Відкрити головне меню

Гайовий Володимир Максимович (20 вересня 1933(19330920), селище Романів, тепер Житомирської області — 2 серпня 2018, місто Київ) — український радянський партійний діяч. Депутат Верховної Ради УРСР 9—11-го скликань. Народний депутат України 1-го скликання. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1971—1976 р. Член ЦК КПУ в 1976—1990 р. Член та голова Ревізійної комісії КПУ в 1990—1991 р.

Гайовий Володимир Максимович
Гайовий Володимир Максимович.jpg
Народився 20 вересня 1933(1933-09-20)
м. Романів Житомирської обл.
Помер 2 серпня 2018(2018-08-02) (84 роки)
місто Київ
Поховання Байкове кладовище
Громадянство Україна
Національність українець
Діяльність політик
Alma mater Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
Посада Народний депутат України[1]
Партія КПУ
Нагороди
Орден Жовтневої Революції Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора

медалі

Україна Народний депутат України
1-го скликання
15 травня 1990 10 травня 1994

БіографіяРедагувати

Народився 20 вересня 1933 р. у селищі Романів Житомирської області у родині селян.

У 1950—1952 роках навчався в ремісничому училищі міста Києва, по закінченні якого, з 1952 року працював токарем на Київському машинобудівному заводі імені Артема.

У 1954—1957 р. — на строковій службі в Радянській армії.

Член КПРС з 1957 року

З 1958 року працював токарем, старшим техніком, інженером, начальником відділу, начальником цеху, керівником філіалу, секретарем партійного комітету Київського машинобудівного заводу імені Артема.

Закінчив Київський політехнічний інститут за спеціальністю «інженер-механік» та Вищу партійну школу при ЦК КПУ.

З червня 1971 року до лютого 1974 р. — секретар Київського міського комітету КПУ.

З лютого 1974 року до червня 1975 р. — секретар Київського обласного комітету КПУ.

З червня 1975 року до жовтня 1981 р. — 2-й секретар Київського міського комітету КПУ.

З жовтня 1981 року до 1988 р. — завідувач відділу машинобудування ЦК КПУ.

З 1988 року до 1990 р. — голова Комісії партійного контролю при ЦК КПУ.

З 1990 року до 1991 р. — голова Ревізійної комісії КПУ.

З 1995 р. — консультант Комісії ВР України з питань оборони та державної безпеки.

Одружений, має двох дітей, двох онуків та правнука.

Висунутий кандидатом у в народні депутати трудовим колективом Червоноармійського, Баранівського, Володимир-Волинського р-нів.

18 березня 1990 р. обраний Народним депутатом України, набравши у 2-му турі 53,36% голосів (Житомирська обл., Червоноармійський виборчий округ N 166). До груп, фракцій не входив. Член Комісії ВР України з питань розвитку базових галузей народного господарства.

Помер 2 серпня 2018 року в місті Київ.

Похований на Байковому кладовищі.

НагородиРедагувати

ДжерелаРедагувати