Вікіпедія

Віторіну Антуніш

португальський футболіст
(Перенаправлено з Віторіну Антунеш)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Антуніш.

Віторіну Антуніш (порт. Vitorino Antunes; нар. 1 квітня 1987, Фреамунде) — португальський футболіст, лівий захисник «Пасуш-де-Феррейра» та національної збірної Португалії.

Ф
Віторіну Антуніш
Віторіну Антуніш
Віторіну Антуніш
Особисті дані
Повне ім'я Віторіну Габріел Пачеку
Антуніш
Народження 1 квітня 1987(1987-04-01)[1][2][3] (37 років)
  Freamunded, Пасуш-де-Феррейра
Зріст 175 см
Вага 69 кг
Громадянство  Португалія
Позиція лівий захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Португалія «Пасуш-де-Феррейра»
Номер 5
Юнацькі клуби
1996—2004 Португалія «Фреамунде»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2004–2006 Португалія «Фреамунде» 44 (0)
2006–2008 Португалія «Пасуш-де-Феррейра» 25 (3)
2007–2008 →  Італія «Рома» 5 (0)
2008–2012 Італія «Рома» 0 (0)
2008–2009 →  Італія «Лечче» 10 (0)
2010 →  Португалія «Лейшойнш» 11 (0)
2011 →  Італія «Ліворно» 6 (0)
2012 →  Греція «Паніоніос» 10 (1)
2012–2013 Португалія «Пасуш-де-Феррейра» 14 (3)
2013 →  Іспанія «Малага» 11 (1)
2013–2015 Іспанія «Малага» 51 (1)
2015–2018 Україна «Динамо» (К) 49 (3)
2017–2018 →  Іспанія «Хетафе» 34 (0)
2018–2020 Іспанія «Хетафе» 29 (1)
2020–2021 Португалія «Спортінг» (Л) 8 (0)
2021– Португалія «Пасуш-де-Феррейра» 53 (4)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2005–2006 Португалія Португалія (U-19) 16 (2)
2006–2007 Португалія Португалія (U-20) 8 (3)
2007–2008 Португалія Португалія (U-21) 14 (0)
2007–2017 Португалія Португалія 13 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 15 березня 2023.

Володар Кубка Італії у складі «Роми», дворазовий чемпіон України, володар Кубка та Суперкубка України у складі «Динамо».

Клубна кар'єра

ред.

Виступи у Португалії

ред.

Антуніш, що отримав від своїх батьків ім'я Віторіну (у перекладі з португальської — «переможець») народився в містечку Фреамунде, розташованому на півночі Португалії.

Уже з дев'яти років хлопчик почав займатися футболом у місцевому спортивному клубі з однойменною назвою. Він дебютував в основному складі команди 2004 року та провів за клуб, який виступає у другому португальському дивізіоні, два сезони, взявши участь у 44 матчах чемпіонату.

Улітку 2006 в статусі вільного агента перейшов до клубу «Пасуш ді Феррейра». У свій перший сезон у вищому дивізіоні португальського чемпіонату юний гравець провів 23 матчі, а команда посіла 6-те місце й пробилася до Кубку УЄФА. Крім того Віторіну забив три м'ячі, серед яких гол, що приніс нічию «Пасушу» в матчі з «Порту». Після цього вдалого сезону, молодим гравцем стали цікавитися різноманітні європейські клуби, серед яких «Бенфіка», «Спортинг» (Лісабон), «Атлетико Мадрид», «Осер», «Астон Вілла» і «Андерлехт»[4]. Антуніш майже підписав контракт з «Ювентусом»[5], однак угода зірвалася. Через це агенти терміново почали шукати Антунішу інший варіант, і 29 серпня 2007 року, за два дні до закінчення трансферного «вікна», Антуніш на правах оренди перейшов в італійську «Рому», що заплатила за річну оренду 300 тисяч євро. Також римська команда отримала право до 15 квітня 2008 року викупити контракт футболіста[6].

«Рома» та оренди

ред.

Однак Антуніш довгий час не міг виступати в складі «Роми» через те, що місця на обох флангах оборони були «закриті» Крістіаном Пануччі, Максом Тонетто, Марко Кассетті та Сісінью. 12 грудня 2007 року Антуніш дебютував у складі «Роми» в матчі ліги чемпіонів з «Манчестер Юнайтед» (1:1). Після гри на вебсайті «Роми» Антуніш був визнаний найкращим гравцем матчу[7]. Після цього Антуніш зіграв в 1/8 Кубка Італії з «Торіно». 20 січня 2008 року Антуніш дебютував в серії A в матчі з «Катанією», в якому Рома перемогла 2:0. Проти цього ж клубу він зіграв і у півфіналі Кубка Італії, але в цілому у весняній частині сезону 2007/08 більше практично не використовувався, програвши конкуренцію за місце в складі італійським збірникам.

Незважаючи на це 2 квітня 2008 року Рома викупила контракт гравця[6], заплативши 1,2 млн євро. Незважаючи на покупку гравця, Антуніш рідко з'являвся у складі клубу, через що не поїхав на чемпіонат Європи, хоча був одним з кандидатів на місце в заявці збірної Португалії[8].

17 липня 2008 року Антуніш був орендований клубом «Лечче»[9], що заплатили за це 200 тис. євро. За сезон в «Лечче» Антуніш провів лише 10 матчів. Його грі заважали численні дрібні травми, через які він довгий час відновлювався.

Влітку 2009 року Антуніш повернувся в «Рому», але за основну команду не грав. У грудні того ж року Віторіну покинув столицю Італії та повернувся на батьківщину, де півроку виступав на правах оренди за «Лейшойнш».

Влітку 2010 року знову ненадовго повернувся в Рим, після чого 31 січня 2011 року в останній день трансферного вікна Антуніш перейшов на правах оренди в «Ліворно» з Серії Б, де провів лише 6 матчів до кінця сезону.

Провівши другу половину 2011 року знову в Римі, на початку 2012 перейшов на правах оренди в грецький «Паніоніос».

Повернення в «Пасуш» та «Малага»

ред.

28 червня 2012 року, після повернення з Греції, Віторіну покинув «Рому» та на правах вільного агента підписав угоду на три роки зі своєю колишньою командою «Пасуш ді Феррейра». У клубі він став заміною Луїзінью, що пішов у «Бенфіку»[10].

Проте провівши лише пів року, взимку 2013 року Антуніш на правах оренди перейшов в іспанську «Малагу», де мав замінити Начо Монреаля, який перейшов у лондонський «Арсенал»[11]. 9 лютого 2013 року в матчі проти «Леванте» він дебютував в Ла Лізі за новий клуб[12]. 8 травня в поєдинку проти мадридського «Реала» (2:6) Антуніш забив свій перший гол за «Малагу»[13]. Всього у весняній частині сезону 2012/13 Віторіну взяв участь в 11 матчах Прімери і провів всі чотири поєдинки плей-офф Ліги чемпіонів, включаючи драматичний матч чвертьфіналу проти дортмундської «Боруссії», в якому його команда пропустила два голи в компенсований час, програла 3:2 і подарувала німецькому клубу путівку в півфінал.

Після закінчення терміну оренди андалузці викупили трансфер Віторіну за 1,25 млн євро[14]. В наступному сезоні чемпіонату Іспанії Антуніш став незамінним лівим захисником «Малаги» у складі команди Бернда Шустера, провівши в цілому 36 матчів. Найважливішим для футболіста став і факт повернення після більш ніж п'ятирічної перерви до лав збірної Португалії.

У новому сезоні 2014/15 португалець відіграв 15 ігор, забивши один гол. Захисник знову опинився в трансферних списках відомих європейських клубів, зокрема лондонського «Арсенала», головний тренер якого Арсен Венгер став підшукувати заміну тому самому Начо Монреалю.

«Динамо»

ред.

2 лютого 2015 року уклав контракт на 4,5 роки з київським «Динамо»[15]. Трансфер гравця оцінювався у 6 мільйонів євро[16]. Дебютував за нову команду 19 лютого в матчі Ліги Європи проти французького «Генгама» (1:2). 19 березня 2015 забив свій перший гол за Динамо в єврокубках, у матчі Ліги Європи проти англійського «Евертона».

«Хетафе»

ред.

21 липня 2017 року перейшов до іспанського «Хетафе» на правах оренди.[17]

Виступи за збірні

ред.

2005 року дебютував у складі юнацької збірної Португалії, взяв участь у 19 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 3 забитими голами.

Протягом 2006—2008 років залучався до складу молодіжної збірної Португалії, зігравши у 22 офіційних матчах (3 голи). Крім цього Антуніш взяв участь у всіх матчах команди Португалії в на молодіжному чемпіонаті світу 2007 року у Канаді, забивши гол у матчі групового етапу у ворота Мексики.

5 червня того ж року у 20-річному віці Віторіну дебютував у національній збірній країни, вийшовши на заміну замість Паулу Феррейри в товариському матчі зі збірною Кувейту.

Наразі провів у формі головної команди країни 13 матчів, а 14 листопада 2017 року забив свій дебютний гол у товариському поєдинку проти збірної США, який допоміг португальцям здобути нічию.

Статистика виступів

ред.

Станом на кінець 21 січня 2015 року

Статистика клубних виступів

ред.
Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2004-05   «Фреамунді» СЛ 22 0 — — — — — — 22 0
2005-06 СЛ 22 0 — — — — — — 22 0
Усього за «Фреамунді» 44 0 44 0
2006-07   «Пасуш ді Феррейра» ПЛ 23 3 — — — — — — 23 3
2007-08 ПЛ 2 0 — — — — — — 2 0
2007-08   «Рома» A 5 0 КІ 3 0 ЛЧ 1 0 — — 9 0
2008-09   «Лечче» A 10 0 КІ — — — — — — 10 0
2009-10   «Лейшойнш» ПЛ 11 0 КП 1 0 — — — — 12 0
2010-11   «Ліворно» B 6 0 КІ — — — — — — 6 0
2011-12   «Паніоніос» СЛ 10 1 КГ — — — — — — 10 1
2012-13   «Пасуш ді Феррейра» ПЛ 14 3 КП+КПЛ 3+1 0+0 — — — — 18 3
Усього за «Пасуш ді Феррейра» 39 6 39 6
2012-13   «Малага» ПД 11 1 КІ — — ЛЧ 4 0 — — 15 1
2013-14 ПД 36 0 КІ 2 1 — — — — 38 1
2014-15 ПД 6 1 КІ 0 0 — — — — 6 1
Усього за «Малагу» 53 2 2 1 4 0 59 3
2004-15   «Динамо» (Київ) ПЛ 3 1 КУ 0 0 ЛЄ 2 1 — — 5 2
Усього за кар'єру 178 8 11 1 6 1 195 12

Титули і досягнення

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Transfermarkt.de — 2000.
  2. ↑ BDFA
  3. ↑ As — Madrid: PRISA, 1967. — ISSN 1888-6671
  4. ↑ Antunes chase. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 21 лютого 2015.
  5. ↑ Голландское Ханство. Архів оригіналу за 21 червня 2009. Процитовано 21 лютого 2015.
  6. ↑ а б «La Roma ha riscattato Antunes»[недоступне посилання з квітня 2019]
  7. ↑ Roma-Manchester United man-of-the-match. Архів оригіналу за 15 грудня 2007. Процитовано 21 лютого 2015.
  8. ↑ Контингент континента. Португалия. Архів оригіналу за 2 жовтня 2008. Процитовано 21 лютого 2015.
  9. ↑ Antunes al Lecce. Архів оригіналу за 13 серпня 2009. Процитовано 21 лютого 2015.
  10. ↑ Antunes certo por três épocas [Antunes confirmed for three seasons] (Portuguese) . Record. 28 червня 2012. Архів оригіналу за 12 березня 2012. Процитовано 10 липня 2012.
  11. ↑ El Málaga ficha a Antunes para suplir a Monreal [Málaga signs Antunes to replace Monreal] (Spanish) . Diario Sur. 31 січня 2013. Архів оригіналу за 31 травня 2013. Процитовано 13 червня 2013.
  12. ↑ Леванте VS. Малага 1:2 (рос.). soccerway.com. 9 лютого 2013. Архів оригіналу за 11 лютого 2013. Процитовано 21 лютого 2015.
  13. ↑ Реал Мадрид VS. Малага 6:2 (рос.). soccerway.com. 8 травня 2013. Архів оригіналу за 1 жовтня 2013. Процитовано 21 лютого 2015.
  14. ↑ Y Vitorino Antunes, el segundo [And Vitorino Antunes, the second] (Spanish) . La Opinión de Málaga. 11 червня 2013. Архів оригіналу за 17 грудня 2013. Процитовано 11 червня 2013.
  15. ↑ Офіційно. Антунеш став гравцем київського Динамо. Архів оригіналу за 3 лютого 2015. Процитовано 2 лютого 2015.
  16. ↑ Антунеш підписав контракт з Динамо. Архів оригіналу за 3 лютого 2015. Процитовано 2 лютого 2015.
  17. ↑ Офіційно: Хетафе орендував Антунеш (укр.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 21 липня 2017.

Посилання

ред.


  Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Віторіну_Антуніш&oldid=39909821