Вітватерсранд

Вітва́терсранд (афр. Witwatersrand, МФА: [vətˈvɑːtərsˈrant] — «Хребет Білих Вод») — рудний район у ПАР, що включає однойменне, унікальне за запасами комплексне родовище золота і урану. Розташований в провінціях Трансвааль і Оранжева. Центри розробок Вітватерсранду — Йоганнесбург, Клерксдорп, Одендалсрюс, Велком.

Вітватерсранд
Тип	родовище геологічна формація
Країна	ПАР

Вітватерсранд

Назва

Частіше використовують скорочену назву Ранд (повна назва мовою африканс «Вайт Вотерс Рідж»). Грошова одиниця ПАР була названа на честь цього великого родовища рандом.

Історія

Родовище Вітватерсранд відкрите в 1886 році, тоді ж початий видобуток золота, а з 1952 р. — урану.

Першовідкривачі золота Вітватерсранду — австралійський старатель Дж. Гаррісон й Дж. Волкер, які виявили поблизу ферми Ланглаагте (майбутній Йоганнесбург) пласт з промисловим вмістом золота (виходи Головного Рифу).

За сучасними оцінками, басейн Вітватерсранд може приховувати значний запас так званого «невидимого золота», яке заховане в інших мінералах серед 6 млрд тонн відходів навколо шахт Йоганнесбурга. Відходи в хвостах колишньої розробки родовища можуть містити до 460 тонн «невидимого золота» вартістю до $24 млрд.

Характеристика

Схематичний північ-південь перетин через Вітватерсрандське плато, нижче центру міста Йоганнесбург. Показані основні підгрупи порід, кожен з яких складається з безлічі окремих шарів різного складу. Тверді шари утворюють пагорби, а більш м'які шари долини. Найдавніші породи Вітватерсрандської супергрупи утворюють шар Orange Grove кварциту. Це формує уступ на півночі, звідки Витватерсранд отримав свою назву.

Належить до типу древніх метаморфізованих конгломератів. Оруденіння в осн. приурочене до системи Вітватерсранд нижнього протерозою. Рудоносна товща утворює синклінорну структуру. Рудні тіла (рифи) представлені пачками рудоносних конгломератів з прошарками безрудного кварциту. Потужність окр. пром. шарів конгломератів до 4,5 м. Площа району 350×200 км. Золото міститься в піриті, а також виділяється по мікротріщинах. Середній розмір зерен золота 5–100 мкм, проба 906–935. Уранові мінерали — уранініт, уранова смолка, бранерит, тухоліт. Зустрічаються мінерали групи платини і алмази.

Технологія розробки

Родовище розробляється шахтами. Глибинні розробки в серединьому 1700 м, макс. — 3600–3700 м. Збагачення золота і урану передбачає ціанування та наступне вилуговування урану. Загальне вилучення золота — близько 90 %. Запаси 15,5–18,7 тис. т золота. Видобуток урану 5,5 тис. т. Запаси оксиду урану 150–170 тис.т.

Див. також

• Вітватерсрандська золота лихоманка

Джерела

• Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
• Relationships between the Vredefort structure and the Witwatersrand basin within the tectonic framework of the Kaapvaal craton as interpreted from regional gravity and aeromagnetic data [Архівовано 10 вересня 2012 у Archive.is]
• Johannesburg Geology

Посилання

• Вітватерсранд // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.