Вікіпедія:Перейменування статей/Еліес Габель → Еліес Ґабель
Літера G українською транскрибується як Ґ.--Venzz (обговорення) 05:53, 19 серпня 2019 (UTC)
- Звідки Ви це придумали?--V Ryabish (обговорення) 05:56, 19 серпня 2019 (UTC)
- Це не я придумав. «у неслов’янських антропонімах, а також у новіших загальних назвах розрізняємо h та g, що передаються відповідно через г та ґ: Hegel — Геґель, Copenhagen — Копенгаґен» О. Пономарів. Фонеми Г та Ґ. Словник і коментар. Київ 1997, с. 12-13.--Venzz (обговорення) 06:54, 19 серпня 2019 (UTC)
- Це не правопис. Навпаки, це суперечить нормі. Навіть новій, у якій дозволили ґекати в прізвищах.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:17, 19 серпня 2019 (UTC)
- Чому це новій нормі суперечить?--Unikalinho (обговорення) 14:33, 21 жовтня 2019 (UTC)
- Це не правопис. Навпаки, це суперечить нормі. Навіть новій, у якій дозволили ґекати в прізвищах.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:17, 19 серпня 2019 (UTC)
- Ну, це Пономарів придумав. У нього багато ідей як зробити українську мову «правильнішою». А взагалі звук, який позначається буквою «Ґ» - нехарактерний для української мови, і вона його протягом багатьох століть заміняла на «Г». Новий правопис допускає використання «Ґ» в іншомовних власних назвах, але основним варіантом вказує фонетичну передачу через «Г»--V Ryabish (обговорення) 07:00, 19 серпня 2019 (UTC)
- Це не я придумав. «у неслов’янських антропонімах, а також у новіших загальних назвах розрізняємо h та g, що передаються відповідно через г та ґ: Hegel — Геґель, Copenhagen — Копенгаґен» О. Пономарів. Фонеми Г та Ґ. Словник і коментар. Київ 1997, с. 12-13.--Venzz (обговорення) 06:54, 19 серпня 2019 (UTC)
- Якщо за новим правописом, то Елієс Ґабель. За старим Елієс Габель.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:13, 19 серпня 2019 (UTC)
- Це не зовсім так. Новий правопис дозволяє 2 варіанти (§122. Звуки [g], [h] )
3. У прізвищах та іменах людей допускається передавання звука [g] двома способами: шляхом адаптації до звукового ладу української мови —буквою г(Вергі́лій, Гарсі́я, Ге́гель,Гео́рг,Ге́те,Грегуа́р,Гулліве́р) і шляхом імітації іншомовного [g] —буквою ґ (Верґі́лій,Ґарсі́я, Ге́ґель,Ґео́рґ,Ґе́те,Ґреґуа́р,Ґулліве́рі т. ін.).
- Я притримуюсь варіанту адаптації до звукового ладу української мови, а не імітації іноземних.--V Ryabish (обговорення) 11:42, 19 серпня 2019 (UTC)
- Добре, але для мене шлях імітації більш прийнятний.--Venzz (обговорення) 12:19, 19 серпня 2019 (UTC)
- Таким чином Ви спотворюєте звучання української мови (яка протягом століть максимально уникає звуку «Ґ») і робите її подібною до тієї ж російської чи німецької.--V Ryabish (обговорення) 13:02, 19 серпня 2019 (UTC)
- Я проти спотворення слів іншомовного походження українською мовою. А Ваші слова досить дивні, бо Ґ є в українському алфавіті. Як мова може уникати звук, якщо буква, що його передає є в алфавіті?--Venzz (обговорення) 18:51, 19 серпня 2019 (UTC)
- Буква є. Вона потрібна. Але у дуже невеликій кількості слів.Порівняйте кількість слів на Ґ наприклад, у словнику Грінченка і сучасних (Великий тлумачний, наприклад) - коли буква Ґ ще і вже була в алфавіті. Їх дуже незначна кількість- менше 200.
- Та от хоча б стаття про букву Ґ, де наведена цитата Огієнка
- Я проти спотворення слів іншомовного походження українською мовою. А Ваші слова досить дивні, бо Ґ є в українському алфавіті. Як мова може уникати звук, якщо буква, що його передає є в алфавіті?--Venzz (обговорення) 18:51, 19 серпня 2019 (UTC)
- Таким чином Ви спотворюєте звучання української мови (яка протягом століть максимально уникає звуку «Ґ») і робите її подібною до тієї ж російської чи німецької.--V Ryabish (обговорення) 13:02, 19 серпня 2019 (UTC)
- Добре, але для мене шлях імітації більш прийнятний.--Venzz (обговорення) 12:19, 19 серпня 2019 (UTC)
- Я притримуюсь варіанту адаптації до звукового ладу української мови, а не імітації іноземних.--V Ryabish (обговорення) 11:42, 19 серпня 2019 (UTC)
Ознакою української мови є тільки г (h), чому й чужі слова з [ґ] ми українізуємо, цебто вимовляємо інтелігенція, гімназія, агітувати... ...Вимова г як [h] єсть наша характерна споконвічна ознака, руйнувати яку було б непотрібним нехтуванням своєї старої культури
- Не потрібно зараз керуватися думкою людини, яка жила і творила понад 100 років тому, коли й мова була іншою. Зараз реалії такі, що ми маємо і "г", і "ґ". І новий Правопис уже офіційно дозволив вживати "ґ" в іноземних прізвищах на місці оригінального звука g--Unikalinho (обговорення) 14:33, 21 жовтня 2019 (UTC)
- Стосовно спотворення - українська мова не є повністю фонетичною, а фонетично-морфологічною. Ми, на відміну, наприклад, від сербів, не пишемо так, як чуємо. А в певних моментах пристосовуємо звучання.написання слів до реалій української мови (правило дев'ятки, «и» після «р» в географічних назвах тошо). Та взяти хоча от заміну «е» на «є» у назві цієї статті, як було вказано вище.--V Ryabish (обговорення) 19:17, 19 серпня 2019 (UTC)
- А реалії сучасної української мови є такі, що в ній є як "г, так і "ґ". Ну і важливим є те, що для географічних назв і для антропонімів правила передачі дещо різняться--Unikalinho (обговорення) 14:33, 21 жовтня 2019 (UTC)
- Також ніде в Правописі не зазначено, що українська мова повинна чи не повинна бути подібною до російської чи німецької--Unikalinho (обговорення) 14:34, 21 жовтня 2019 (UTC)
- джерела? використання? вживання? --『 』 Обг. 05:30, 20 серпня 2019 (UTC)
- Проти Українське «Г» й так в ужитку м'яке. --Iskatelb (обговорення) 13:08, 19 вересня 2019 (UTC)
- За Елієс Ґабель Щодо -іє, то тут немає жодних причин не йотувати "е" (Правопис рекомендує саме так), тим більше що й звучить воно як з "й". Щодо "ґ", то воно правильніше відтворює оригінальну вимову і не суперечить новому Правопису--Unikalinho (обговорення) 14:33, 21 жовтня 2019 (UTC)
Підсумок
ред.Аналіз джерел:
- За Габель:
- За Ґабель
- нічого
Отже, не перейменовано--Dimon2712 (обговорення) 13:10, 18 листопада 2019 (UTC)