Вікіпедія:Вікі любить пам'ятки/Німецька спадщина/Одеська область

Основна номінація

ред.
Список пам'яток
ID Назва Рік виникнення / виявлення Населений пункт Адреса Координати Охор. номер Тип Фото
51-204-0003 Особняк (райспоживспілка) (Волосне правління; з 1924 р. знаходилася субпрепректура, мировий суд і відділ шкільних інспекторів)[1] кін. XIX ст. Арциз вул. 28 червня, 132 45.987300 29.42678545°59′14.28″ пн. ш. 29°25′36.42″ сх. д. / 45.987300, 29.426785 (G) А-місц
завантажити ще фото/відео
галерея
51-204-0004 Німецький житловий будинок (заклад культури) (Будинок Меске. Побудований власником ливарної майстерні Джозефом Меске (1883—1961). На даний час в будівлі розташований відділ культури та туризму Арцизької міської ради) 1930 Арциз вул. Трудова (Леніна), 15 А-місц
завантажити ще фото/відео
галерея
51-247-0002 Пам'ятник воїнам-односельцям, загиблим у роки I світової війни 1930 Весела Долина (Кльостіц / Klöstitz) центр села 46.235629 29.31761246°14′08.26″ пн. ш. 29°19′03.4″ сх. д. / 46.235629, 29.317612 (G) 790 І-місц, М-місц
завантажити ще фото/відео
галерея
51-247-0010 Кірха XIX ст. Соборне (Березине) 46.225153 29.19930746°13′30.55″ пн. ш. 29°11′57.5″ сх. д. / 46.225153, 29.199307 (G) 112 А-місц
завантажити ще фото/відео
галерея
51-237-0003 Грос-Лібентальська кірха (купол та вежа добудовані пізніше)[2] 1860-ті Великодолинське (Грос-Лібенталь / Großliebenthal) вул. Центральна, 97 46.346439 30.57682146°20′47.18″ пн. ш. 30°34′36.55″ сх. д. / 46.346439, 30.576821 (G) А-місц
завантажити ще фото/відео
галерея
51-210-0009 Костьол Різдва Пресвятої Діви Марії (Католицька церква Різдва Пресвятої Діви Марії)[2] кін. XIX ст. Кам'янка (Мангейм, Мангайм / Mannheim) 46.634027 30.24243146°38′02.49″ пн. ш. 30°14′32.75″ сх. д. / 46.634027, 30.242431 (G) А-місц
завантажити ще фото/відео
галерея
51-237-0005 Марієнтальська кірха (колишній костел Матері Божої Святого Ружанця) (діюча, інша конфесія)[2] 1890 Мар'янівка (Марієнталь / Mariental) 46.389916 30.46582046°23′23.69″ пн. ш. 30°27′56.95″ сх. д. / 46.389916, 30.465820 (G) А-місц
завантажити ще фото/відео
галерея
51-237-0007 Нойбурзька кірха (використовувалася як дім культури, передня частина дещо перебудована, не використовується із 2000 року)[2] кін. XIX ст. Новоградківка (Нойбург / Neuburg) 46.358250 30.47921846°21′29.7″ пн. ш. 30°28′45.18″ сх. д. / 46.358250, 30.479218 (G) А-місц
завантажити ще фото/відео
галерея


51-101-0088 Будинок прибутковий Тарасевича (арх. Ф. Е. Кюнер) 1912 Одеса вул. Ніни Строкатої, 17 46.480756 30.74201146°28′50.72″ пн. ш. 30°44′31.23″ сх. д. / 46.480756, 30.742011 (G) 116-Од А-місц[3]
завантажити ще фото/відео
галерея
51-101-0239 Будинок житловий Анатра, в якому жили: Г. В. Жуков — віце-адмірал, командуючий Одеським оборонним районом; В. К. Татищев — театральний режисер, організатор і перший художній керівник театру «Красний факел», заслужений артист РСФСР (архітектор Ф. Е. Кюнер) 1911 Одеса вул. Грецька, 46/9 (ріг вул. Грецької, 46, пл. Грецької та пров. Івана Луценка, 9) 46.483123 30.73475746°28′59.24″ пн. ш. 30°44′05.12″ сх. д. / 46.483123, 30.734757 (G) 201-Од А-місц, І-місц[3]
завантажити ще фото/відео
галерея
51-101-0484 Будинок прибутковий Свінцинського (архітектор Ф. Е. Кюнер) 1912 Одеса вул. Павла Зеленого, 2—4 / вул. Новосельського, 13 46.490664 30.72016346°29′26.39″ пн. ш. 30°43′12.58″ сх. д. / 46.490664, 30.720163 (G) 363-Од А-місц[3]
завантажити ще фото/відео
галерея
51-101-0515 Будинок Рудь, в якому жив М. А. Аганін — геофізик, член-кореспондент АН УРСР, один з засновників Одеського політехнічного інституту (архітектор Ф. Е. Кюнер) 1910; 1920—1940 Одеса вул. Ковальська, 42 / вул. Тираспольська, 16 46.478205 30.72771046°28′41.53″ пн. ш. 30°43′39.75″ сх. д. / 46.478205, 30.727710 (G) 391-Од А-місц, І-місц[3]
завантажити ще фото/відео
галерея
51-101-0518 Будинок прибутковий Трандафілової, в якому жив історик, дипломат, академік АН СРСР В. П. Потьомкін (архітектор Ф. Е. Кюнер) 1910-ті; 1920—1922 Одеса вул. Ковальська, 52 46.476779 30.72955846°28′36.4″ пн. ш. 30°43′46.4″ сх. д. / 46.476779, 30.729558 (G) 394-Од А-місц, І-місц[3]
завантажити ще фото/відео
галерея
51-101-0602 Будинок прибутковий (архітектор Ф. Е. Кюнер) 1914 Одеса вул. К. Муратової (Л. Толстого), 28/2 (ріг пров. Каретного) 46.480346 30.72457346°28′49.24″ пн. ш. 30°43′28.46″ сх. д. / 46.480346, 30.724573 (G) 431-Од А-місц[3]
завантажити ще фото/відео
галерея
51-101-0603 Будівля училища Кефера і Ферстера (архітектор Е. Я. Меснер, інженер Х. Я. Скведер) 1912—1913 Одеса вул. К. Муратової (Л. Толстого), 30 (ріг пров. Каретного) (правоворотня споруда) 46.480106 30.72415446°28′48.38″ пн. ш. 30°43′26.95″ сх. д. / 46.480106, 30.724154 (G) 432-Од А-місц[3]
завантажити ще фото/відео
галерея
51-101-0653 Комплекс прибуткових будинків. Корпус 2 (архітектор Ф. Е. Кюнер) 1911 Одеса вул. Маразліївська, 3 (дворова споруда) 46.474146 30.75031846°28′26.92″ пн. ш. 30°45′01.14″ сх. д. / 46.474146, 30.750318 (G) 443/2-Од А-місц[3]
завантажити ще фото/відео
галерея
51-101-0696 Будинок ливарного та механічного заводу Мюльнера 1902 Одеса вул. Мечникова, 48 та Десятого квітня (між вулицями Мечникова та Десятого квітня) 46.482019 30.72007646°28′55.26″ пн. ш. 30°43′12.27″ сх. д. / 46.482019, 30.720076 (G) А-щв
завантажити ще фото/відео
галерея
51-101-0769 Будинок житловий, в якому жили: М. Л. Мельтцер — оперна співачка, режисер, народна артистка СРСР; І. А. Кобозєв — офтальмолог, професор (архітектор Ф. Е. Кюнер) 1910-ті; 1899—1922; 1944—1958 Одеса вул. Ніжинська, 56 46.481712 30.72868346°28′54.16″ пн. ш. 30°43′43.25″ сх. д. / 46.481712, 30.728683 (G) 521-Од А-місц, І-місц[3]
завантажити ще фото/відео
галерея
51-101-0788 Будівля учбова Одеської консерваторії, першої на півдні України, відкритої у вересні 1913 року, в якій навчались і викладали діячи культури: П. С. Столярський, В. М. Малишевський, К. Ф. Данькевич, О. М. Благовидова, С. Орофєєв, В. Золотарьов, П. Молчанов, В. Ваулін, Е. Гілельс, К. Пирогов, А. Коган, Герой Радянського Союзу П. Вершигора та інші (архітектор Ф. Е. Кюнер, тут викладав Т. Ріхтер) поч. XX ст. Одеса вул. Новосельського, 63 46.483002 30.72513646°28′58.8″ пн. ш. 30°43′30.48″ сх. д. / 46.483002, 30.725136 (G) 541-Од А-місц, І-місц[3]
завантажити ще фото/відео
галерея
51-101-0795 Кірха (Лютеранська церква Святого Павла) 1824—1828, 1895—1896 Одеса вул. Новосельського, 68 46.482834 30.72393746°28′58.2″ пн. ш. 30°43′26.17″ сх. д. / 46.482834, 30.723937 (G) 1463 А-нац
завантажити ще фото/відео
галерея
51-101-1050 Будинок житловий Раллі (архітектор Ф. Е. Кюнер, інженер М. Ф. Безчастнов) 1908 Одеса вул. Італійська (Пушкінська), 7 46.483068 30.74326946°28′59.04″ пн. ш. 30°44′35.76″ сх. д. / 46.483068, 30.743269 (G) 690-Од А-місц[3]
завантажити ще фото/відео
галерея
51-101-1233 Будівля нічліжного притулку барона Масса (арх. А. Д. Тодоров) 1881 Одеса вул. Старопортофранківська, 28 (ріг Розкидайлівської та Ясиновського) 46.479150 30.72184546°28′44.93″ пн. ш. 30°43′18.64″ сх. д. / 46.479150, 30.721845 (G) 820-Од А-місц[3]
завантажити ще фото/відео
галерея
51-101-1248 Будинок прибутковий з крамницями (арх. І. А. Розенфельд) 1913 Одеса вул. Старопортофранківська, 99 46.475155 30.72433146°28′30.55″ пн. ш. 30°43′27.59″ сх. д. / 46.475155, 30.724331 (G) 835-Од А-місц[3]
завантажити ще фото/відео
галерея
51-101-1265 Будинок Дур'яна (арх. С. А. Ландесман, Будинок М. Л. Кемпе) 1910 Одеса вул. Тираспольська, 37 (ріг Старопортофранківської) 46.475546 30.72423846°28′31.96″ пн. ш. 30°43′27.25″ сх. д. / 46.475546, 30.724238 (G) 844-Од А-місц[3]
завантажити ще фото/відео
галерея
51-239-0001 Собор Успіння Пресвятої Богородиці[2] 1901 Лиманське (Зельц / Selz) Лиманна вул. 46.676969 29.97081346°40′37.08″ пн. ш. 29°58′14.92″ сх. д. / 46.676969, 29.970813 (G) А-місц
завантажити ще фото/відео
галерея
51-239-0002 Собор Пресвятої Трійці[2] 1892 Лиманське (Кандель / Kandel) Лиманна вул. 46.651360 29.96291746°39′04.89″ пн. ш. 29°57′46.5″ сх. д. / 46.651360, 29.962917 (G) А-місц
завантажити ще фото/відео
галерея

Тільки спецномінація

ред.
Список пам'яток
ID Назва Рік виникнення / виявлення Населений пункт Адреса Координати Охор. номер Тип Фото
94-512-1801 Кам'яний вітряк (руїни) кінець XIX ст. Адамівка 46.9087418 30.490552846°54′31.47″ пн. ш. 30°29′25.99″ сх. д. / 46.9087418, 30.4905528 (G) (не охороняється)
завантажити ще фото/відео
галерея
94-512-1802 Маєток графа Рауха (використовується як Психіатрична лікарня) XIX ст. Заводівка вул. Лікарняна, 13 47.220917 30.79891747°13′15.3″ пн. ш. 30°47′56.1″ сх. д. / 47.220917, 30.798917 (G) (не охороняється)
завантажити ще фото/відео
галерея
94-512-1803 Родинний гробівець Раухів (руїни) кінець XIX ст. Заводівка вул. Лікарняна 47.220363 30.80389847°13′13.3″ пн. ш. 30°48′14.03″ сх. д. / 47.220363, 30.803898 (G) (не охороняється)
завантажити ще фото/відео
галерея
94-512-4501 Будинок лікаря Доблера (нім. Haus von Doktor Dobler) Сарата (не охороняється)
завантажити ще фото/відео
галерея
94-512-4502 Притулок «Елім» (нім. Altersheim Elim; притулок для самотніх жінок похилого віку (з 1902 по 1940 рр.)) Сарата (не охороняється)
завантажити ще фото/відео
галерея
94-512-4508 Олександрівський притулок (нім. Pflegeheim Alexander–Asyl; притулок для людей похилого віку, хворих та інвалідів, а також дітей-сиріт (з 1864 по 1940 рр.)) Сарата вул. Соборна 46.023917 29.66133346°01′26.1″ пн. ш. 29°39′40.79″ сх. д. / 46.023917, 29.661333 (G) (не охороняється)
завантажити ще фото/відео
галерея
94-512-4503 Лютеранська кірха (тут був Будинок офіцерів, потім — Будинок культури, зараз — протестантський храм)[4] 1840 Сарата вул. Соборна 46.023528 29.66316746°01′24.7″ пн. ш. 29°39′47.4″ сх. д. / 46.023528, 29.663167 (G) (не охороняється)
завантажити ще фото/відео
галерея
94-512-4504 Лютеранське кладовище (1822—1940 рр.; Меморіальний парк засновникам Сарати «Дойче-парк»)[5] Сарата на найвищому пагорбі селище, у західній частині поселення (не охороняється)
завантажити ще фото/відео
галерея
94-512-4505 Криниця (із журавлем; самотужки викопав пастир Іґнац Ліндль, засновник)[6] 1822 Сарата (не охороняється)
94-512-4506 Старий німецький млин (залишки)[5][7] 30-ті роки XX століття Сарата вул. Млинна (Fabrikstraße) (не охороняється)
94-512-4507 Колишня школа Вернера (руїни)[6] Сарата (не охороняється)
94-512-0401 Будинок Готтлієба Хаага 1925 Прямобалка (Денневіц) вул. Покровська, 31 (не охороняється)
завантажити ще фото/відео
галерея
94-512-0402 Школа (Філія Арцизької школи 1) 1904 Арциз (Брієни) вул. Лугова (не охороняється)
завантажити ще фото/відео
галерея
94-512-0403 Паркан часів німецьких колоністів (Служив огорожею для німецької кірхи, зруйнованої на початку 60 х років 20 ст. Металева частина виготовлена в ливарній майстерні Меске (на той час керівником був Фрідріх Меске)) 1904 Арциз вул. Свободи (не охороняється)
завантажити ще фото/відео
галерея
94-512-0409 Німецьке кладовище (часткове збережене) 1890 Арциз 45.99 29.43666745°59′24″ пн. ш. 29°26′12″ сх. д. / 45.99, 29.436667 (G) (не охороняється)
завантажити ще фото/відео
галерея
94-512-0404 Будівля колишньої кірхи (діючий храм) Новоселівка (не охороняється)
завантажити ще фото/відео
галерея
94-512-0407 Німецьке кладовище (частково збережене) Новоселівка (не охороняється)
завантажити ще фото/відео
галерея
94-512-0408 Колишня кірха (використовується як будинок культури) Плоцьк (не охороняється)
завантажити ще фото/відео
галерея
94-512-0405 Будівля колишньої кірхи (діє як православний храм) 1925 Прямобалка (Денневіц) вул. Покровська, 31 (не охороняється)
завантажити ще фото/відео
галерея
94-512-0406 Німецьке кладовище кін. XIX - поч. XX ст. Прямобалка (Денневіц) (не охороняється)
завантажити ще фото/відео
галерея
94-512-0420 Будівля колишньої школи (колоністами використовувалась як дім молитви та школа) поч. XX ст. Зелена Балка (не охороняється)
завантажити ще фото/відео
галерея
94-512-0410 Кірха (у будівлі збереглися чавунні вироби заводу Рестеля (Одеса)) 1905 Веселий Кут (не охороняється)
завантажити ще фото/відео
галерея
94-512-0411 Монумент 200-річчя німецької діаспори в Україні 2017 Веселий Кут (не охороняється)
завантажити ще фото/відео
галерея
94-512-0413 Житловий будинок німецьких колоністів (приміщення музею асоціації бессарабських німців) кін. XIX ст. Мирнопілля (не охороняється)
завантажити ще фото/відео
галерея
94-512-0414 Школа 1937-1938 Мирнопілля (не охороняється)
завантажити ще фото/відео
галерея
94-512-0412 Колишня кірха (використовується як будинок культури) 1896 Садове (не охороняється)
завантажити ще фото/відео
галерея
94-512-0415 Будівля колишньої школи 1937-1938 Теплиця (не охороняється)
завантажити ще фото/відео
галерея
94-512-0416 Римсько-католицький костел Святого Йосипа (зруйнований, залишки фундаменту)[8] 1806 Йосипівка (Іозефсталь / Josephsthal) вул. Софіївська 46.402718 30.43428046°24′09.78″ пн. ш. 30°26′03.4″ сх. д. / 46.402718, 30.434280 (G) (не охороняється)
завантажити ще фото/відео
галерея
94-512-0417 Будинок церковно-приходської школи при костелі Святого Йосипа[9] 1809 Йосипівка (Іозефсталь / Josephsthal) вул. Софіївська 46.402968 30.43423446°24′10.68″ пн. ш. 30°26′03.24″ сх. д. / 46.402968, 30.434234 (G) (не охороняється)
завантажити ще фото/відео
галерея
94-512-0418 Німецький цвинтар Пшонянове (Ной-Петербург / Neu Peterburg) 46.796530 31.12715246°47′47.5″ пн. ш. 31°07′37.74″ сх. д. / 46.796530, 31.127152 (G) (не охороняється)
завантажити ще фото/відео
галерея
94-512-3101 Лютеранська кірха (руїни)[10] 1914—1915 рр. Тригради (Фріденсталь/Friedenstal; нім. «Долина Миру») 47.403714 29.460648947°24′13.37″ пн. ш. 29°27′38.33″ сх. д. / 47.403714, 29.4606489 (G) (не охороняється)
завантажити ще фото/відео
галерея
94-512-3901 Католицька церква святих Ангелів-Охоронців (суттєво перебудована у шкільну спортивну залу)[2] 1891—1892 Щербанка (Ельзас / Elsaß) вул. Центральна 46.6934715 30.185585646°41′36.49″ пн. ш. 30°11′08.1″ сх. д. / 46.6934715, 30.1855856 (G) (не охороняється)
завантажити ще фото/відео
галерея
94-512-3902 Церква Святого Йосипа (колишній католицький храм, використовувався як склади у післявоєнні часи. Згодом до північної та західної (парадної) стіни прибудували двоповерхове приміщення, і з 1972 року приміщення використовується як сільський Будинок культури. Частина інтер'єрів знищена під час ремонтів після 2017 року) 1863 Кучурган (Страсбург/Strassburg) вул. Павла Каплуна, 109/4 46.7320626 29.978556646°43′55.42″ пн. ш. 29°58′42.8″ сх. д. / 46.7320626, 29.9785566 (G) (не охороняється)
завантажити ще фото/відео
галерея
94-512-3903 Могила Антона Йоганна Церра (пам'ятник встановлено 2012 року) Лиманське (Зельц / Selz) на Лиманському (Зельцькому) кладовищі 46.675833 29.97722246°40′32.99″ пн. ш. 29°58′37.99″ сх. д. / 46.675833, 29.977222 (G) (не охороняється)
завантажити ще фото/відео
галерея
94-512-3904 Кандельське (Рибальське) кладовище (Kirchhof) (залишки кладовища та пам’ятника присвяченого п’ятьом поколінням німців Канделя, які там покояться (2016)) Лиманське (Рибальське / Кандель / Kandel) 46.649661 29.96432446°38′58.77″ пн. ш. 29°57′51.56″ сх. д. / 46.649661, 29.964324 (G) (не охороняється)
завантажити ще фото/відео
галерея
94-512-3905 Будинок парафіяльного священника Канделя (Pfarrhaus mit garten) (біля собору Пресвятої Трійці) Лиманське (Рибальське / Кандель / Kandel) Лиманна вул. 46.651356 29.96170246°39′04.88″ пн. ш. 29°57′42.12″ сх. д. / 46.651356, 29.961702 (G) (не охороняється)
завантажити ще фото/відео
галерея
94-512-3906 Лиманський музей німців-колоністів півдня України[11] Лиманське (Зельц / Selz) вул. Семінарська, 1 46.676527 29.97135446°40′35.49″ пн. ш. 29°58′16.87″ сх. д. / 46.676527, 29.971354 (G) (не охороняється)
завантажити ще фото/відео
галерея
94-512-3907 Зельцька (Лиманська) лікарня (Krankenhaus) Лиманське (Зельц / Selz) вул. Лиманна, 15 46.677497 29.96986946°40′38.98″ пн. ш. 29°58′11.52″ сх. д. / 46.677497, 29.969869 (G) (не охороняється)
завантажити ще фото/відео
галерея
94-512-3908 Зельцька (Лиманська) школа (Schule) (КЗЗСО «Лиманський ліцей № 1») Лиманське (Зельц / Selz) вул. Космонавтів, 10 46.677497 29.96986946°40′38.98″ пн. ш. 29°58′11.52″ сх. д. / 46.677497, 29.969869 (G) (не охороняється)
завантажити ще фото/відео
галерея
94-512-3909 Зельцька (Лиманська) бійня (Schlachthaus) Лиманське (Зельц / Selz) 46.674272 29.97581946°40′27.37″ пн. ш. 29°58′32.94″ сх. д. / 46.674272, 29.975819 (G) (не охороняється)
завантажити ще фото/відео
галерея
94-512-3901 Церква Святого Йосипа (після Другої світової війни більшовики переробили приміщення під клуб, зараз пустує) 1867 Понятівка (тер. нім. присілка Лангенберг/Langenberg; нім. «Довга гора») 46.9064861 30.161295546°54′23.34″ пн. ш. 30°09′40.66″ сх. д. / 46.9064861, 30.1612955 (G) (не охороняється)
завантажити ще фото/відео
галерея
94-512-3902 Церква Святого Августина (колишня католицька церква, з 1990-х років тут діє православний Храм Казанської ікони Божої Матері, додано купол) 1904 Єреміївка (тер. нім. присілка Бішофсфельд/Bischofsfeld; нім. «Єпископське поле») вул. Центральна 46.7922683 30.373329546°47′32.16″ пн. ш. 30°22′23.98″ сх. д. / 46.7922683, 30.3733295 (G) (не охороняється)
завантажити ще фото/відео
галерея
94-512-3903 Паровий млин (руїни. Спершу був водяним (р. Велика Свина)) ХІХ ст. Бецилове біля колишнього німецького присілка — Мюленбах (Mühlenbach) (нім. «Джерельний млин») 46.872503 30.24132446°52′21.01″ пн. ш. 30°14′28.76″ сх. д. / 46.872503, 30.241324 (G) (не охороняється)
завантажити ще фото/відео
галерея
94-512-3904 Католицький молитовний будинок (з півночі перед входом додали прибудову (не раніше Другої Світової); використовувалася як сільський Будинок культури) 1907 Бецилове вул. Богдана Хмельницького 46.865982 30.24933546°51′57.53″ пн. ш. 30°14′57.6″ сх. д. / 46.865982, 30.249335 (G) (не охороняється)
завантажити ще фото/відео
галерея

Примітки

ред.
  1. Арцизький музей провів екскурсію за донати на ЗСУ. 15.09.2023. Процитовано 05.10.2023.
  2. а б в г д е ж voyager_a. Немецкое наследие в Одесской области (рос.) . ukrainaincognita.com. Процитовано 23.09.2023.
  3. а б в г д е ж и к л м н п р Наказ Міністерства культури і туризму України від 20 червня 2008 року № 728/0/16-08 «Про затвердження науково-проектної документації щодо визначення зон охорони пам'яток, меж і режимів використання історичних ареалів м. Одеси та занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України»
  4. Сарата. ukrainaincognita.com. Процитовано 27.10.2023.
  5. а б Олександра Каверіна (31.08.2023). Лютеранське кладовище у Сараті – унікальне місце в Одеській області: створене німцями, зруйноване комуністами, відновлене українцями. Процитовано 27.10.2023.
  6. а б Сарата: немецкая частичка колоритной Бессарабии (рос.) . 02.07.2020. Процитовано 27.10.2023.
  7. Скільки млинів працювало в Сараті на початку минулого сторіччя. 15.02.2023. Процитовано 27.10.2023.
  8. https://uc.od.ua/columns/1534/1195990
  9. https://uc.od.ua/columns/1534/1195990
  10. Зникає наша історія, або «моя хата скраю»
  11. Лиманский музей немцев-колонистов юга Украины (рос.) . Процитовано 09.10.2023.

Про конкурс «Вікі любить пам'ятки»

ред.
Головна Пам'ятки Номінації Правила ЧаПи English Детальніше