Тут наведено керівництва та поради щодо створення статей про міфологію та пов'язані теми.

Про що писати?

  • Статті проєкту можуть бути про:
    • Персонажів міфів — богів, духів, героїв, чудовиськ; відомі з міфів поняття, місця, предмети, події. Наприклад, Зевс, гаруда, гігантомахія.
    • Персонажів легенд, казок, народних вірувань, які безпосередньо походять з міфів; відомі з міфів важливі поняття, місця, предмети, події. Наприклад, русалка, Атлантида.
    • Персонажів, поняття, вигадані місця, предмети, події, що походять з міфів, легенд і казок, котрі знайшли широкий відгук в масовій культурі. Наприклад, вампіри, орки.
  • Розділи інших статей про:
    • Персонажів, поняття, місця, предмети, події, які передусім стосуються історії, географії, зоології тощо, але отримали незвичайне, фантастичне для нас відображення в міфах, легендах і казках. Наприклад, Мідас.

Як писати?

  • Дотримуватися правил і настанов Вікіпедії. Починайте як і будь-яку іншу статтю або розділ, з дотриманням енциклопедичного стилю, нейтральності, та вказуючи джерела.
  • Користуватися сучасною літературою, як українською, так і іноземною. Більшість книг радянського періоду містять спрощені і зацензурені міфи, розраховані на дітей та підлітків. Якщо в міфі йдеться про аморальні чи жорстокі вчинки героїв, їх не варто упускати або пом'якшувати. Наприклад, в багатьох радянських книжках Крон «скинув» свого батька Урана, в оригіналі ж — не просто позбавив влади, а кастрував. Перелік основних джерел можна знайти на сторінці порталу «Міфологія».
  • Дотримуватися рекомендованої структури статей:
    • Про міфічного персонажа: вступ (бажано супроводжувати заповненою карткою міфічного персонажа праворуч), походження і значення імені, функції, родовід (якщо досить великий), діяння, культ персонажа, значення для сучасної культури. Приклад: Сет.
    • Про міфічну подію: вступ (якщо це війна, свято, бажано супроводжувати заповненою карткою праворуч), її передумови (якщо відомі), перебіг, наслідки або опис що пояснюється цим міфом, трактування, значення для сучасної культури. Приклад: Титаномахія.
    • Інші статті структурувати згідно загальних правил і настанов.
  • За можливості вказувати першоджерела. Старовинні тексти слід описувати в примітках українською мовою, а не грецькою чи клинописом: «Гомер. Іліада. 22», «Епос про Гільгамеша. Табличка 2». При цьому конкретне видання перекладу або адаптації варто описати повністю в кінці статті у розділі «Література» чи «Джерела»: Пащенко В. І., Пащенко Н. І. Антична література: Підручник. К.:Либідь, 2001. 718 с.

Які проблеми можуть виникнути?

  • Міф чи міт? Обидва варіанти допустимі. Розумно писати так, як вказано в джерелах.
  • Плутанина з визначенням міфу. Термін міф має багато значень у різних науках, публіцистиці та побуті. Міфами можуть називатися вигадки, обмани чи помилки мислення, проте багато міфів спираються на історичні події, релігійні чи філософські ідеї. Головне призначення міфу — не обдурити чи розважити, а пояснити дещо в зрозумілій формі. В міф вірять зараз чи вірили колись, як у безумовну істину.
    • Узагальнено, основне значення міфу в енциклопедичних статтях — це пояснення властивостей, походження речей і явищ, обґрунтування ритуалів і традицій, яке більшою мірою звертається до підсвідомості, емоцій та віри, ніж до цілісного критичного осмислення. Міфологія — система міфів, яка відображає і пояснює світ через окремі міфи, надає його прийнятну модель.
  • Сумніви як правильно писати: міфічний чи міфологічний? Ці прикметники можуть часом вживатися як синоніми — коли йдеться про щось, властиве міфології в цілому і окремим міфам (творення світу — міфічний сюжет і міфологічний). Міфічний — якщо мова про дещо, що існує тільки в окремих міфах (міфічний Одіссей). Вживати міфологічний не можна, коли йдеться про значення «уявний, неіснуючий, помилковий».
  • Сучасні міфи. Існують численні сучасні міфи. Проте не всі вони зберігають характерні традиційному міфу риси. Сучасні міфи дуже мінливі і писати варто про ті з них, що більш-менш усталилися.
  • Розрізнення міфу і псевдоміфу. Міфи завжди оповідають про дещо сакральне, найзначніше для людини давньої або сучасної, а тому універсальне і позачасове. Сакральність може торкатися як релігійного життя (боги, духи), так і соціального (герої, правителі). Ця ознака дозволяє розмежувати міфи і так звані псевдоміфи: Ілля Муромець персонаж міфічний (його постать і діяння символічні, він постає в різних іпостасях, час його діянь неважливий), Богдан Хмельницький же, хоча є персонажем легенд та ідеології, — історичний (оповіді про нього стосуються конкретного обмеженого часу).
  • Міф і релігія. Янгол, християнський Бог чи Брахма — персонажі міфічні чи ні? Чи міфічне воскресіння Ісуса Христа? — міф здатний доступно виражати для загалу релігійні (а також філософські та навіть наукові) ідеї, тому будь-яка релігія (а також філософія, наука) потребує міфу в тій чи іншій формі. Більшість наукових визначень міфу не заперечують того, що він може відображати в символах і як дещо об'єктивно існуюче, так і те невідоме, яке людина прагне пізнати, уявляючи його надприродними силами. В усякому разі міф завжди оповідає про важливе для людей. Тому в кожної релігії є своя міфологія.