Вілюйське водосховище

Вілюйське водосховище (рос. Вилюйское водохранилище) — водосховище в Росії утворене греблею Вілюйської ГЕС на річці Вілюй, притоці річки Лена. Територіально розташоване в Якутії поблизу республіканської межі з Красноярським краєм, приблизно за 80 км на схід від річки Нижня Тунгуска, правої притоки Єнісею.

Вілюйське водосховище
Вілюйське водосховище
Вілюйське водосховище
63°01′48″ пн. ш. 112°12′03″ сх. д. / 63.03000° пн. ш. 112.20083° сх. д. / 63.03000; 112.20083Координати: 63°01′48″ пн. ш. 112°12′03″ сх. д. / 63.03000° пн. ш. 112.20083° сх. д. / 63.03000; 112.20083
Розташування
Країна  Росія
Регіон Саха
Розташування Якутія
Геологічні дані
Тип водосховище ГЕС
Розміри
Площа поверхні 141 150 км²
Глибина середня 17  м
Глибина макс. 70  м
Довжина 470 км
Ширина 18 км
Об'єм 40,4 км³
Вода
Басейн
Водний басейн Басейн Лени
Вливаються Вілюй
Витікають Вілюй
Країни басейну Росія Росія
Інше
Код ДВР Росії 18030800321499000000020
Вілюйське водосховище. Карта розташування: Росія
Вілюйське водосховище
Вілюйське водосховище (Росія)
Мапа

CMNS: Вілюйське водосховище у Вікісховищі

Основні відомості ред.

Водосховище було утворено в 1965—1967 рр. греблею Вілюйської ГЕС на річці Вілюй. При створенні водосховища було затоплено 2,3 тис. га сільгоспугідь і перенесено 50 будівель[1]

Площа водосховища при висоті НПР 246 м над рівнем моря становить 2 360 км². Згідно з проектом ГЕС допустимий підйом рівня до форсованого підпірного рівня 249 м і його спрацювання до 231 м, що відповідає максимальній амплітуді коливань, що дорівнює 18 м[1] Значні зміни рівня ВВ обумовлені перш за все нерівномірністю опадів в різні роки.

Середньобагаторічний приплив води становить 20 км³/рік. Повний об'єм водосховища при НПР дорівнює 40,4 км³, в тому числі корисний — 22,4 км³[1]

Економічне значення ред.

Водосховище використовується для сезонного і багаторічного регулювання стоку Вілюя, а також з метою водопостачання, судноплавства та рибальства. У ВВ водяться види риб — нельма, чир тощо[2] Пропуски з водосховища через водоскид гідроелектростанції використовуються для забезпечення умов судноплавства в нижній течії річки Вілюй[3]

Примітки ред.

  1. а б в Гидроузлы на р. Вилюй [Архівовано 18 лютого 2020 у Wayback Machine.], ОАО РусГидро, Ленгидропроект
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 квітня 2008. Процитовано 2 травня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. Вилюйский гидроузел: социально-экологические последствия [Архівовано 5 квітня 2016 у Wayback Machine.], [1][недоступне посилання]

Посилання ред.