Гаврилін Микола Митрофанович
Мико́ла Митрофа́нович Гаври́лін (22 листопада 1917 — 29 вересня 1979) — радянський офіцер, учасник Радянсько-німецької війни, командир 2-го стрілецького батальйону 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї гвардійської стрілецької дивізії 30-го стрілецького корпусу 60-ї Армії Центрального фронту, Герой Радянського Союзу (17.10.1943), гвардії старший лейтенант[1], пізніше гвардії капітан.
| Гаврилін Микола Митрофанович | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 | |||||
| Народження |
22 листопада 1917 с. Гордіївка, зараз Троїцького району, Алтайський край, РФ | ||||
| Смерть |
29 вересня 1979 (61 рік) м. Алейськ, Алтайський край, РФ | ||||
| Країна |
 СРСР | ||||
| Рід військ | стрілецькі війська | ||||
| Роки служби | 1941–1944 | ||||
| Партія | КПРС | ||||
| Звання | гвардії капітан | ||||
| Командування | 2-м стрілецьким батальйоном 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонопрапорної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії | ||||
| Війни / битви |
Радянсько-німецька війна Сталінградська битва Курська битва Чернігівсько-Прип'ятська операція Битва за Дніпро Битва за Київ (1943) Калинковицько-Мозирська операція Операція «Багратіон» | ||||
| Нагороди |
| ||||
Біографія ред.
Народився 22 березня 1907 року в с. Гордіївка, зараз Троїцького району, Алтайський край. По закінченню середньої школи працював у районній газеті літературним співробітником.
В Червоній Армії з липня 1941 року, в жовтні 1941 року закінчив прискорений курс військового піхотного училища. Воював на Західному фронті. У складі 95-ї стрілецької дивізії брав участь в обороні Сталінграду. Декілька разів був поранений. Нагороджений медаллю «За оборону Сталінграда».
За оборону Сталінграду 95-й стрілецькій дивізії було присвоєне найменування 75-та гвардійська стрілецька дивізія (СРСР). У складі 212-го гвардійського стрілецького полку М. М. Гаврилін бере участь у Курський битві в районі Понирі-Ольховатка. Гвардії старший лейтенант Гаврилін вміло організував наступ своєї роти, скинувши противника з займаних позицій. Відбив 6 контратак піхоти і танків, знищив до 140 гітлерівців[2]. Був нагороджений орденом Червоної Зірки.
Особливо відзначився М. М. Гаврилін при форсуванні річки Дніпро північніше Києва восени 1943 року, у боях при захопленні та утриманні плацдарму на правому березі Дніпра в районі сіл Глібівка та Ясногородка (Вишгородський район Київської області). В нагородному листі командир 212-го гвардійського стрілецького полку гвардії полковник Борисов М. С. написав, що командир 2-го стрілецького батальйону Гаврилін добре підготував особовий склад до форсування ріки Дніпро. Наближаючись до Дніпра, бійці помітили німецький пароплав з баржею. Гаврилів виділив десант з 30 бійців під командою свого заступника Суркова П. М. Підготувавшись, відкрив шквальний вогонь по пароплаву, примусивши його відійти до протилежного берега, в той час як десант форсував Дніпро і захопив пароплав, не втративши своїх бійців.
Батальйон Гавриліна першим форсував Дніпро, увірвався в бойові порядки німців, у рукопашній вибив їх із займаного рубежу і закріпився на ньому, забезпечивши переправу інших підрозділів полку[3].
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року за мужність і героїзм проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму гвардії старшому лейтенанту Гавриліну Миколі Митрофановичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка»[4].
Разом зі своїм батальйоном Гаврилін бере участь у звільненні України, потім Білорусі, де був знову поранений, цього разу тяжко. За пораненням був звільнений з армії у травні 1944 року.
Після війни жив у м. Алейськ Алтайського краю, працював заступником директора зерносовхозу, завідувачем відділу Алейського райкому КПРС, був головою райкому ДССААФ.
Помер 29 вересня 1979 року, похований у м. Алейську.
Нагороди ред.
- медаль «Золота Зірка» № 1552 Героя Радянського Союзу (17 жовтня 1943)
- Орден Леніна
- Орден Червоної Зірки
- Медалі
Пам'ять ред.
Примітки ред.
- ↑ Посада та військове звання подані на дату здійснення подвигу
- ↑ http://www.podvignaroda.mil.ru/ — [Архівовано 9 жовтня 2015 у Wayback Machine.] Фонд 33. — Оп.682526, д.818, запись 16520600, стр. 11 (рос.)
- ↑ http://www.podvignaroda.mil.ru/ — [Архівовано 9 жовтня 2015 у Wayback Machine.] Фонд 33. — Оп.793756, д.10, запись 150006465, стр. 28 (рос.)
- ↑ http://www.podvignaroda.mil.ru/ [Архівовано 9 жовтня 2015 у Wayback Machine.] ЦАМО — фонд 33, опись 68252,5 ед. хран 48, запись 12057300 (рос.)
Посилання ред.
- Гаврилін Микола Митрофанович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- В.Гроссман. Первый день на Днепре [Архівовано 14 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- Портал города Алейска (рос.)
- Гаврилин Н. М. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Гордость и слава училища [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Аллея памяти (рос.)
- Гаврилин Н. М. (рос.)
Література ред.
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382 (рос.)
- Днепр — река героев. — 2-е изд., доп. — Киев: Изд. полит. лит Украины, 1988. — ISBN 5-319-00085-5(рос.)
- О войне и товарищах. Сборник воспоминаний. — Красноград: АО «КМП», 1996. — 208 с. с илл. — 950 экз. [Архівовано 19 лютого 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- В.Гроссман. Первый день на Днепре [Архівовано 14 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)