Вільям Радимен
Вільям Радимен (англ. William F. Ruddiman; нар. 8 січня 1943) — один з провідних палеокліматологів світу, нині — професор-емерит Університету Вірджинії. Відомий завдяки створенню декількох гіпотез, які широко поширилися у науковому просторі, зокрема гіпотеза «раннього антропоцену», а також гіпотеза стосовно тектонічного підйому Тибету.
| Вільям Радимен | |
|---|---|
 | |
| Народився | 8 січня 1943 (81 рік) Вашингтон, США |
| Країна |  США |
| Діяльність | геолог, кліматолог |
| Alma mater | Коледж Вільямсаd Колумбійський університет |
| Заклад | Університет Вірджинії |
| Нагороди | |
Біографія
ред.Вільям Радимен — американський вчений, що займається палеокліматологією. Отримав диплом бакалавра з геології у Коледжі Вільямз, а докторський ступінь здобув у Колумбійському університеті, спеціалізуючись на морській геології. Опісля, почав викладати в Університеті Вірджинії аж до 2001 року. Вільям Радимен брав участь у п'ятнадцяти науково-дослідних океанографічних експедиціях, зокрема виконував функції співголови двох експедицій з добування глибокодонних кернів морського осаду[1].
Розроблені гіпотези
ред.Гіпотеза «раннього антропоцену»
Ця гіпотеза полягає у твердженні, що людство почало активно впливати на клімат не за останні два століття з розвитком промисловості та транспорту, а робить це вже понад сотню століть. Таким чином, парниковий вплив людства на клімат датується не індустріальною добою, а 8000 років тому. Цю тезу викладено у науково-популярній книжці «Плуг, мор та нафта: Як людство здобуло контроль над кліматом» (в ориг. Plows, Plagues and Petroleum. How humans took control of climate), яку у 2006 році було відзначено премією товариства «Фі Бета Каппа» в номінації «Наука». Крім цієї нагороди, Геологічне товариство Лондона вшанувало Вільяма Радимена престижною медаллю Лаєла (2006 рік), яка щороку присуджується за видатні досягнення у галузі геології.
Гіпотеза про тектонічний підйом Тибету
У 1980-х роках Вільям Радимен, що тектонічний підйом Тибету був спричинений сезонним мусонним обігом, який сьогодні панує в Азії. Разом з аспіранткою Морін Раймо, вчений припустив, що підйом Гімалаїв та Тибетського плато викликав зниження CO2 в атмосфері за рахунок збільшення хімічного вивітрювання, і саме тому є основною причиною тенденції кайнозойського охолодження, яке в свою чергу призвело до останньої серії льодовикових періодів[2].
Примітки
ред.- ↑ Ruddiman, William F. (2008). Earth's Climate, Past and Future (вид. 2nd). W.H. Freeman. ISBN 978-0-7167-8490-6.
- ↑ Raymo, M.E.; Ruddiman, W.F.; Froelich, P.N. (липень 1988). Influence of late Cenozoic mountain building on ocean geochemical cycles. Geology. 16 (7): 649—653. Bibcode:1988Geo....16..649R. doi:10.1130/0091-7613(1988)016<0649:IOLCMB>2.3.CO;2.