Африкаанс
Африка́анс або бýрська мова — офіційна мова (разом з англійською) у Південно-Африканській Республіці і Намібії. В основному нею розмовляють африканери, нащадки голландських колоністів і колоністів інших національностей 17 століття.
| Африкаанс | |
|---|---|
| Afrikaans [afrə'kãːs] | |
 Географія поширення африкаанс в ПАР | |
| Поширена в | ПАР, Намібія, південна Африка |
| Носії | 6 млн. |
| Писемність | латинське письмо |
| Класифікація |
|
| Офіційний статус | |
| Державна | ПАР |
| Регулює | Taalkommissied |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | af |
| ISO 639-2 | afr |
| ISO 639-3 | afr |
| SIL | afr |
Назва ред.
Спочатку називалася капсько-нідерландською мовою, або бурською мовою (нід. boer — «селянин»). Назва «африкаанс» з'явилася в 1875 році, коли в місті Парл у Капській провінції Південної Африки виникло «Товариство справжніх африканерів», яке ставило за мету боротьбу за становлення африкаанс як самобутньої літературної мови на противагу нідерландській і що обставало проти засилля англійської на тлі ростучої, починаючи з 1806 року, «англізації» країни.
Класифікація ред.
Африкаанс належить до західної підгрупи германської групи індоєвропейських мов. Носії мови розуміють нідерландську мову, але носії нідерландської мають докласти певних зусиль, щоб розуміти африкаанс.
Історія ред.
Африкаанс виникла у XVII столітті у процесі інтеграції та змішування різних нідерландських діалектів з англійською та німецькою мовами; африкаанс також зазнала значного впливу французької мови та мов корінного населення (племен готтентотів, бушменів, банту), а також креольської малайсько-португальської мови моряків, комерсантів та рабів. Специфічні риси африкаанс склалися у Капській провінції (сучасної ПАР) наприкінці XVII століття. Характерною рисою африкаанс є відсутність діалектів. У XVIII–XIX століттях мова функціонувала лише як усно-розмовна. Письмовою мовою африканерів була на той момент літературна нідерландська мова. У 1875 році товариство «Genootskap vir Regte Afrikaners» (Хенуетскап фер Рехте Африканерш, «Товариство справжніх африканерів») зробило першу спробу створення письмової норми для африкаанс. Перші твори на африкаанс почали з'являтися у 70-х роках XIX століття. Вивчення мови розпочалося у 1909 році у заснованій Південно-африканській академії наук та мистецтв. У 1925 році мова стала офіційною.
Поширення ред.
Африкаанс поширена разом з англійською в Південно-Африканській Республіці. В ПАР африкаанс говорять та використовують її в літературі, науці та офіційній сфері приблизно 5,8 млн чол. (1996) нащадків колоністів (африканерів) та нащадків змішаних шлюбів переселенців з корінним населенням. У Намібії африкаанс говорять 146 тис. осіб із загальної кількості населення приблизно 2 млн осіб (1995). У Ботсвані мовою африкаанс користуються 20 тис. чол. (1995). Крім того, деяка кількість мовців є в Малаві, Замбії та Зімбабве. Загальне число носіїв африкаанс — приблизно 6,3 млн осіб.
Характерною рисою є повна відсутність в мові африканерів ознак територіальних діалектів, перенесених з метрополії. Це свідчить, що під час просування бурів на північ і заселення ними решти території (після колонізування Капської провінції) загальна норма африкаанс здебільшого склалася та закріпилася. Заразом на території ПАР склалися три варіанти африкаанс.
Соціолінгвістичні відомості ред.
Разом з англійською є однією з державних мов ПАР та Намібії. Із заснуванням Південно-Африканського Союзу (1910) африкаанс ще не стає офіційною мовою держави. Лише в 1925 році вона закріплюється разом з англійською мовою як державна мова ПАС (з 1961 року — ПАР, Південно-Африканська Республіка). Після ліквідації політики апартеїду та демократизацією громадських відносин в ПАР, стає актуальним завоювання африкаанс «престижу» серед туземного населення, яке раніше надавало перевагу англійській.
Африкаанс є наймолодшою зі всіх західногерманських мов, оскільки вся історія її виникнення та розвитку вкладається в межі трьох останніх століть. Основою мови став південноголландський діалект нідерландської мови, його домінуюча роль в освіті зумовлена його панівним становищем у XVII ст. в самих Нідерландах. Африкаанс складена в основному на базі змішаних усно-розмовних форм мови, до яких і належить вищезгаданий діалект. З приводу питання про час утворення мови африкаанс серед дослідників нема єдиної думки. Письмові пам'ятники та художня література мовою африкаанс з'явились лише в другій половині XIX століття.
| Африкаанс | Нідерландська мова | Англійська мова | Українська мова |
|---|---|---|---|
| piesang | banaan | banana | банан |
| pynappel | ananas | pineapple | ананас |
| lemoen | sinaasappel | orange | апельсин |
| suurlemoen | citroen | lemon | лимон |
Мова використовується для навчання в початковій та середній школі. Викладання африкаанс в школах було введене лише з 1914 року. Пізніше нею почало вестись викладання також в університетах ряду міст ПАР.
Через відносну молодість африкаанс у його історії немає притаманної багатьом іншим германським мовам періодизації з виокремленням давнього, середнього і нового периодів. Утворена в середині XVII століття на базі нідерландських діалектів, тобто в новонідерландський період історії нідерландської мови, вона склалась як усно-розмовна мова вже на початку XVIII століття. Цей період є також періодом утворення літературної норми мови африкаанс. Як мова писемності мові африкаанс протистояла літературна нідерландська, що функціонувала в цей період не лише як мова літератури, але також як і мова культури, школи, церкви та адміністрації. Подібне співвідношення зберігалось і на подальшому етапі розвитку африкаанс. Протягом всього XVIII століття та першої половини XIX століття вона функціонувала лише у формі усно-розмовної, а як писемна мова бурів як і раніше використовувалася літературна нідерландська мова. У зв'язку з утворенням бурської нації і ростом національної самосвідомості в умовах боротьби проти засилля англійської мови, а також внаслідок поступового віддалення нідерландської мови Південної Африки від мови Нідерландів, нідерландська літературна мова все більше звужує сферу свого використання, а на базі усної форми африкаанс в XIX столітті виникає його письмовий різновид, з'являється художня література, що розвивалась переважно вже в ХХ столітті.
Внутрішньоструктурні зміни, характерні для африкаанс, безумовно, були частково обумовлені зовнішньомовними контактами. Разом з тим, формування африкаанс на вузькій територіальній базі, далеко від письмово-літературної традиції в умовах інтенсивної інтеграції нідерландських діалектів та їх взаємодії з іншими близькими мовами сприяло каталізації та інтенсифікації процесів і тенденцій розвитку його граматики, зумовлених внутрішніми факторами мовного розвитку.
Лінгвістична характеристика ред.
Фонетична система африкаанс схожа на фонетичну систему нідерландської мови. Але характерною рисою африкаанс є назалізація голосних у певних позиціях та оглушення дзвінких приголосних на кінці слова.
Наголос в африкаанс вільний, за своїм характером в основному динамічний (експіраторний). Правила наголосу повністю збігаються із закономірностями, притаманними нідерландській мові.
Складоутворюючими фонемами в африкаанс є голосні. При цьому, як і в інших західногерманських мовах, ненапружені голосні виступають в закритих складах, тоді як напружені (включно з дифтонгами) зі структурою складу не корелюють. В силу інтенсивних процесів редукції кількість відкритих складів в африкаанс більша, ніж в нідерландській мові. В той же час структура закритих складів більш різноманітна, ніж структура відкритих.
Африкаанс — найаналітичніша мова з усіх індоєвропейських мов. Інтенсивний процес занепаду закінчень призвів до повного зникнення словозміни (іменної та дієвідміни). Для висловлення синтаксичних відносин застосовуються службові слова (прийменники та допоміжні дієслова, що виступають у застиглій формі), а також спосіб прилягання слів, за рахунок якого порядок слів у реченні набуває граматичного значення.
Писемність ред.
Писемність на основі латинки з верхніми діакритиками. Алфавіт складається з 26 букв і в основному (за своїм складом та назвами букв) збігається з нідерландською. Характерною рисою африкаанс є застосування фонетичного принципу в орфографії. Це пов'язано зі специфічними конкретно-історичними умовами її формування як літературної мови у відриві від нідерландської літературної норми та за власної письмової традиції.
Приклади ред.
Порівняння з іншими германськими мовами.
| Африкаанс | Нідерландська мова | Німецька мова | Англійська мова | Норвезька мова | Данська мова | Шведська мова | Ісландська мова | Українська мова |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ag(t) | acht | acht | eight | åtte | otte | åtta | átta | вісім |
| asseblief | alstublieft/alsjeblieft | bitte | please | vær så snill | behage | vänligen | vinsamlegast | будь ласка |
| bed | bed | Bett | bed | seng | seng | säng | rúm | ліжко |
| dankie | dank je/dank u | danke | thank you | takk | tak | tack | takk | дякую |
| eggenoot | echtgenoot | Ehegatte | bride | ektemake | bruden | brud | brúður | наречена |
| goeienaand | goedenavond goeienavond |
guten Abend | good evening | god aften (god kveld) | god aften | god kväll | gott kvöld | добрий вечір |
| lughawe | luchthaven vliegveld |
Flughafen | airport | lufthavn, flyplass | lufthavn | flygplats | flugvöllur | аеропорт |
| my | mijn | mein | my | min | min | min | minn | мій |
| maak | maken | machen | make | gjøre | gøre | göra | gera | робити |
| nege | negen | neun | nine | ni | ni | nio | níu | дев'ять |
| oes | oogst | Ernte | harvest | høst | høst | skörd | uppskeru | врожай |
| oop | open | offen | open | åpen | åben | öppet | opna | відкритий |
| oormôre | overmorgen | übermorgen | the day after tomorrow | iovermorgen | i-overmorgen | i-övermorgon | daginn eftir á morgun | післязавтра |
| reën | regen | Regen | rain | regn | regn | regn | rigning | дощ |
| saam | samen | zusammen | together | sammen | sammen | tillsammans | saman | разом |
| ses | zes | sechs | six | seks | seks | sex | sex | шість |
| sewe | zeven | sieben | seven | syv, sju | syv | sju | sjö | сім |
| sleg | slecht | schlecht | bad | dårlig, slett | dårlig | dålig | slæmt | поганий |
| vir | voor | für | for | for, før | for | för | fyrir | для |
| voël | vogel | Vogel | bird, fowl | fugl | fugl | fågel | fugl | пташка |
| vry | vrij | frei | free | fri | fri | fri | frjáls | вільний |
| vyf | vijf | fünf | five | fem | fem | fem | fimm | п'ять |
| welkom | welkom | willkommen | welcome | velkommen | vilkommen | välkommen | velkomnir | ласкаво просимо |
| winter | winter | Winter | winter | vinter | vinter | vinter | vetur | зима |
| ys | ijs | Eis | ice | is | is | is | ís | лід |
Джерела ред.
- Мови світу. Германські та кельтські мови [Архівовано 28 червня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- Африкаанс(рос.)
Посилання ред.
- Сайт для безкоштовного вивчання Африкаанс (англ.)
- Мова африкаанс на сайті Ethnologue: Afrikaans. A language of South Africa [Архівовано 30 липня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Мова африкаанс на сайті Glottolog 3.0: Language: Afrikaans [Архівовано 2 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Мова африкаанс на сайті WALS Online: Language Afrikaans [Архівовано 30 липня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
| У Вікісловнику є сторінка Категорія:Африкаанс. |
