Відкрити головне меню

Війсяагу (ест. Viisjaagu järv) — озеро на півдні Естонії. Єдина велика водойма в Естонії, що знаходиться в приватній власності.

Війсяагу
ест. Viisjaagu järv
Війсяагу
58°15′45″ пн. ш. 26°26′01″ сх. д. / 58.26250° пн. ш. 26.43361° сх. д. / 58.26250; 26.43361
Розташування
Країна Flag of Estonia.svg Естонська Республіка
Регіон Нио
Конгута
Розташування Естонія Естонія, повіт Тартумаа
Розміри
Площа поверхні 0,23  км²
Висота 34,7 м
Глибина середня 7,4  м
Глибина максимальна 13  м
Довжина 0,75  км
Ширина 0,45  км
Об'єм 1,7  км³
Війсяагу. Карта розташування: Естонія
Війсяагу
Війсяагу
Війсяагу (Естонія)

Зміст

РозташуванняРедагувати

Озеро розташоване в волості Конгута в повіті Тартумаа в південній Естонії на захід від містечка Елва в 22 кілометрах від Тарту. Озеро знаходиться за півкілометра від озера Віссі і за 2,5 км на північ від озера Каріярв.

ХарактеристикаРедагувати

Абсолютна висота 34,7 м, площа 23 га, максимальна глибина 13 м (середня глибина 7,4 м). Найглибше місце біля самого центру озера на північному заході. Глибина збільшується дуже стрімко, особливо із західного берега.[1].

Озеро овальної форми. На заході берег крутий, піщаний (підходить для купання), в інших місцях невеликий мулистий або торф'янистий. Товщина мулу на глибинах до 1 метра. Проточність слабка. Живлення забезпечує канал від озера Віссі, що доповнюється численними джерелами з дна самого озера. Багато є і прибережних джерел, особливо на західному березі. Відтік йде через провідний рів в річку Ельва.

Колір води яскраво-зелений, прозорість від 2,1 до 3,5 м. Тут росте, в середньому, 16 видів рослин. У озері знайдена рідкісна вапняна бактерія. На озері гніздяться водоплавні птахи, в тому числі чирянка мала, крижень, очеретянка і дрізд. Лящ превалює в іхтіофауні, є також плотва, окунь, щука, зустрічаються карась, салака, лин, вугор. Біля берега водяться рідкісні види бабок, на мілководді — рідкісні види раків. Вельми численні види донних тварин, інший тваринний і рослинний світ — на середньому рівні.

ІсторіяРедагувати

У минулому озеро було набагато більше і утворювало спільно з озером Віссі (ест. Vissi järv) (приблизно в півтора-два рази меншим за величиною) одне ціле, однак внаслідок зниження рівня води через заростання вже в 30-х роках XX століття озера відділяв перешийок заввишки 1 метр.

Між озерами досі існує мілководний канал (близько 500 метрів завдовжки), прокопаний крізь болотистий ліс в XVIII столітті за вказівкою власниці місцевої мизи, розташованої на березі сусіднього озера Віссі. Вибагливій ​​баронесі хотілося будь-що-будь спостерігати озеро Війсяагу, що по красі і величі явно перевершує Віссі, зі свого балкона, нехай і через коридор каналу між дерев. Миза була зруйнована і розграбована ще у дореволюційний час. Господарі вирішили розібрати палац на цінну в той час цеглу, але до їхнього розчарування, технологія будівництва XVII століття передбачає намертво скріплені цеглини між собою. Отже після спроби розбору миза перетворилась в руїни.

Дачний будинок-котедж роду Коппель (власника обох озер і прилеглих територій), побудований у часи Першої Естонської республіки першим ректором-естонцем за національністю Тартуського Університету (1920-28 роки) професором Хенріком Коппелем (Henrik Koppel, 1863—1944), знаходиться в декількох десятках метрах від берега озера в лісі[2]. Зараз озеро належить нащадкам професора. Купання і рибна ловля без дозволу власників та орендарів заборонені законом.

ПриміткиРедагувати