Відкрити головне меню

Вілла Петролеа (лат. Villa Petrolea) — житлове селище, побудоване братами Нобель в кінці 19 століття для службовців їх компанії на кордоні Чорного міста в передмісті Баку. Також назва використовується стосовно до резиденції братів Нобель, розташованої тут же. В наш час[коли?] на території функціонує музей родини Нобелей і знаходяться офіси декількох організацій.

Вілла Петролеа
лат. Villa Petrolea
Портал:Музеї
Villa Petrolea back.jpg
Тип музей
Країна Flag of Azerbaijan.svg Азербайджан
Розташування Баку, Азербайджан
Адреса Проспект Нефтчіляр 2, AZ 1003, Баку, Азербайджан
Засновано 2008
Відкрито 25 квітня 2008

Вілла Петролеа у Вікісховищі?

Зміст

ІсторіяРедагувати

До кінця 19 століття східні передмістя Баку представляли собою промисловий район, несприятливий для проживання людей. Тут жили тільки робітники, зайняті в нафтовій промисловості. Заможні громадяни жили в чистішому центрі Баку.[1][2][3] З метою залучення для проживання в даному районі адміністративно-технічного персоналу компанії братів Нобель (у тому числі запрошеного з Фінляндії, Швеції, Норвегії та Німеччини) тут був побудований житлове селище, де були створені найсприятливіші умови для життя. Розташовувався нове селище на східному кордоні Чорного міста біля селища Кішли.[4][5]

На території селища були побудовані будинки для службовців, школи, театр, лікарні і фамільна резиденція братів Нобель в Баку, споруджена в 1884 році. Резиденція залишалася у власності Нобелей до націоналізації 1920 році.[6]

Службовці товариства Нобелей проживали в одно-і двоповерхових дерев'яних котеджах з кам'яним фундаментом. Нижні поверхи найбільшого будівлі відвели під контору, на верхніх розмістилися клуб, кімнати відпочинку, бібліотека. З Петербурга виписали скульптури для саду, твори живопису, книги для бібліотеки. Кімнати прикрасили дорогими килимами, виготовленими азербайджанськими і перськими майстрами.[7]

ПаркРедагувати

Для створення на території селища парку площею близько 10,5 га був запрошений досвідчений садівник Е. Беклі, що створив до цього багато сади і парки Варшави. Оскільки місцевий ґрунт була просякнута нафтою, сюди стали завозити баржі з землею з Ленкоранського повіту. Питання з прісною водою було вирішено шляхом використання наливних суден, які розвантажувалися в Астрахані і наповнювалися там для баласту волзької водою замість мішків з піском.[4][8]

Посадковий матеріал доставлявся з субтропічних районів (Тифліс, Батумі, Ленкорань) і ряду російських і європейських міст. Всього було посаджено близько 80 000 рослин, у тому числі фруктові і декоративні.

Планувальна структура Вілла Петролеа визначалася рельєфом місцевості, що мала ухил до Каспійського моря. Головні алеї орієнтувалися на акваторію Каспію і підводили до видовим майданчиків парку, з яких можна було бачити заводські труби і далі море. Безліч доріжок і алей підводили до споруд, перед якими були розбиті майданчики з квітниками або ж групувалися дерева.[9]

Як стверджував в 1978 році Шаміль Фатуллаєв, невідомо, хто був архітектором генерального плану і будівель з терасами, верандами і балконами, вирішеними в еклектичному дусі з використанням романських мотивів. На його думку, все це розроблялося безіменним архітектором при прямій участі Беклі.[4]

Загальні витрати на парк, у тому числі на клуб, бібліотеку та будинки для службовців перевищили 250 000 рублів.[10]

Сучасний станРедагувати

Реконструкція резиденції НобелейРедагувати

До початку 2000-х років будівлі на території Вілла Петролеа були в занедбаному стані. Будівля резиденції Нобелей і житлові приміщення були спустошені і вимагали реставрації. Інші будівлі давно були зруйновані, театр і клуб згоріли.[5]

У 2004 році з метою відновлення спадщини Нобелів в Баку була створена громадська організація Бакинський Фонд Спадщини Нобелей. Їм у 2007 році була завершена реконструкція та реставрація резиденції Нобелей. 25 квітня 2008 відбулося урочисте відкриття відновленої резиденції.[6]

МузейРедагувати

Після реконструкції резиденції в ній знаходяться Бакинський Нобелівський нафтової клуб, Міжнародний конференц-центр і Музей братів Нобель — перший музей родини за межами Швеції. Музей є історичним і має нафтову тематику.[11][6] У музеї зібрані предмети побуту та інтер'єру, якими користувалася сім'я Нобелів. Інтер'єр будинку змінений порівняно з тим, який був при його власників, однак деякі елементи (наприклад каміни) відтворені точно. В цілому інтер'єр будинку виконаний у звичайному європейському стилі, але окремо оформлена одна кімната в східному стилі.[12]

ПодіїРедагувати

17 грудня 2010 в резиденції Вілла Петролеа відбувся урочистий прийом з нагоди заснування Філіпом Нобелем правнуком Людвіга Нобеля фонду Nobel International Fraternity Fund, спрямованого на підтримку науки в Азербайджані, а також з нагоди присудження Ордена Полярної зірки (Швеція) голові Бакинського Фонду спадщини Нобелів доктору Тогрулу Багірову та Філіпу Нобелю.

ВиноскиРедагувати

  1. Azeri women in transition: women in Soviet and post-Soviet Azerbaijan. Farideh Heyat.Routledge, 2002 стр 47
  2. Russian Azerbaijan, 1905—1920: The Shaping of a National Identity in a Muslim Community. Tadeusz Swietochowski. Cambridge University Press, 2004. стр 21
  3. Baku, an eventful history. James Dodds Henry. Ayer Publishing, 1905
  4. а б в Ш. Фатуллаєв. МІСТОБУДУВАННЯ БАКУ XIX — початку XX століть. АКАДЕМІЯ НАУК АЗЕРБАЙДЖАНСЬКОЇ РСР ІНСТИТУТ АРХІТЕКТУРИ ТА МИСТЕЦТВА (рос.)
  5. а б Azerbaijan International. The Nobels in Baku. Swedes' Role in Baku's First Oil Boom (by Brita Asbrink) (англ.)
  6. а б в Веб-сайт Baku Nobel Heritage Fund (BNHF) and the Baku Nobel Oil Club (BNOC) (англ.)
  7. Манаф Сулейманов. Дні минулі (Історичні нариси)[недоступне посилання з квітень 2019] (англ.)
  8. К. І. Джафаров, Ф. К. Джафаров. Товариство нафтового виробництва братів НОБЕЛЬ Архівовано 2 November 2013[Дата не збігається] у Wayback Machine. (рос.)
  9. А. А. Гасанова. Сади і парки АЗЕРБАЙДЖАНУ (історія розвитку ландшафтної архітектури). Баку — Ішиг — 1996[недоступне посилання з квітень 2019] (рос.)
  10. Azerbaijan International. Legacy of the Oil Barons: Part II. The «Greening» of Baku by the Nobel Brothers (by Fuad Akhundov) (англ.)
  11. Ізвєстія. Старі традиції і нові проекти (рос.)
  12. Перший канал. Хочу знати. Випуск від 15 липня 2010 (рос.)

ПосиланняРедагувати