович Галущенко (нар. 1 травня 1973, Львів, Українська РСР, СРСР) — український юрист, міністр енергетики України з 29 квітня 2021. Член Ради національної безпеки і оборони України (з 13 травня 2021)[1].

Герман Валерійович Галущенко
Герман Валерійович Галущенко
Герман Валерійович Галущенко
Міністр енергетики України
Нині на посаді
На посаді з29 квітня 2021
ПрезидентВолодимир Зеленський
Прем'єр-міністрДенис Шмигаль
ПопередникЮрій Бойко (в. о.)
Народився1 травня 1973(1973-05-01) (51 рік)
Львів, Українська РСР
Відомий якполітик
ГромадянствоУкраїна Україна
ОсвітаЛьвівський державний університет імені Івана Франка
Alma materЛНУ ім. І. Франка (1995) і ЛНУ ім. І. Франка
Політична партіябезпартійність
Професіяюрист
магістр міжнародного менеджменту
Нагороди
Заслужений юрист України
Заслужений юрист України

Орден Данила Галицького
Орден Данила Галицького
 Медіафайли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Галущенко.

Життєпис

ред.

Герман Галущенко народився 1973 року у Львові. У 1995 році закінчив Львівський державний університет імені І. Франка за спеціальністю «Правознавство», отримав диплом юриста з відзнакою.

Закінчив Українську академію зовнішньої торгівлі за спеціальністю «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності», отримав диплом магістра міжнародного менеджменту[2].

Кар'єра

ред.

Діяльність в державних органах

ред.

Працював у прокуратурі м. Львова, у договірно-правовому департаменті МЗС України. Потім працював у міністерстві закордонних справ України, був представником України у комітеті Ради Європи по боротьбі з корупцією. У різні роки він обіймав посади заступника керівника департаменту Секретаріату (Адміністрації) Президента України, з 2011 року — директора департаменту судової роботи Міністерства юстиції України[2].

НАЕК «Енергоатом»

ред.

У 2013—2014 роках — виконавчий директор з правового забезпечення НАЕК «Енергоатом». З травня 2020 року по 29 квітня 2021 року — віце-президент НАЕК «Енергоатом»[2].

Міжнародна діяльність

ред.

У 2014 році після звільнення з Енергоатома за власним бажанням Герман Галущенко активно долучився до процесу захисту інтересів держави Україна та вітчизняних компаній у міжнародних судових інстанціях. Зокрема, він працював над питаннями притягнення РФ до відповідальності за експропріацію власності великих українських державних та приватних компаній у АР Крим. Також працював у команді провідних міжнародних юристів на чолі з американською компанією Covington & Burling LLP – у справах, що розглядав Міжнародний суд ООН за порушення двох конвенцій: про фінансування тероризму (Донбас) та расову дискримінацію (Крим).

Представляв Україну у численних переговорах та конференціях. Є членом Американської асоціації міжнародного права. Арбітр від України Міжнародного центру вирішення інвестиційних справ у Вашингтоні. Також залучений як арбітр ІСС.

Брав участь у багатьох міжнародних процесах, зокрема у сфері енергетики щодо видобутку нафти та газу, угод про розподіл продукції, експропріацію енергетичних активів тощо.

Міністерська посада

ред.

29 квітня 2021 року Верховна Рада України проголосувала за призначення Германа Галущенка міністром енергетики України. За таке рішення віддали голоси 305 народних депутатів — фракція «Слуга народу», ОПЗЖ, «Батьківщина» та групи «За майбутнє» і «Довіра»[3].

Президент Володимир Зеленський відповідним указом 13 травня увів Германа Галущенка до складу Ради національної безпеки і оборони України[4].

Викладацька діяльність

ред.

З 2012 року викладає міжнародне приватне право в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Доцент кафедри міжнародного приватного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка[2].

Скандали

ред.

Ряд народних депутатів звинувачував Германа у звʼязках із Андрієм Деркачем, однак сам Герман ці звʼязки заперечує[5][6][7].

У липні 2024 року Герман Валерійович приховав інформацію про позаштатну подію на Південноукраїнській АЕС в результаті якої були пошкоджені трансформатори струму, що призвело до руйнувань на ввідно-розподільному пристрої, назвавши інформацію про це неправдою і російським наративом[8].

12 серпня працівниками НАБУ було викрито заступника Галущенка — Олександра Хейло, на одержанні хабаря в 500 тисяч доларів США за надання дозволу на вивезення гірничо-видобувного обладнання з прифронтового району[9][10][11].

Інше

ред.

Політична діяльність

ред.

До кінця серпня 2020 року входив до керівних органів партії «Патріот», яка визначає себе як правоцентристську політичну силу. На президентських виборах 2019 партія висунула своїм кандидатом економіста Андрія Новака, який набрав 0,02 % голосів[3].

Наукова діяльність

ред.

Автор наукових статей та монографій з питань інвестиційного, енергетичного та міжнародного приватного права.

Нагороди та звання

ред.
  • почесне звання «Заслужений юрист України»;
  • дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посланника;
  • Орден Данила Галицького[12].

Особисте життя

ред.

Розлучений.

Має трьох дітей: дві доньки Вероніка та Стефанія і син Максим.

Примітки

ред.
  1. ↑ Указ Президента України №-192/2021 від 13.5.2021. Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 13 травня 2021.
  2. ↑ а б в г Біографія міністра енергетики Германа Галущенка. Міністерство енергетики України (укр.). Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 1 липня 2021.
  3. ↑ а б Про призначення Галущенка Г.В. Міністром енергетики України. Верховна Рада України (укр.). Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 1 липня 2021.
  4. ↑ Зеленський змінив склад РНБО. Українська правда (укр.). 13 травня 2021. Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 13 травня 2021.
  5. ↑ Обличчя групи Галущенка. НАШІ ГРОШІ (укр.). Процитовано 31 липня 2024.
  6. ↑ Новий глава Міненерго Герман Галущенко. Кар'єра, завдання, скандали — DSnews.ua. www.dsnews.ua (укр.). 29 квітня 2021. Процитовано 31 липня 2024.
  7. ↑ «Історії про моїх зв’язки з олігархатом — фейк». Що відомо про нового міністра енергетики Германа Галущенка. biz.nv.ua (укр.). Процитовано 31 липня 2024.
  8. ↑ Міністр енергетики збрехав про відсутність нештатної ситуації на Південноукраїнський АЕС - нардеп. www.epravda.com.ua. Процитовано 26 липня 2024.
  9. ↑ Корупція у вугільній сфері: на хабарі у пів мільйона дол. США викрито заступника міністра.
  10. ↑ Заступника міністра енергетики викрили на хабарі у пів мільйона доларів — САП
  11. ↑ Уряд звільнив заступника міністра енергетики Хейла, якого викрили на хабарі
  12. ↑ Указ Президента України від 21 грудня 2009 року № 1077/2009 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

ред.

Посилання

ред.

Декларація

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Галущенко_Герман_Валерійович&oldid=43645716