Вікіпедія:Де ми говоримо

Засадничі припущення

• Якщо новий допис бачать усі, кому його треба бачити, і не бачить ніхто із тих, кому воно не потрібно, то це — ефективно організоване середовище обговорень. Абсолютно ефективне середовище не може бути побудоване навіть теоретично, але боротися із значними перекосами у один (завелика роздробленість на майданчики) чи інший бік (перевантаження одного майданчика обговореннями) — треба.
• Середовище обговорень побудоване ефективно, якщо людина приходить з питанням, і виходить з відповіддю, причому це відбувається за незначний час.

Рекомендації

• Не розпорошуйте обговорення. Дискусія щодо одного питання має точитися тільки в одному місці. Мають уникатися ситуації, коли питання обговорюється одночасно в кількох місцях: на СО статті, у кнайпі, у Вікі-проєкті, на сторінці запитів до адміністраторів тощо. Ні в кого не вистачить часу і терпіння відстежувати всі паралельні обговорення — в кращому випадку, деякі будуть просто проігноровані, а в гіршому вони вони додадуть хаосу і непорозуміння.
• Кожен майданчик повинен мати чітку спеціалізацію. При спробі почати обговорення поза межами його спеціалізації, такий офтоп має миттєво припинятися. Систематична поява нетематичних обговорень призведе до деградації та занепаду майданчика. Так, ВП:ЗА повинен існувати лише для розміщення запитів до адміністраторів і їх відповідей на ці запити; розлогі ж діалоги, дискусії, сварки, спроби «на місці порішати» убивають майданчик.

• Всі майданчики повинні бути на виду. Див: {{Index}}.

Мета обговорень у Вікіпедії

Есе виходить з припущення, що всі обговорення у Вікіпедії (у кнайпах, проєктах, на СО статей, тощо) ведуться з єдиною метою — безпосередньо поліпшити якість Вікіпедії.

Загальних сценаріїв започаткування нового обговорення не так і багато:

1. запровадження ідей — озвучується пропозиція як Вікіпедія буде функціонувати більш ефективно. Це можуть бути і номінації на права (людина номінується на патрульного і цим буде приносити користь Вікіпедії), пропозиції змін до правил (пропонується правило, яке дозволить спільноті легше вирішувати якісь задачі), тощо.
2. вирішення конфліктів — розв'язання вже створених суперечок і непорозумінь.
3. запити про допомогу, пораду або консультацію — і новачок, і загалом досвідчений вікіпедист може шукати допомогу від інших вікіпедистів, які в якихось галузях мають більше досвіду.

Ключовою ознакою успішності будь-якого обговорення, критерієм його успішності, є досягнутий результат. Обговорення, яке не має наслідком конкретний результат — даремна втрата часу.

«Говорили-балакали, сіли та й заплакали» — найгірший варіант завершення будь-якого обговорення.

Що таке Вікіпроєкти і навіщо вони взагалі існують?

Вікіпроєкт — це осередок для обговорення однієї предметної області.

Скільки має бути майданчиків для обговорень?

Кількість майданчиків має бути підібрана пропорційно до активності створення нових обговорень на певну тему.

Оптимальна кількість майданчиків прямо корелює із кількістю активних редакторів з певної тематики.

Довідка:

Активними редакторами тут названо метапедично активних дописувачів. Тобто таких, які не тільки пишуть статті, але й знають про існування СО статей, Вікіпроєктів, Кнайп, і ними час від часу користуються.

Якісна організація середовища для обговорень — критично важлива для ефективної комунікації учасників Вікі-спільноти. Скільки має бути майданчиків? З якою спеціалізацією? Як вони мають бути пов'язані?

Довідка:

Під середовищем обговорень тут мається на увазі сукупність різноманітних майданчиків. Тобто:

• кнайпи
• вікіпроєкти
• вікіпортали
• спеціальні сторінки підтримки для розв'язання поточних задач і проблем (Арбітраж, Запити на рецензії, Перейменування статей, тощо)

У питанні кількості майданчиків, організація середовища обговорень може зіткнутися із двома однаково небезпечними явищами:

1. замало майданчиків для обговорень
2. забагато майданчиків для обговорень

Кожна з цих проблем істотно підриватиме ефективність комунікації. Для наочності, наведемо гіпертрофовано крайні випадки:

• Спільнота є величезною, а майданчик для обговорення — один. Уявімо, у спільноті 100,000 активних редакторів, а майданчик для спілкування створено тільки один: ВП:Кнайпа (різне). Всі обговорюють свої проблеми, сперечаються, дискутують на цій єдиній сторінці. Вони там обговорюють футбол, релігію, історію, політику, сваряться з приводу зловживань правами, про вжиток г/ґ і про категоризацію, про проблеми в шаблонах і про критерії значущості, одночасно сотні людей намагаються отримати пораду кожен зі свого питання. Сторінка дуже швидко наповнюється, і щодня відправляється у архів по декілька разів, щоб хоч якось утримувати розмір у притомних рамках. Проблема такої організації спілкування — тотальний безлад. Буде неможливо «перекричати» фоновий шум, неможливо відстежувати появу питань з тієї галузі, в якій зацікавлений, бо на цей майданчик пишуть всі. Як наслідок — жодне продуктивне спілкування не буде можливим. Навіть якщо є люди з досвідом, які могли б допомогти з якогось питання, вони навряд чи зможуть у загальному галасі відстежити появу цього питання.
• Спільнота є крихітною, а майданчиків для обговорення — безліч. Уявімо, у спільноті 10 активних редакторів, а майданчиків для спілкування — десятки тисяч. До прикладу, понастворювано Вікіпроєктів не тільки рівня Вікіпедія:Проєкт:Гаррі Поттер, а й Вікіпедія:Проєкт:Кайдашева сім'я, у якого є підроєкти Вікіпедія:Проєкт:Мелашка, Вікіпедія:Проєкт:Мотря, і т.д. Проблема такої організації спілкування — відсутність комунікації як такої. Голос волаючого в пустелі. Кожен з таких проєктів де-факто буде мертвим, бо навіть якщо хтось десь напише запитання чи озвучить пропозицію, ніхто, окрім самого автора, це запитання і пропозицію не побачить. У цього є дві причини:
  1. навіть найбільш завзятий вікіпедист навряд методично підпишеться на стеження за тисячами Вікіпроєктів. Реальна ж практика показує, що вікіпедисти взагалі не надто активно стежать за якимись майданчиками, окрім, можливо, центральних кількох (таких як ВП:ЗА, ВП:К-П, тощо).
  2. система стеження у Вікіпедії влаштована так, що якщо вікіпедист не відвідував Вікіпедію кілька днів, окрема піднята правкою Вікі-сторінка невдовзі зникне з верху списку, а потім і взагалі покине список. Таким чином, поодинока правка у неактивному Вікіпроєкті має значний шанс «потонути» непоміченою. На противагу такому стану справ, активні Проєкти, Кнайпи і сторінки досить регулярно підіймаються вгору у списку стеження всіх вікіпедистів правками інших вікіпедистів. Отже, якщо чиюсь новостворену тему вікіпедист не помітив одразу, то у активному Проєкті є значний шанс, що вікіпедист прочитає її згодом, коли сторінка у його списку стеження в черговий раз опиниться нагорі і вікіпедист перевірить що там нового.

Беручи всі ці викладки до уваги, можна сформулювати висновки:

1. Не є можливим назвати оптимальну кількість майданчиків для спілкування без врахування розміру і активності спільноти вікіпедистів. Говорити про оптимальну кількість майданчиків, не аналізуючи внесок метапедично активних вікіпедистів — позбавлено будь-якого змісту.

2. Оптимальна для спільноти кількість майданчиків буде досягнута якщо: неактивні майданчики закриватимуть, створюючи редиректи на більш загальні майданчики з цієї теми. Це підтримуватиме достатній рівень активності, щоб майданчик розвивався, ставав місцем тематичного спілкування вікіпедистів і цим приносив користь. з перенасичених активністю майданчиків виділятимуть нові майданчики із спеціалізацією, що є найбільш затребуваною. Це знижуватиме рівень хаосу на сторінці.

Див. також

• Вікіпедія:Офтоп
• Вікіпедія:Найбільші виклики Українській Вікіпедії
• Вікіпедія:Передача досвіду