Відцентрова сила — фізичний термін, який застосовується при описі обертання тіла.

Другий закон Ньютона для матеріальної точки, яке обертається по колу з радіусом R, записується у вигляді:

де m — маса точки, v — лінійна швидкість, F — спрямована до центра кола сила, яка забезпечує колову орбіту. Наприклад, у випадку тягарця, що обертається на мотузці, сила F — це сила натягу мотузки, для планети Земля, яка обертається навколо Сонця, це сила тяжіння.

Це рівняння можна переписати у вигляді

.

Тоді вираз називають відцентровою силою.

В неінерційній системі відлікуРедагувати

Спостерігач у системі відліку, що обертається, повинен для опису руху всіх тіл ввести фіктивну силу інерції, вираз для якої збігається з виразом для відцентрової сили

 ,

де R — віддаль будь-якого тіла до центра обертання системи відліку. Так, спостерігач, який знаходиться на поверхні Землі й обертається разом із планетою, бачить, як рухається небом Сонце. Звісно, насправді видимий рух Сонця пояснюється обертанням Землі навколо своєї осі. Але в системі відліку, зв'язаній з спостерігачем, рух Сонця й зірок можна пояснити тільки вважаючи, що на них діє якась сила. Ця фіктивна сила, що «змушує рухатися Сонце й зорі на небі», і є відцентровою силою.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати