Відкрити головне меню

Вістова

село в Калуському районі Івано-Франківської області (Україна)

Вістова́ — село Калуського району Івано-Франківської області на правому березі річки Лімниця[1].

село Вістова
Вістова. Панорама.jpg
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Калуський район
Рада/громада Вістівська сільська рада
Код КОАТУУ 2622881201
Основні дані
Перша згадка 1460
Населення 1220
Площа 13,05 км²
Густота населення 93,49 осіб/км²
Поштовий індекс 77351
Телефонний код +380 03472
Географічні дані
Географічні координати 49°01′22″ пн. ш. 24°28′47″ сх. д. / 49.02278° пн. ш. 24.47972° сх. д. / 49.02278; 24.47972Координати: 49°01′22″ пн. ш. 24°28′47″ сх. д. / 49.02278° пн. ш. 24.47972° сх. д. / 49.02278; 24.47972
Водойми Лімниця
Найближча залізнична станція Вістова (зупинний пункт)
Місцева влада
Адреса ради 77351, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Вістова, вул. Шевченка, 36, тел. 93-3-60
Карта
Вістова. Карта розташування: Україна
Вістова
Вістова
Вістова. Карта розташування: Івано-Франківська область
Вістова
Вістова
Мапа

Вістова у Вікісховищі?

ІсторіяРедагувати

Галичина здавна є зоною осілого землеробства, тому безперервність поселень у зручних для рільництва місцях сягає понад тисячоліття. Але масив уцілілих писемних пам'яток починається з XV сторіччя, коли зустрічаємо згадку про Вістову[2]. Згадується село 1460 року в книгах галицького суду[3].

За народними переказами, на території сучасного села стояла колись вежа, звідки вартові подавали вісті (сигнали) про наближення ворога. Звідси й назва села — Вістова[4].

Детальні ж описи села містяться в люстраціях королівських маєтностей. Так 1565 року наводиться інформація про 20 селянських господарств, імена і прізвища усіх господарів та двох підсадків (родин без господарств), сільського ватамана, корчмаря, попа (отже, вже була церква), а також детально описуються грошові, натуральні та трудові повинності[5]. Саме їх непосильність зумовили участь жителів Вістови у народному повстанні 1648 року[6].

1 січня 1875 року введена в дію Залізниця Ерцгерцога Альбрехта і відкритий у селі пристанок.

У 1880 році налічувалося 140 будинків з 766 мешканцями в селі та 1 будинок з 7 мешканцями на території фільварку (702 греко-католики, 15 римо-католиків, 56 юдеїв; 717 українців, 17 поляків, 39 німців).

У 1939 році в селі проживало 1200 мешканців (1155 українців-грекокатоликів, 10 українців-римокатоликів, 30 поляків і 5 євреїв)[7].

 
Могила борцям за Україну

В січні 1946 р. для боротьби з УПА в кожному селі був розміщений гарнізон НКВД, у Вістові — з 50 осіб (на допомогу готові були 1300 в Калуші, 300 — в Ріп'янці, 300 — в Яворівці і т. д.).

14 жовтня 1949 року рішенням Калуського райвиконкому № 294 в селі утворено колгосп, куди закріпачили 86 селянських господарств, і колгосп по-садистськи назвали «імені Шевченка».

ЦеркваРедагувати

Вперше церква Різдва Христового згадується 1684 року без дати побудови[8]. У протоколах генеральних візитацій Львівсько-Галицько-Кам'янецької єпархії 1740—1755 рр. сільська церква описується як дерев'яна, збудована 1720 року коштом парохіян. Парохія налічувала 40 парохіян-господарів.

Нинішня церква Різдва Христового[9] (храмове свято 7 січня) збудована 1886 року Іваном Данилківом, тут іконостас та образи, які виконав відомий художник Корнило Устиянович, пам'ятка архітектури місцевого значення № 756[10]. Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у вістівській церкві 5 дзвонів діаметром 69, 50, 48, 40, 39, вагою 169, 52, 43, 27, 24 кг, виготовлених у 1906 р. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.[11] Церковна громада належить до Калуського благочиння Івано-Франківської єпархії ПЦУ[12].

 
Промзона на лівому березі Лімниці

Соціальна сфераРедагувати

  • Через село проходить залізниця, є пристанок.
  • Школа І-ІІ ст.[13] на 200 учнівських місць стала до ладу в 1986 році.
  • ФАП.
  • Народний дім.
  • 308 дворів, 1264 мешканці.
  • Правління Калуського держлісгоспу, тартак, ряд інших виробництв.

ВулиціРедагувати

У селі є вулиці[14]:

  • Богдана Хмельницького
  • Довженка
  • Івана Франка
  • Каракая
  • Лесі Українки
  • Лісова
  • Мисливська
  • Набережна
  • Нова
  • Польова
  • Санаторна
  • Січових Стрільців
  • Тараса Шевченка
  • Чорновола
  • 9 Травня

Відомі людиРедагувати

  • о. Денис Лукашевич — парох села, довголітній в'язень радянських концтаборів.[15]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. На Лімниці у селі Вістова зимує півсотні лебедів. ФОТОФАКТ
  2. Вістові — 555!
  3. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.380, № 3866 (лат.)
  4. У Вістовій відсвяткували День села
  5. Жерела до істориї України-Руси, т. І, стор.94 — Львів, НТШ, 1895. — 311 с.
  6. Жерела до істориї України-Руси, т. ІV, стор. 176—177 — Львів, НТШ, 1898. — 412 с.
  7. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 33.
  8. Скочиляс І.Книга реєстру катедратика Львівської православної єпархії 1680—1686 рр.//Записки НТШ. Том ХХХХ: Праці Історично-філософської секції. стор. 623—625 — Львів: НТШ, 2008. — 768 с.
  9. Краєзнавців вразив дзвін-сигнатурка Фельчинських у Боднарові. ФОТО. — «Вікна», 2018.07.05
  10. Церква Різдва Христового
  11. Австро-Угорщина реквізувала з храмів Калущини 355 дзвонів. — «Вікна», 2017.11.20.
  12. Івано-Франківська єпархія УАПЦ
  13. Калуська районна державна адміністрація/Відділ освіти. Архів оригіналу за 4 грудень 2014. Процитовано 1 грудень 2014. 
  14. Довідник геонімів району // Інформаційний портал Калуського району
  15. Дарія ОНИСЬКІВ. Трьох синів священника Лукашевича розстріляли в «справі Галана». — «Вікна», 2019.11.03.

ПосиланняРедагувати