Вітторіо Муссоліні
Вітторіо Муссоліні (італ. Vittorio Mussolini; 27 вересня 1916 — 12 червня 1997) — італійський кінокритик, кінопродюсер і сценарист.
| Вітторіо Муссоліні | |
|---|---|
| італ. Vittorio Mussolini | |
 | |
| Народився |
27 вересня 1916[3] Мілан, Королівство Італія |
| Помер |
12 червня 1997[1][2] (80 років) Рим, Італія |
| Країна |
.svg){kind=small} Італія_crowned.svg){kind=small} Королівство Італія |
| Місце проживання | Villa Torloniad[4] |
| Діяльність | сценарист, кінопродюсер, кінокритик, журналіст, автогонщик, льотчик |
| Знання мов | італійська |
| Учасник | Друга світова війна |
| Роки активності | з 1938 |
| Батько | Беніто Муссоліні |
| Мати | Ракеле Муссоліні |
| Родичі | Галеаццо Чіано |
| Брати, сестри | Анна-Марія Муссолініd, Едда Муссолініd, Benito Albino Dalserd, Бруно Муссолініd і Романо Муссолініd |
| IMDb | ID 0615910 |
Біографія ред.
Вітторіо Муссоліні народився 1916 року в Мілані, Ломбардія, Королівство Італія. Він був другим сином італійського диктатора Беніто Муссоліні. Однак він був першим офіційно визнаним сином Муссоліні з другою дружиною Ракеле ; його старший зведений брат ніколи не був офіційно визнаний режимом Муссоліні.
Вітторіо одружився з міланкою Орсолою Буволі (1914—2009), старшою на два роки. У січні 1938 року Муссоліні та його дружина оголосили про народження першої дитини — сина Гвідо, який народився в Римі.
Вітторіо Муссоліні служив лейтенантом в італійських Королівських ВПС (Regia Aeronautica). Брав участь у Другій італо-ефіопській війні, Громадянській війні в Іспанії та Другій світовій війні.[5][6]
У подальші роки Вітторіо значною мірою контактував і дружив з лівими та єврейськими режисерами, письменниками та кінокритиками протягом короткого періоду наприкінці 30-х — на початку 40-х років, коли він був редактором журналу «Cinema» . Відкрито ліві критики, такі як Мікеланджело Антоніоні, публіковалися в його журналі, і Вітторіо навіть знайшов житло для німецького єврейського критика Рудольфа Арнгейма в римській резиденції Муссоліні, Вілла Торлонія; з іншим другом євреєм, Орландо Піперно, Вітторіо взяв участь у автопробігу Mille Miglia, фінішувавши десятим.[7]
Муссоліні працював з багатьма найкращими режисерами Італії, такими як Федеріко Фелліні, Роберто Росселліні та Мікеланджело Антоніоні.
Після війни Муссоліні емігрував до Аргентини, але згодом повернувся до Італії.[8]
Вітторіо Муссоліні помер 12 червня 1997 року у віці 80 років у римській клініці після тривалої хвороби.[8]
Фільмографія ред.
| Рік | Заголовок | Примітки |
|---|---|---|
| 1937 | Сципіон Африканський | Продюсер |
| 1942 | Пілот повертається | Сценарист |
| Три пілоти | Сценарист | |
| Луїза Санфеліце | Сценарист | |
| Лицарі пустелі | Сценарист |
Примітки ред.
- ↑ а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ а б Munzinger Personen
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Per combattere la violenza e il razzismo Villa Torlonia ospiterà il museo della Shoah — Milano: RCS MediaGroup, 2012. — ISSN 1120-4982; 1128-2568; 2499-2542
- ↑ World War: CASUALTIES: Bruno's Last Flight. TIME Magazine. 18 серпня 1941. Архів оригіналу за 28 серпня 2013. Процитовано 6 лютого 2021.
- ↑ Gunther, John (1940). Inside Europe. New York: Harper & Brothers. с. 242.
- ↑ Obituary: Vittorio Mussolini. The Independent (брит.). 14 червня 1997. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 23 березня 2018.
- ↑ а б Vittorio Mussolini, Italian Dictator's Son, 81. The New York Times. 14 червня 1997. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 6 лютого 2021.
Посилання ред.
- Вітторіо Муссоліні на сайті IMDb (англ.)
- Newspaper clippings about Vittorio Mussolini in the 20th Century Press Archives of the ZBW