Вікіпедія

Вістова

село в Калуському районі Івано-Франківської області (Україна)

Вістова́ — село Калуського району Івано-Франківської області на правому березі річки Лімниця[1].

село Вістова
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Калуський район
Рада Вістівська сільська рада
Код КАТОТТГ UA26060170040093433
Основні дані
Перша згадка 1460
Населення 1220
Площа 13,05 км²
Густота населення 93,49 осіб/км²
Поштовий індекс 77351
Телефонний код +380 03472
Географічні дані
Географічні координати 49°1′22″ пн. ш. 24°28′47″ сх. д. / 49.02278° пн. ш. 24.47972° сх. д. / 49.02278; 24.47972
Водойми Лімниця
Найближча залізнична станція Вістова (зупинний пункт)
Місцева влада
Адреса ради 77351, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Вістова, вул. Шевченка, 36
Карта
Вістова. Карта розташування: Україна
Вістова
Вістова
Вістова. Карта розташування: Івано-Франківська область
Вістова
Вістова
Мапа
Мапа

CMNS: Вістова у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вістова (заказник).

Історія

ред.

Галичина здавна є зоною осілого землеробства, тому безперервність поселень у зручних для рільництва місцях сягає понад тисячоліття. Але масив уцілілих писемних пам'яток починається з XV сторіччя, коли зустрічаємо згадку про Вістову[2]. Згадується село 1460 року в книгах галицького суду[3].[1]

За народними переказами, на території сучасного села стояла колись вежа, звідки вартові подавали вісті (сигнали) про наближення ворога. Звідси й назва села — Вістова[4].

Детальні ж описи села містяться в люстраціях королівських маєтностей. Так 1565 року наводиться інформація про 20 селянських господарств, імена і прізвища усіх господарів та двох підсадків (родин без господарств), сільського ватамана, корчмаря, попа (отже, вже була церква), а також детально описуються грошові, натуральні та трудові повинності[5]. Саме їх непосильність зумовили участь жителів Вістови у народному повстанні 1648 року[6].

1 січня 1875 року введена в дію Залізниця Ерцгерцога Альбрехта і відкритий у селі пристанок.

У 1880 році налічувалося 140 будинків з 766 мешканцями в селі та 1 будинок з 7 мешканцями на території фільварку (702 греко-католики, 15 римо-католиків, 56 юдеїв; 717 українців, 17 поляків, 39 німців).

У 1939 році в селі проживало 1200 мешканців (1155 українців-грекокатоликів, 10 українців-римокатоликів, 30 поляків і 5 євреїв)[7].

 
Могила борцям за Україну

5 квітня 1944 р. в лісі між Боднаровом і Вістовою повстанці роззброїли мадярів, що їхали на 4-х автомобілях. За це мадяри арештували 8 українців із сіл Вістова і Мислів.[8]

В січні 1946 р. для боротьби з УПА в кожному селі був розміщений гарнізон НКВД, у Вістові — з 50 осіб (на допомогу готові були 1300 в Калуші, 300 — в Ріп'янці, 300 — в Яворівці і т. д.).

14 жовтня 1949 року рішенням Калуського райвиконкому № 294 в селі утворено колгосп, куди закріпачили 86 селянських господарств, і колгосп по-садистськи назвали «імені Шевченка».

Населення

ред.

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1214 99.51%
російська 6 0.49%
Усього 1220 100%

Церква

ред.

Вперше церква Різдва Христового згадується 1684 року без дати побудови[10]. У протоколах генеральних візитацій Львівсько-Галицько-Кам'янецької єпархії 1740—1755 рр. сільська церква описується як дерев'яна, збудована 1720 року коштом парохіян. Парохія налічувала 40 парохіян-господарів.

Нинішня церква Різдва Христового[11] (храмове свято 7 січня) збудована 1886 року Іваном Данилківом, тут іконостас та образи, які виконав відомий художник Корнило Устиянович, пам'ятка архітектури місцевого значення № 756[12]. Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у вістівській церкві 5 дзвонів діаметром 69, 50, 48, 40, 39, вагою 169, 52, 43, 27, 24 кг, виготовлених у 1906 р. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.[13] Церковна громада належить до Калуського благочиння Івано-Франківської єпархії ПЦУ[14].

 
Промзона на лівому березі Лімниці

Соціальна сфера

ред.
  • Через село проходить залізниця, є пристанок.
  • Школа І-ІІ ст.[15] на 200 учнівських місць стала до ладу в 1986 році.
  • ФАП.
  • Народний дім.
  • 308 дворів, 1264 мешканці.
  • Правління Калуського держлісгоспу, тартак, ряд інших виробництв.
  •  
    Руїни мосту
  •  
    Школа
  •  
    Фельшерсько-акушерський пункт
  •  
    Народний дім
  •  
    Стадіон
  •  
    Церква Різдва Христового
  •  
    Табличка
  •  
    Греко-католицька церква
  •  
    Центр адаптації і реабілітації
  •  
    Правління Калуського держлісгоспу
  •  
    Радянський монумент[16]

Вулиці

ред.

У селі є вулиці[17]:

  • Богдана Хмельницького
  • Довженка
  • Івана Франка
  • Каракая
  • Лесі Українки
  • Лісова
  • Мисливська
  • Набережна
  • Нова
  • Польова
  • Санаторна
  • Січових Стрільців
  • Тараса Шевченка
  • Чорновола
  • Героїв України (колишня 9 Травня)[18]

Відомі люди

ред.
  • Бабінчук Ігор Васильович (1992—2023) — сержант збройних сил України, учасник російсько-української війни.
  • о. Денис Лукашевич — парох села, довголітній в'язень радянських концтаборів.[19]

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ На Лімниці у селі Вістова зимує півсотні лебедів. ФОТОФАКТ. Архів оригіналу за 16 січня 2017. Процитовано 14 січня 2017.
  2. ↑ Вістові — 555!. Архів оригіналу за 1 березня 2017. Процитовано 17 січня 2016.
  3. ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.380, № 3866 (лат.)
  4. ↑ У Вістовій відсвяткували День села. Архів оригіналу за 13 липня 2018. Процитовано 12 липня 2018.
  5. ↑ Жерела до істориї України-Руси, т. І, стор.94 — Львів, НТШ, 1895. — 311 с.
  6. ↑ Жерела до істориї України-Руси, т. ІV, стор. 176—177 — Львів, НТШ, 1898. — 412 с.
  7. ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 33.
  8. ↑ УПА в світлі документів з боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу 1942—1950 рр. Т. 2 (Бойові дії УПА). — 1960. — С. 41. Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 12 грудня 2019.
  9. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  10. ↑ Скочиляс І.Книга реєстру катедратика Львівської православної єпархії 1680—1686 рр.//Записки НТШ. Том ХХХХ: Праці Історично-філософської секції. стор. 623—625 — Львів: НТШ, 2008. — 768 с.
  11. ↑ Краєзнавців вразив дзвін-сигнатурка Фельчинських у Боднарові. ФОТО. — «Вікна», 2018.07.05. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 5 липня 2018.
  12. ↑ Церква Різдва Христового. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 30 червня 2016.
  13. ↑ Австро-Угорщина реквізувала з храмів Калущини 355 дзвонів. — «Вікна», 2017.11.20. Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 26 вересня 2019.
  14. ↑ Івано-Франківська єпархія УАПЦ
  15. ↑ Калуська районна державна адміністрація/Відділ освіти. Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 1 грудня 2014.
  16. ↑ У Вістовій знесли пам'ятник радянським "визволителям"
  17. ↑ Довідник геонімів району // Інформаційний портал Калуського району. Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 26 червня 2012.
  18. ↑ У селах Калуської громади деколонізували назви 13 вулиць
  19. ↑ Дарія ОНИСЬКІВ. Трьох синів священника Лукашевича розстріляли в «справі Галана». — «Вікна», 2019.11.03. Архів оригіналу за 4 листопада 2019. Процитовано 4 листопада 2019.

Посилання

ред.


  Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вістова&oldid=43574844