Вільгельм фон Гартель
Вільгельм Август фон Гартель (нім. Wilhelm August von Hartel; 28 травня 1839, Дворце — 14 січня 1907, Відень) — австрійський філолог і політик.
| Вільгельм фон Гартель | |
|---|---|
| нім. Wilhelm von Hartel | |
 | |
| Ім'я при народженні | нім. Wilhelm August von Hartel |
| Народився | 29 травня 1839[1] або 28 травня 1839[2][3] Дворці[d][3] |
| Помер | 14 січня 1907[1][2][…] (67 років) Відень, Австро-Угорщина[1][3] |
| Поховання | Гітцінзький цвинтарd |
| Країна |  Долитавщина |
| Діяльність | мовознавець, педагог, письменник, класичний філолог, професор, мистецтвознавець, політик, філолог |
| Alma mater | Віденський університет |
| Заклад | Віденський університет |
| Посада | Federal minister (Austria)d, член Палати панів Імперської Ради[d] і Member of the Landtag of Lower Austriad |
| Науковий ступінь | докторський ступінь |
| Членство | Австрійська академія наук Геттінгенська академія наук Австрійський археологічний інститутd Прусська академія наук |
 Вільгельм фон Гартель у Вікісховищі | |
Біографія
ред.У 1859—1863 роках Гартель навчався у Віденському університеті, де в 1864 році захистив докторську дисертацію. З 1869 року був екстраординарним, з 1872 року — ординарним професором класичної філології Віденського університету. У 1890—1891 роках обіймав посаду ректора Віденського університету.
Починаючи з 1891 року, Вільгельм Гартель працював на посаді директора Віденської придворної бібліотеки. У тому ж 1891 році був удостоєний звання почесного громадянина рідного міста. У 1900—1905 роках Гартель займав посаду міністра освіти і просвітництва Цислейтанії. Займався питаннями жіночої освіти.
Як міністр, Гартель вважався ліберальним політиком, він підтримував Віденську сецесію і сучасне мистецтво. Проте піддавався критиці з боку віденського публіциста Карла Крауса як «реакційний філолог» і «могильник університетів». 1882 року Гартель став дворянином.
Помер у 1907 році, похований на Гітцінзькому кладовищі Відня.
Як філолог Гартель відзначився критичними науковими публікаціями класичних текстів. У 1901 році був прийнятий почесним членом Геттінгенської академії наук. З 1893 року був членом-кореспондентом Прусської академії наук.
У 1957 році Австрійська академія наук заснувала Премію Вільгельма Гартеля за наукові успіхи в області філософії та історії.
Наукові праці
ред.- Homerische Studien (1871—1874; 2. Auflage 1873)
- Demosthenische Studien (1877—1878)
- Studien über attisches Staatsrecht und Urkundenwesen (1878)
Примітки
ред.- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #119035030 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ а б в Vědecká knihovna v Olomouci REGO
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Література
ред.- Helge Dvorak: Biographisches Lexikon der Deutschen Burschenschaft. Band I: Politiker. Teilband 2: FH. Winter, Heidelberg 1999 року, ISBN 3-8253-0809-X, S. 243—244.
Посилання
ред.- Біографія [Архівовано 2 липня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
- Біографія [Архівовано 21 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (нім.)
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |