Вісланський легіон
Вісланський легіон (пол. Legia Nadwiślańska), або Легіон Вісла — польський підрозділ, створений 31 березня 1808 року в результаті перейменування польсько-італійського легіону, який формувався з весни 1807 року за указом Наполеона у зв'язку з його переведенням на французьку службу в королівстві Вестфалія. Проіснував до 18 червня 1813 року [1].
Вісланський легіон | |
---|---|
![]() Печатка Легіону Вісла | |
На службі | 1807-1814 |
Країна | Варшавське герцогство на службі у Перша Французька Імперія. |
Належність | Перша Французька Імперія |
Вид | Піхота та Кавалерія |
Чисельність | 3 піхотних полки і полк уланів; з 1810 р. також 4-й піхотний полк |
![]() |
Спочатку він налічував 5467 вояків, а його першим командиром був генерал Юзеф Йоахім Грабінський, а з 7 червня 1808 року полковник Юзеф Хлопіцький [1]. На відміну від 1-го кавалерійського полку, це було переважно селянське формування, а офіцерські посади зазвичай обіймала дрібна шляхта.
На підставі угоди, укладеної 10 травня 1808 року між урядом Варшавського герцогства та французьким урядом, герцогство зобов'язалося забезпечити постійне постачання рекрутів до легіона [2] . Легіон, організований під особистим наглядом Наполеона в Байонні, складався з трьох піхотних полків (близько 5000 солдатів) і полку уланів під командуванням Яна Конопки. Кожен полк складався з 2 батальйонів по 6 рот у кожному, перша рота була гренадерською, а остання ротою вольтижерів.
Вісланські легіонери носили темно-сині мундири і білі штани, а полки відрізнялися лише кольором комірів і лацканів. Гренадери відрізнялися червоними еполетами і червоною облямівкою на ківері, а вольтижери — жовтим кольором шнурів і еполетів.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/42/Jozef_baron_chlopicki.jpg/166px-Jozef_baron_chlopicki.jpg)
Бої в Іспанії
ред.У червні 1808 року, легіон силою трьох піхотних полків був відправлений до Іспанії де з 19 червня по 14 серпня брав участь у першій облозі Сарагоси.
Під командуванням полковника Юзефа Хлопіцького легіон розгромив сили іспанського ополчення, що йшло на допомогу місту під Епілою. Також відзначився у битві під Туделою.
У бойових діях в Іспанії брали участь наступні підрозділи Вісланського легіону:
- 1-й піхотний полк Вісланського легіону,
- 2-й піхотний полк Вісланського легіону,
- 3-й піхотний полк Вісланського легіону,
- 4-й піхотний полк Вісланського легіону (з 1810 2-й Вісланський легіон),
- Вісланський уланський полк (також: кавалерійський полк легіону, польсько-італійський уланський полк легіону, полк Рожнецького, з 18 липня 1811 р. 7-й лінійний уланський полк)
Під час битв в Іспанії легіон здобув низку перемог, зокрема:
- 20 грудня 1808 — участь у другій облозі Сарагоси аж до її капітуляції,
- 15 червня 1809 р. — перемога в битві при Марі,
- 18 червня 1809 р. — допоміг здобути перемогу імператорській армії під Бельчіте,
- Січень 1810 р. — улани Легіону, зайнявши перевал Пасо-де-лос-Деспенаперрос, відкрили французькій армії шлях до Андалусії,
- 14 травня 1810 — прийняв капітуляцію обложеної Леріди,
- 21 червня 1810 — прийняв капітуляцію обложеної Таррагони,
- 16 травня 1811 — улани розбили англійську піхоту в битві при Альбуері.
2-й Вісланський легіон
ред.8 липня 1809 року імператор видав указ про заснування Другого Вісланського легіону, який мав бути сформований на основі поляків, які служили в австрійській армії та потрапили у французький полон під Ваграмом. Передбачалося створити 3 піхотні полки загальною чисельністю 6 тис. вояків [2]. Коли чисельність 2-го Вісланського легіону досягла 2200 вояків, він був перейменований у 4-й піхотний полк і в 1810 році був переведений до Іспанії, де приєднався до першого Вісланського легіону.
Експедиція до Росії 1812 року та подальша доля легіону
ред.3 березня 1812 року, під час підготовки до війни Наполеона з Росією, легіон був включений до складу Імператорської гвардії. Війська, сформовані з нього, пройшли весь бойовий шлях цієї кампанії, включно з відступом до Франції. У серпні 1813 року із залишків чотирьох піхотних полків Вісланського легіону був створений один під командуванням полковника Станіслава Мальчевського та приєднаний до 27-ї дивізії [3].19 березня 1814 року піхотний полк «Вісла», сформований із залишків польської піхоти після Лейпцизької битви, відзначився у битві при Арсі-сюр-Об. Цей полк повернувся до Польщі після зречення Наполеона.
Галерея
ред.-
Солдат Вісланського легіону в 1810 році
-
Вісланський улан (ліворуч)
-
Реконструктори відтворюють 4-й піхотний полк Вісланського легіону
-
Вісланський улан та австрійський кірасир у бою
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б Gembarzewski, 1925, с. 49.
- ↑ а б Pachoński, 1966.
- ↑ Wimmer, 1978.
Бібліографія
ред.- Bronisław Gembarzewski: Rodowody pułków polskich i oddziałów równorzędnych od r. 1717 do r. 1831. Warszawa: Towarzystwo Wiedzy Wojskowej, 1925.
- Jan Pachoński: Wojskowość polska w dobie legionów i Księstwa Warszawskiego 1795-1815. W: Zarys dziejów wojskowości polskiej do roku 1864. Tom II (1648-1864). Warszawa: Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej, 1966.
- Jan Wimmer: Historia piechoty polskiej do roku 1864. Warszawa: Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej, 1978.
- Mała Encyklopedia Wojskowa, Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej, Warszawa 1967, Wydanie I, Tom 2