Відкрити головне меню

Грецька площа (Одеса)

одна з головних площ Одеси, Україна

Грецька площа — одна з головних площ міста Одеси. Розташована на перетині вулиць Грецької і Олександрівського проспекту. В інші часи носила назву Олександрівська, Мартиновського. Це — одна з найбільших площ Одеси, має прямокутну площу, в середині знаходиться овальна будівля дому Маюрова, по боках — напівкруглі будівлі.

Грецька площа
Одеса
Загальний вигляд площі
Загальний вигляд площі
Місцевість Старе місто
Район Приморський
Назва на честь греки
Колишні назви
Північна, Олександрівська, Маюровська, Грецький базар, Карла Лібкнехта, Мартиновського
радянського періоду (українською) Мартиновського
радянського періоду (російською) Мартиновского
Координати 46°29′00″ пн. ш. 30°44′08″ сх. д. / 46.48333° пн. ш. 30.73556° сх. д. / 46.48333; 30.73556Координати: 46°29′00″ пн. ш. 30°44′08″ сх. д. / 46.48333° пн. ш. 30.73556° сх. д. / 46.48333; 30.73556
Транспорт
Рух пішохідна
Покриття бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки Будинок Маюрова, Будинок Філікі-Етерії
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Грецька площа (Одеса) на Вікісховищі

Цю площу можна вважати найстарішою в Одесі. Ще за існування поселення Хаджибей в районі цієї площі існував базар, а трохи далі Грецькою вулицею, в бік Катерининської — мусульманське кладовище.[1] Після взяття Хаджибея площа довгий час не забудовувалася. До 1804 року були забудовані лише парний бік Колодязного провулка і непарний — Грецького провулка. Місцевість являла собою верхів'я Військової балки, яку перетинали мости в районі вулиць Ланжеронівської та Дерібасівської в районі вулиці Гаванної, також існував колектор. Розбудова площі розпочалася із ділянки, що примикає до Грецької вулиці, пізніше — із боку Дерібасівської. Розбудовувалася площа переважно приватними особами за стандартним планом — крамниця із портиком, двоповерхова будівля, далі — господарський двір. Серед забудовників переважали греки — Іоаннопуло, Серафіно, Папахаджи, Раллі, Маразлі. Саме ця особливість і дала назву площі. У 1814 році в одному із будинків на площі було відкрито грецьке таємне товариство «Філікі Етерія» (грец. Φιλική Εταιρεία — товариство друзів), яке мало за мету боротьбу за незалежність Греції.[2]

Будинок «Філікі Етерія» — частина старої забудови Грецької площі

Довгий час тут існував базар, який був головним у місті. В центрі площі певний час існував сквер, пізніше тут розпочалася розбудова Грецької церкви, був зведений фундамент. На цьому фундаменті далі був зведений Будинок Маюрова, відомий також як Круглий Дім. Останній був збудований як торгова галерея.

В радянські часи площа існувала як важливий транспортний вузол, тут була кінцева станція трамвая (згодом — тролейбуса), автостанція. Напівкруглий будинок, що відокремлював площу від сучасної вулиці Буніна, був зруйнований під час Другої Світової війни. Певний час на його місці існував сквер, а згодом, на межі 1950-х і 1960-х років, на його місці був збудований ресторан «Київ», також напівкруглий. При розбудові ресторану була знесена трамвайна станція, а на її місці збудований фонтан. В ті ж роки трамвай був замінений на тролейбус. У 1996 році був зруйнований будинок Маюрова, після чого відновлений із суттєвими змінами.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати