Вікіпедія:Перейменування статей/Іоанн Руський → Йоан Русин
Іоанн це церковно-словянське ім'я - вірно українською буде Йоан і без двох н. Що пишеться Йоан а не Іоанн - це ви переконаєтесь у будь якому українському офографічному словнику. По друге грецька назва цього святого Россос (іменник а не прикметник) що відповідає українському русин (іменник) а не руський (прикметник). Тим більше за походженням цей святий був українцем тому вірно було б звати його русином (історична самоназва українців у час його життя). Зрозуміло що росіяни використовують прикметник (русский) як самоназву і вживаючи термін Иоанн Русский мають на увазі Іван Росіянин а росіянином він явно не був але русином бо народився на Україні. Виношу це перейменування на обговорення спільноти. --Євгенович обг 21:29, 23 березня 2010 (UTC)
- Згоден принаймні у частині імені. Згідно з термінологічним порадником Українського католицького університету допустимі дві форми - Йоан та Іван. Пропоную розглянути на цей предмет також і інші статті про сподвижників минулих сторіч, насамперед Іоанн Дамаскін. --А1 22:05, 23 березня 2010 (UTC)
- По-перше, чому ви інтерпретуєте поради УКУ як стандарти української мови? По-друге, навіть, якщо вважати УКУ достатньо компетентним у цій галузі (а він є лише одним з поважних джерел, бо є ще безліч офіційних сайтів інших українських церков), то яке відношення має класифікація, розроблена католицьким університетом до православного святого, не канонізованого католицькою церквою? — Johnny 08:16, 2 квітня 2010 (UTC)
- От тільки ми — не росіяни, і ми використовуємо прикметник «руський» на означення осіб, предметів і явищ, пов'язаних з Руссю, — Johnny 08:19, 2 квітня 2010 (UTC)
Проти Цей святий, хоча й народився на території сучасної України, але святий-то він грецький. Також усі грецькі, візантійські святі - Іоанни, це традиційна форма, бо знову ж таки ім'я грецьке. Щодо Αγιος Ιωάννης ο Ρώσος - тут Ви помиляєтесь, це прикметник, і Руський він не тому, що росіянин, а тому що походив з Русі. Русин - це абсурдно. Навіщо ствоювати ці історичні інсценуації, він немає нічого спільного із русинами, тільки з Руссю. І не чіпайте, бідь ласка, Іоанна Дамаскіна :) --Erud 09:51, 24 березня 2010 (UTC)
- Ρώσος (іменник а не прикметник) → rzeczownik, rodzaj męski...?
- o - визначений артикль rodzajnik określony? --А1 16:50, 24 березня 2010 (UTC)
- Якщо виходити з авторитетних джерел, то наче виграє Іван. Ulif містить імена Іоан та Іван, згаданий університетський порадник - Йоан та Іван, тобто співпадають вони в Івані, в інших двох розходяться, але Іоанн жоден не подає. Огієнко також Євангеліє називає від Івана. Так що напевно варто уніфікувати з Іваном Хрестителем і рядом інших. --А1 16:50, 24 березня 2010 (UTC)
- ο Ρώσος означає з Русі, але ж ми так не говоримо, по-нашому буде Руський. --Erud 17:01, 24 березня 2010 (UTC)
- якщо не вірите - Αλέξανδρος Γ' ο Μακεδών - Александр III Македонський.--Erud 17:02, 24 березня 2010 (UTC)
- На всякого Македонського знайдеться Дамаскін (ωαννης ο Δαμασκηνος), хоча тут я не впевнений, а ось в імені у нас метаморфози традиційні. --А1 17:37, 24 березня 2010 (UTC)
- Точно, бо Дамаскін і означає з Дамаску (разом з ο). Якось я підзабула граматику.. (якщо не помиляюсь, це так називається) присвійні прикметники, утворені від імен власних, як от географічні назви, так і утворюються з ο. Ну Іван - це ще куди не йшло, хоч не Йоан, хоча мені не подобається. Не можу я зрозуміти, чому грецьких і візантійських Іоаннів треба назвати нашими Іванами. --Erud 18:36, 24 березня 2010 (UTC)
- Дамаскін — росіянізм. А грецьких і візантійських Іоннів звемо Іванами, тому що саме це з ними зробив час. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 22:12, 24 березня 2010 (UTC)
- Я от подивився як чехи бідного Йова назвали, то взагалі жах... Якщо ж пройтись інтервіками по Івану Хрестителю або Івану Павлу ІІ, то там теж різнобарв'я - від Джона (англофони) до Яніса (латиши). Отаке. --А1 22:27, 24 березня 2010 (UTC)
- Дамаскін — росіянізм. А грецьких і візантійських Іоннів звемо Іванами, тому що саме це з ними зробив час. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 22:12, 24 березня 2010 (UTC)
- Точно, бо Дамаскін і означає з Дамаску (разом з ο). Якось я підзабула граматику.. (якщо не помиляюсь, це так називається) присвійні прикметники, утворені від імен власних, як от географічні назви, так і утворюються з ο. Ну Іван - це ще куди не йшло, хоч не Йоан, хоча мені не подобається. Не можу я зрозуміти, чому грецьких і візантійських Іоаннів треба назвати нашими Іванами. --Erud 18:36, 24 березня 2010 (UTC)
- На всякого Македонського знайдеться Дамаскін (ωαννης ο Δαμασκηνος), хоча тут я не впевнений, а ось в імені у нас метаморфози традиційні. --А1 17:37, 24 березня 2010 (UTC)
- До чого тут час? Пане Drundia, тобто Вас із часом можна буде називати Друндия (адже зараз Ви це заборонили, але ж з часом.. ), так? Так можна і Майкла Джексона у Михайла перейменувати. Я от все більше стверджуюсь у відчутті, що назва Іоанн Руський не сприймається лише тому, що схожа на російську. А що в цьому поганого зрештою? З чого Ви взяли, що Дамаскін - росіянізм, за яким правилом в українській мові не може існувати форма Дамаскін? Гадаю, нам не варто уподібнюватись комусь і переназивати не просто осіб, а святих. Своє ще не означає краще. --Erud 22:59, 24 березня 2010 (UTC)
- Якщо моє «Дрюндя» еволюціонує в «Друндия» то так і називатимуть. А Івана Мазепу й Івана Грозного свого часу називали Іоаннами, але ж ми їх так не називаємо. Це український православний святий, чого нам його по-українському не називати? В українській мові присвійні прикметники не утворюються за допомогою наростка -ін-, вони можуть лише запозичуватися, а якщо перед ним іще й «к» зберігається, то це майже напевно з російської. Ну хіба що його взято живцем з грецької, але чому він тоді присвійний прикметник? --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 00:47, 25 березня 2010 (UTC)
- У тому-то і справа, що він НЕ український, а максимум руський святий. Не мені Вам пояснювати принциповість семантики у цьому випадку. Я проти подібних інсценуацій. Народився на території сучасної України, але не український святий. --Erud 09:16, 25 березня 2010 (UTC)
- До того ж і Мазепа, і Грозний - світські персони, Ви наводите несумісні приклади. --Erud 09:18, 25 березня 2010 (UTC)
- Стаття пише що українській, та й Руссю в ті часи були якраз нинішні Україна й Білорусь, і народився він в Україні. Чого ж ми його на грецький лад називаємо? І не тільки його... А святих ми здавно по-нашому називаємо, можливо щоби релігія була ближча до народу. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 15:04, 25 березня 2010 (UTC)
- Коли Ви говорите «ми», кого Ви маєте на увазі? Українська православна церква Московського патріархату, яка є визнаною усіма, нікого не переінакшує на Іванів, і т. п. Також я не розумію, які підстави вважати цього святого українським? «Стаття пише» - се не доказ. Можна і про Чехова у Вікі написати, що він український письменник, але що від того віняється? А грецький він - це просто пояснити - бо мучеництва він приймав у Греції, на острові Евбея - «мученицьке життя у конюшні нагадувало йому вертеп Віфлеєма. Незабаром навіть турки почали його називати святим. Вночі він приходив помолитися до тамтешнього храму Святого Георгія.» Швидше за все, і християнином визнав скебе уже там, коли опинився у полоні. Також усі чудеса почались у Греції. Він може бути у Категорія: Православні святі, повязані з Україною і не більше. Я тільки за те, аби не вигадувати національних героїв, в України їх і так вистачає. Це хибний шлях. --Erud 16:11, 25 березня 2010 (UTC)
- Русини - це і є стара назва українців. Русин - людина з Русі, литвин - з Литви, грек - з Греції, поляк - з Польщі, московит - з Московії. "Національні герої" тут справді зайві. Просто треба знати історичну географію і називати речі своїми іменами. Якщо Ρώσος — це грецький іменник, то його найкращим відповідником в українській буде іменник "Русин", а не прикметник "Руський". Так говорить логіка. Втім існує традиція вживання імен святих, тому треба логічні умовиводи узгоджувати з нею.
- А Вам не здається, що тоді виникне плутанина між Русини та Русини (етнографічна група)? --Erud 09:41, 26 березня 2010 (UTC)
- Чому мусить виникнути плутанина? Етнонім і топоніми міняють своє значення залежно від епохи. На 17 - 18 століття Русини були одні — мешканці історичної Русі. Русини (етнографічна група) — це друга половина 20 століття, мешканці Балкан і Закарпаття. Плутанина в принципі не можлива. Проблема в іншому: як цього святого називають українські дослідники (незалежно від конфесії).--124.209.221.130 16:40, 26 березня 2010 (UTC)
- А Вам не здається, що тоді виникне плутанина між Русини та Русини (етнографічна група)? --Erud 09:41, 26 березня 2010 (UTC)
- Якщо дивитись уважно, то ми — це майже весь світ, але для нас УПЦМП і російська мова — найбільші авторитети. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 14:01, 26 березня 2010 (UTC)
- Майже весь світ? :) це Ви про кого? Так думка не доводиться, потрібні факти, наведіть конкретні посилання.--Erud 16:44, 26 березня 2010 (UTC)
- А1 показував чудесні інтервіки. Тут треба розбиратися чому він називається саме Ιωάννης, якщо на честь якогось Івана, то називати треба Іваном. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 18:21, 26 березня 2010 (UTC)
- Майже весь світ? :) це Ви про кого? Так думка не доводиться, потрібні факти, наведіть конкретні посилання.--Erud 16:44, 26 березня 2010 (UTC)
- Русини - це і є стара назва українців. Русин - людина з Русі, литвин - з Литви, грек - з Греції, поляк - з Польщі, московит - з Московії. "Національні герої" тут справді зайві. Просто треба знати історичну географію і називати речі своїми іменами. Якщо Ρώσος — це грецький іменник, то його найкращим відповідником в українській буде іменник "Русин", а не прикметник "Руський". Так говорить логіка. Втім існує традиція вживання імен святих, тому треба логічні умовиводи узгоджувати з нею.
- Коли Ви говорите «ми», кого Ви маєте на увазі? Українська православна церква Московського патріархату, яка є визнаною усіма, нікого не переінакшує на Іванів, і т. п. Також я не розумію, які підстави вважати цього святого українським? «Стаття пише» - се не доказ. Можна і про Чехова у Вікі написати, що він український письменник, але що від того віняється? А грецький він - це просто пояснити - бо мучеництва він приймав у Греції, на острові Евбея - «мученицьке життя у конюшні нагадувало йому вертеп Віфлеєма. Незабаром навіть турки почали його називати святим. Вночі він приходив помолитися до тамтешнього храму Святого Георгія.» Швидше за все, і християнином визнав скебе уже там, коли опинився у полоні. Також усі чудеса почались у Греції. Він може бути у Категорія: Православні святі, повязані з Україною і не більше. Я тільки за те, аби не вигадувати національних героїв, в України їх і так вистачає. Це хибний шлях. --Erud 16:11, 25 березня 2010 (UTC)
- Стаття пише що українській, та й Руссю в ті часи були якраз нинішні Україна й Білорусь, і народився він в Україні. Чого ж ми його на грецький лад називаємо? І не тільки його... А святих ми здавно по-нашому називаємо, можливо щоби релігія була ближча до народу. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 15:04, 25 березня 2010 (UTC)
- Якщо моє «Дрюндя» еволюціонує в «Друндия» то так і називатимуть. А Івана Мазепу й Івана Грозного свого часу називали Іоаннами, але ж ми їх так не називаємо. Це український православний святий, чого нам його по-українському не називати? В українській мові присвійні прикметники не утворюються за допомогою наростка -ін-, вони можуть лише запозичуватися, а якщо перед ним іще й «к» зберігається, то це майже напевно з російської. Ну хіба що його взято живцем з грецької, але чому він тоді присвійний прикметник? --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 00:47, 25 березня 2010 (UTC)
- Підсумок пропозиція не підтримана--Deineka 23:17, 4 травня 2010 (UTC)