Габріеле Ферцетті

італійський актор

Габріеле Ферцетті (італ. Gabriele Ferzetti, справжнє ім'я — Паскуале, 17 березня 1925 Рим, Італія — 2 грудня 2015 року, там же) — італійський театральний і кіноактор.

Габріеле Ферцетті
італ. Gabriele Ferzetti
Lunganotte43-Ferzetti-Lee.jpg
Ім'я при народженні італ. Pasquale Ferzetti
Народився 17 березня 1925(1925-03-17)[1][2][…]
Рим, Італія[1]
Помер 2 грудня 2015(2015-12-02)[2][3][4] (90 років)
Рим, Італія
Громадянство Flag of Italy.svg Італія
Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Діяльність актор театру, кіноактор, актор
Alma mater Національна академія драматичних мистецтв ім. Сільвіо Д'Амікоd
Роки діяльності 194220152015
IMDb nm0275213
Нагороди та премії

CMNS: Габріеле Ферцетті на Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

З ранніх років цікавився театром. У 17 років вступив до Академії драматичного мистецтва Сільвіо Д'Аміко, після чого грав в театрі (зокрема, в п'єсах Луїджі Піранделло і Теннессі Вільямса. З 1942 року — в кіно. У 1953 році виступав партнером Джини Лоллобриджиди у фільмі режисера Маріо Сольдаті «Провінціалка» — за цю роль Ферцетті було відзначено престижною італійською кінопремією «Срібна стрічка»[5][6][7].

Незабаром після цього відбулося знайомство Ферцетті з Мікеланджело Антоніоні, який дав йому головні ролі в двох своїх фільмах: «Подруги» (1955) і «Пригода» (1960). Ферцетті приніс новий кінообраз в італійське кіно неореалізму — його елегантні і аристократичні герої прийшли на зміну відчайдушним мачо періоду італійського економічного дива. Надалі він виконував найрізноманітніші ролі в картинах різних режисерів, жанрів і країн: «Три кімнати на Мангеттені» Марселя Карне (1965), «Кожному своє» Еліо Петрі (1967, за цей фільм Ферцетті отримав другу «Срібну стрічку»), «Одного разу на Дикому Заході» Серджо Леоне (1968), «На секретній службі Її Величності» Пітера Ганта (1969), «Нічний портьє» Ліліани Кавані (1974). Всього Габріеле Ферцетті виконав ролі більш ніж у 100 фільмах[6][7]

ФільмографіяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #1061361209 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б Find a Grave — 1995. — ed. size: 165000000
  3. а б Discogs — 2000.
  4. Filmportal.de — 2005.
  5. È morto Gabriele Ferzetti, il «marito tradito» dalla Lollo (it). Corriere della sera. 2015-12-02. Процитовано 2016-02-03. 
  6. а б Addio a Gabriele Ferzetti, il seduttore introverso del nostro cinema (it). La Repubblica. 2015-12-02. Процитовано 2016-02-03. 
  7. а б Il cinema piange Gabriele Ferzetti, aveva 90 anni (it). 2015-12-02. Процитовано 2016-02-03. 

ПосиланняРедагувати