Вій (повість)

**Вій**
Вій
Вий
	Ілюстрація Р. Штейна (1901)
Жанр	Жахи, містика
Форма	повість[d]
Автор	Гоголь Микола Васильович
Мова	російська
Написано	1835
Опубліковано	1835
Переклад	Стефан Лабаш, 1874; Ф. Королевський, 1902; А. Харченко, 1930; за редакцією З. Йоффе, 1935; за редакцією П. Панча, 1952
	Цей твір у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вій (значення).

«Вій» — повість письменника Миколи Васильовича Гоголя з циклу повістей «Миргород». Назва «Вій» — ім'я слов'янської демонічної істоти, з яким пов'язаний сюжет. Перша редакція повісті була опублікована в книзі «Миргород» 1835 року.

Сюжет

Вій — це могутній витвір народної уяви. Так звуть українці старшого над гномами, що в нього повіки на очах спускаються аж до землі. Оця вся повість і є народний переказ. Мені не хотілося змінювати його, тому розповідаю майже так само просто, як і сам чув. (Прим. М. Гоголя)^[1]

Три студенти київської бурси, Хома Брут, Тиберій Горобець та Халява, вирушили на канікули. Дорогою додому вони заблукали в темряві та попросилися переночувати у найпершому ж хуторі. Один зі студентів, Хома Брут, став жертвою відьми, якою виявилася жінка, що їх прийняла в себе. Вона скочила на нього верхи і скакала полями та байраками, а Хома не міг її скинути. Змучений Хома сотворив молитву, яка йому допомогла звільнитися від чар відьми. Хома сам скочив верхи на стару і став поганяти її, б'ючи поліном. До ранку чари розвіялися — стара перетворилася на прекрасну панночку.

Хома Брут повернувся до Києва і взявся за навчання. Однак через кілька днів отримав наказ від ректора бурси — вирушити до багатого сотника, читати молитви над дочкою-красунею, що от-от помре. Хома, згадуючи про свою недавню пригоду, намагався всіляко відмовитися від доручення, але в нього нічого не вийшло. Люди сотника замкнули його на ніч у церкві разом з померлою, аби той справив по ній молитви. Бурсак подивився в обличчя покійної і переконався, що це та сама панночка, яка осідлала його раніше.

Три ночі Хома читав молитви. У першу ніч померла вилізла з домовини і стала шукати Хому. Догадливий бурсак окреслив навколо себе коло крейдою на підлозі — і нечиста сила не могла його перетнути. У другу ніч відьма закликала на допомогу силу-силенну всякої нечисті, яка шукала Хому, але не могла побачити його через магічне коло. Бурсак вийшов з церкви на ранок весь посивілий. На третю ніч в церкву набилася величезна кількість чудовиськ — усі шукали бурсака. Для того, аби побачити його, привели Вія — найголовнішого серед гномів. Для того, щоб Вій міг глянути, нечисті довелося підіймати йому довжелезні повіки. Хома відчував, що не варто дивитися Вію в очі, однак не витримав і глянув. Негайно Вій вказав на нього пальцем і нечисть накинулася. Хома Брут загинув у ту ж мить. Тут пролунав другий спів півня, і нечисть, кинувшись геть з церкви, застрягла у вікнах і дверях.

Інші два бурсаки, обговорюючи смерть Хоми, стверджують, що якби він не злякався і не подивився в очі Вію, то врятувався б.

Персонажі

Хома Брут — філософ із київської бурси, жертва Вія.
Панночка — вона ж відьма, над якою Хома Брут повинен був три ночі читати молитву.
Вій — монстр, який вбив Брута, з'являється в кінці повісті.
Халява — студент київської бурси, богослов, разом з Тиберієм і Хомою пішов на вакації та потрапив до відьми.
Тиберій Горобець — ритор, разом з Хомою і Халявою потрапив до відьми.

Способи називання письменником персонажів твору — богослова Халяви, філософа Хоми Брута і ритора Тиберія Горобця — відіграють важливу роль у тексті повісті «Вій», виказуючи глибоку закоріненість Миколи Гоголя в традиціях української культури^[2].

Українські переклади

Вій / Пер. А. Харченко // Гоголь М. В. Твори: в 5 т. / Заг. ред. І. Лакизи і П. Филиповича. — К., 1930. — Т. 2.
Вій / Пер. за ред. З. Йоффе. — Х.: Держлітвидав України, 1935. — 79 с. — (Б-ка читача початківця)
Вій / Пер. за ред. П. Панча // Гоголь М. Твори: в 3 т. / Заг. ред. М. Гудзія. — К., 1952. — Т. 1. — С. 414—451.

Адаптації

Екранізації

«Вій» (1909) — німий короткометражний фільм.
«Вій» (1916) — німий фільм.
«Вій» (1967) — художній фільм.
«Вій» (1996) — короткометражний анімаційний фільм.
«Вій» (2014) — художній фільм.

За мотивами повісті також знято фільм режисера Олега Фесенко «Відьма» (2006) (робоча назва «Вій — у владі страху»).

Література

«Вій» (1993) — комікс українською та англійською мовами^[3].

Примітки

↑ Вій. Прим. М. Гоголя
↑ Вербовий Микола. Один «лексичний парадокс» повісті Миколи Гоголя «Вій». // Ucrainistica. Збірник наукових праць. 2002. С. 73—76. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 23 квітня 2021.
↑ Geek, U. A. (3 серпня 2020). Uncomics: Історія українських коміксів • UAGEEK. UAGEEK (укр.). Процитовано 29 грудня 2023.

Джерела

Микола Гоголь — Вій [Архівовано 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.] — переклад українською Антона Харченка у Вікіджерелах (вид. 1930)
Микола Гоголь — Вій [Архівовано 17 жовтня 2011 у Wayback Machine.] — переклад українською Антона Харченка на сайті е-бібліотеки exlibris.org.ua (вид. 1930)
Микола Гоголь — Вій [Архівовано 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] — переклад українською Антона Харченка на сайті видавництва Абабагаламага (частина збірки Українські повісті, вид. 2014)
Вербовий М. Українська легенда про Вія? // Слово і час. 1994. № 7. С. 75—77.

Посилання

Вій — видання 1835 року на сайті Інтернет-архів
Повість «Вій» Миколи Гоголя / Повний текст за перекладом Антона Харченко [Архівовано 14 лютого 2024 у Wayback Machine.]

[1] Вій. Прим. М. Гоголя

[2] Вербовий Микола. Один «лексичний парадокс» повісті Миколи Гоголя «Вій». // Ucrainistica. Збірник наукових праць. 2002. С. 73—76. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 23 квітня 2021.

[3] Geek, U. A. (3 серпня 2020). Uncomics: Історія українських коміксів • UAGEEK. UAGEEK (укр.). Процитовано 29 грудня 2023.

[1]

[2]

[3]