Італійська вулиця (Одеса)

Італійська вулиця
Одеса
Італійська вулиця; Одеса
	Італійська вулиця організована у вигляді зеленого тунелю з платанів Італійська вулиця організована у вигляді зеленого тунелю з платанів
Район	Приморський
Назва на честь	італійці
Колишні назви
	Пушкінська
Загальні відомості
Координати початку	46°29′05″ пн. ш. 30°44′36″ сх. д. / 46.484842° пн. ш. 30.743220° сх. д.
Координати	46°28′57″ пн. ш. 30°44′34″ сх. д. / 46.48250° пн. ш. 30.742861° сх. д.Координати: 46°28′57″ пн. ш. 30°44′34″ сх. д. / 46.48250° пн. ш. 30.742861° сх. д.
Координати кінця	46°28′10″ пн. ш. 30°44′27″ сх. д. / 46.469496° пн. ш. 30.740870° сх. д.
поштові індекси	65011, 65012, 65014, 65026
Транспорт
Зупинки громадського транспорту	Велика Арнаутська, Успенська, Єврейська, Святослава Караванського
Рух	однобічний
Покриття	бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	Прибуткові дома: Шполянського (вул. Велика Арнаутська 32), Шпіро, Хаджи-Хачинова, Зайченка, Перозіо, Юфі, Клеймана (вул. Італійська, 1); Житлові дома: Раухвергера, Футрана, Костянтиновського, Люмана, Максимовича, Вучіні, Черепаннікова, Тальянського, Сикарда, Раллі, Ягницького, маєток Геймана, палац Абази, палац Рафаловича; Інше: Адміністративна будівля Південно-Руської спільноти друкарської справи, Готель «Бристоль», Дім товариства взаємного кредиту
Пам'ятники	Пам'ятник Олександру Пушкіну, Скульптура Лаокоон
Храми	Свято-Іллінський монастир
Медичні заклади	Одеський обласний благодійний фонд «Майбутнє»
Заклади культури	Одеська обласна філармонія, Музей західного і східного мистецтва, Музей О.С. Пушкіна
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	r2460102
Мапа
Італійська вулиця у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Італійська вулиця.

Італійська вулиця — вулиця в центрі міста Одеси. Починається з Біржової площі та закінчується перетином із Пантелеймонівською вулицею та Привокзальною площею. З'явилась на карті міста в 1827 році.

Історія

Вигляд на вулицю в бік Залізничного Вокзалу.

Первинно вулиця носила назву Італійська. 25 червня 1880 року вулицю перейменовують на «Пушкінську». Незважаючи на те, що Пушкіну доводилося зупинятися в різних будинках Одеси, музей, присвячений поетові, вирішили відкрити в будинку № 13 на цій вулиці. Там же знаходиться і пам'ятник Пушкіну з тростиною (іноді без), який одесити встановили на честь 200-річчя поета.

З цієї ж вулиці розташований Музей західного та східного мистецтва, Одеська обласна філармонія (колишня «Нова біржа»), готель «Бристоль», Центральний універмаг.

Один зі своїх оповідань на люб'язну його серцю одеську тему Ісаак Бабель закінчив на несподівано-ностальгічною ноті: «З вікна летіли прямі вулиці, якими ходили дитинством моїм і юністю, — Пушкінська тяглася до вокзалу, Мало-Арнаутська вдавалася в парк біля моря».

26 липня 2024 року розпорядженням Начальника Одеської ОВА Пушкінська вулиця перейменована на Італійську вулицю^[1].

Мешканці

Готель «Брістоль», Італійська, 15

В будинку № 2 — Готель «Європейський».
Будинку № 3 — будинок Рафаловича (1870, Ф. В. Гонсіоровський) нині прокуратура Одеської області.
Будинку № 4 — Будинок Маразлі (нині — Одеське обласне базове медичне училище).
Будинок № 5 — Будинок Перецю (1881, Ф. В. Гонсіоровський).
Будинок № 6 — Будинок Ягницького (1835, архітектор Ф.Боффо).
Будинок № 9 — Музей західного та східного мистецтва.
Будинок № 10 — Товариство взаємного кредиту (1901—1903, А. А. Бернардацці).
Будинок № 12 — Будинок банківських службовців, побудований в 1906 за проектом архітектора Ю. М. Дмитренко.
В будинку № 15 проживали: — у січні 1926 р. великий американський письменник Теодор Драйзер; — у 1929 р. французький письменник Анрі Барбюс; — у 1940 р. італійський письменник Джовані Джермането; — 22-25 травня 1941 р. німецький письменник Віллі Бредель; — 8-21 жовтня 1935 р. німецький письменник-антифашист Фрідрих Вольф; — у 1925 р. поет Дем'ян Бєдний.
В будинку № 52 жили художники: кв. 4. — Штівельман Юхим Вікторович^[2]; кв. 7. — Злочевський Юрій Михайлович^[3].