Відкрити головне меню

Рудольф Арнгейм (також Арнхейм, Арнхайм; нім. Rudolf Arnheim; 15 липня 1904(19040715), Берлін — 9 червня 2007, Енн-Арбор, Мічиган) — американський письменник, кінознавець та кінокритик, естетик, психолог німецького походження.

Рудольф Арнгейм
Rudolf Arnheim
Rudolf Arnheim.jpg
Народився 15 липня 1904(1904-07-15)
Берлін, Німецька імперія
Помер 9 червня 2007(2007-06-09) (102 роки)
Громадянство Flag of the United States.svg США
Діяльність письменник, кінознавець, психолог
Галузь теорія кіно
Alma mater Берлінський університет
Науковий ступінь докторський ступінь[d][1]
Науковий керівник Макс Вертгеймер
Володіє мовами німецька[2]
Заклад Гарвардський університет і Мічиганський університет
Членство Американська академія мистецтв і наук
Нагороди
IMDb nm2891752

Зміст

БіографіяРедагувати

Рудольф Арнгейм народився у Берліні в сім'ї власника фабрики з виробництва фортепіано. У 1923 році вступив до Берлінського університету, де вивчав філософію і психологію, а також історію мистецтва та музики. Під час навчання Арнгейм прослухав курс лекцій представника нової психологчної школи гештальтпсихології Макса Вертгеймера та пристав до цього напряму у психології, прагнучи застосувати висновки і методику гештальтпсихології до своїх досліджень мистецтва і художньої діяльності. М. Вейтгеймер став також керівником дисератції Арнгейма з експериментальної психології зорового сприйняття, яку той захистив 26 липня 1928 року.

 
Обкладинка «Die Weltbühne», 1929

Після закінчення університету, з 1928 по 1933 роки, працюючи журналістом, публікував статті в ліберальному щотижневику «Вельтбюне» (нім. Die Weltbühne); цікавився Баухаусом, кінематографом, особливло театром Бертольда Брехта та фільмами Сергія Ейзенштейна. Згодом ці статті стали основою його першої книги «Кіно як мистецтво», що вийшла німецькою мовою у 1932 році, а роком пізніше була перекладена англійською.

З 1933 році після приходу до влади в Німеччині нацистів для Рудольфа Архейма, що мав єврейське походження, почалися роки вигнання. Спочатку на протязі шести років він працював у Римі, куди переїхав на запрошення «Міжнародного інституту освітннього кино». Продовжував писати рецензії, був одним з редакторів трьохтомної «Енциклопедії кіно». У 1936 році опублікував у Лондоні книгу «Радіо: мистецтво звуку», в якій виклав свої ідеї відносно майбутнього радіо.

У 1939 році, після погрішення в Італії політичної ситуації, Арнгейм переїхав до Великої Британії[3], де близько року працював перекладачем у службі міжнародного мовлення Бі-Бі-Сі. Восени 1940 року він перебрався до Нью-Йорку (США), де згодом став викладачем на факультеті психології в Новій школі, а також співробітником Управління з досліджень радіо при Колумбійському університеті: зокрема, отримав стипендію на проведення дослідження про вплив на американських радіослухачів змісту трансльованих по радіо «мильних опер». У 1943 році став викладачем психології у коледжі Сари Лоуренс в Йонкерсі, де працював більше 26 років і написав основну частину своїх досліджень.

У 1946 році отримав американське громадянство[4].

У 1959 році на державну стипендію жив у Японії. У 1969 році став професором психології мистецтва Гарвардського університету, але у 1974 році залишив Гарвард і відправився до університету Мічигану, де викладав до кінця життя.

Рудольф Арнгейм обирався президентом Америкaнського естетичного товариства (1958–1960), був членом Американської академії мистецтв і наук[5], членом редколегії aмерикaнського часопису «Естетикa і художня критикa».

Помер Рудольф Аргейм 9 червня 2007 року в Енн-Арборі[6].

Обрані твориРедагувати

  • 1938 — Film als Kunst («Кіно як мистецтво»; переклад російською 1960)
  • 1954 — Art and Visual Perception («Мистецтво і визуaльное сприйняття»; переклад російською 1974)
  • 1946 — Toward a Psychology of Art («До психології мистецтва»)
  • 1962 — Picasso's Guernica («Герніка» Пікассо)
  • 1970 — Visual Thinking («Візуaльне мислення»; перекладі російською «Хрестоматія із загальної психології: Психологія мислення», 1981)
  • 1971 — Entropy and Art («Ентропія і мистецтво»)
  • 1977 — The Dynamics of Architectural Form («Динаміка архітектурних форм»; переклад російською 1984)
  • 1992 — To the Rescue of Art («Порятунок мистецтва»)

ДжерелаРедагувати

  • Арнхейм Р. Предисловие // В параболах солнечного света. Заметки об искусстве, психологии и прочем / пер. и предисл. В. П. Шестакова. — СПб. : Алетейя, 2012. — С. 6-10. — ISBN 978-5-91419-660-5.(рос.)
  • Г. Аристарко. Систематизаторы // История теорий кино = Storia delle teorishe del film. — М. : Искусство, 1966. — С. 126–146.(рос.)
  • АРНХАЙМ, Арнхейм Рудольф // Кино: Энциклопедический словарь / Гл. ред. С. И. Юткевич; Редкол.: Ю. С. Афанасьев, В. Е. Баскаков, И. В. Вайсфельд и др. — М. : Сов. энциклопедия, 1987. — 640 с., 96 л. ил. с.(рос.)

ПриміткиРедагувати

  1. Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119142708 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Grundmann, Uta; and Arnheim, Rudolf. «The Intelligence of Vision: An Interview with Rudolf Arnheim», en:Cabinet (magazine), Issue 2 Mapping Conversations Spring 2001. Процитовано 27.02.2015.
  4. Сьогоднішнє мистецтво і кіно — Номер 70 (рос.)
  5. Book of Members, 1780-2010: Chapter A. American Academy of Arts and Sciences. Архів оригіналу за 23.03.2013. Процитовано 25.02.2011. 
  6. Fox, Margalit (June 14, 2007). Rudolf Arnheim, 102, Psychologist and Scholar of Art and Ideas, Dies. Obituaries (англ.) (New York Times). Процитовано 27.02.2005. 

ПосиланняРедагувати