Вікіпедія

Вєтров Геннадій Анатолійович

Геннадій Анатолійович Вєтров (18 листопада 1958(1958-11-18), Макіївка, Сталінська область) — радянський і російський актор театру і кіно, артист естради, гуморист, письменник-сатирик, музикант-мультиінструменталіст, пародист, співак, «людина-оркестр», музичний ексцентрик, артист оригінального жанру, автор віршів і каламбурів[1][2][3], телеведучий, композитор, художник, гітарист і конферансьє. Заслужений артист Росії (9 серпня 2009 року)[4].

Вєтров Геннадій Анатолійович
рос. Геннадий Анатольевич Ветров
Ім'я при народженні рос. Геннадий Анатольевич Ветров
Прізвисько Ветер і Сквозняк
Народився 18 листопада 1958(1958-11-18) (65 років)
Макіївка, Сталінська область, Українська РСР, СРСР
Країна  Росія
Місце проживання Москва
Діяльність письменник, сатирик, комік, стендап-комік, співак, гуморист, фокусник, актор, ведучий, поет, композитор, художник, мультиінструменталіст, гітарист, клоун, телеведучий, пародист, конферансьє, автор-виконавець
Alma mater Донбаська національна академія будівництва і архітектури
Знання мов російська, українська і суржик
У шлюбі з Звєрєва Карина Юріївнаd
Діти (2) Ксенія Вєтроваd
Автограф
Нагороди
Заслужений артист Росії
IMDb ID 3812084
Сайт vetrov-show.ru
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вєтров.

Біографія ред.

Народився 18 листопада 1958 року на Україні в місті-супутнику Донецька: Макіївці Донецької області (Донбасу). Батько — Анатолій Іванович Вєтров (10 травня 1928 — квітень 2018[5])[6][7] — працював жіночим перукарем (в молодості працював шахтарем і майстром бетонного цеху[8][9], мати — Валентина Федорівна (1933—1988)[10] була бухгалтером у торговлі.[11]

В сім років, за словами, разом з дорослим сусідом-оператором та іншими дітьми знімався у фільмі «Змова курців», виступив в ролі режисера, актора і постановника фільму[11]. Займався у безкоштовних гуртках: театральному, хоровому, художньому, шаховому.

У школі був відмінником, малював для стінгазети[11][8]. У восьмому класі став учасником вокально-інструментального ансамблю «Забой». Навчався в музичній школі по класу баяна. Мультиінструменталіст, грав на гітарі, малював, ліпив фігурки з глини.[12].

Після десятого класу вирішив стати художником і їздив вступати в художньо-промисловий інститут у Львові, але не вступив, приймальній комісії показав свої роботи олівцем і глиною[11][8] Ходив на підготовчі курси в архітектурний інститут.

З 1976 по 1981 рік навчався в Макіївському інженерно-будівельному інституті, за фахом інженер-сантехнік, фахівець з теплогазопостачання, вентиляції і кондиційного обладнання, паралельно з навчанням грав у ВІА «Оріон» на танцях у місті Макіївка, ВІА «Оріон» грав на інститутській музичній апаратурі.[11]

ЛГИТМиК ред.

В інституті вчився з 1983 по 1988 рік разом з Юрієм Гальцевим і Сергієм Селіним[13].

Театр Буф ред.

Після інституту Ісаак Штокбант взяв в трупу театру «Буф», разом з ним у театрі працювали Юрій Гальцев і Олена Лебенбаум (Горобець). У театрі Геннадій Вєтров працював 6 років з 1988 по 1994 рік, театр їздив з гастролями до Франції, Німеччини, США, Швейцарії, Фінляндії, Швеції, Польщі та ін.[11] Автор і режисер: Вінні-Грет (1989), кабаре Біле і Чорне (1990) для театру «Буф».[1]

Сольна кар'єра ред.

У цей період випустив три сольних естрадних програми: «Люди, агов!» (1991), «Кабачок „Вітряк“» (1990) і «Маска Рад» (1989).[1][11]

У 1989 році вперше з'явився на телебаченні в передачі «Ширше коло», ведучою була Ілона Броневицька, потім Вєтров був співведучим цієї передачі.[1]

У 1991 році з естрадною програмою «Маска Рад» дав 33 сольних концерти в США.[11]

З 1993 по 1994 рік виступав з сольними номерами у різних вар'єте і кабаре Німеччини.[11] Жив у Німеччині, рік жив у Швейцарії.[10]

З 1994 по 1999 рік працював на дециметровому каналі в місті Санкт-Петербурзі, випустив багато телепрограм: «Вєтров-шоу», «Вєтров і К», «В гостях у Вєтрова», «Рояль у кущах», «Маска Рад», «Третій дзвінок» і «Прохолодний світ» з Юрієм Гальцевим. Потім брав участь у телепроєкті кліпмейкера Олега Гусєва.[1][11]

У номері-пародії на Девіда Коперфілда і Клаудію Шифер — «Рашен Коперфільтр і його Клава» працював з другою дружиною Кариною Вєтровою (Звєрєвою).[1]

Брав участь у телепрограмах «Ширше коло», «Аншлаг», «Рояль у кущах», «Веселі картинки» (авторське шоу Вєтрова спільно з Юрієм Гальцевим на ОРТ).

Вів телепередачу «Смішні люди»[14].

З листопада 2010 року разом зі своїм творчим напарником Юрієм Гальцевим веде гумористичну програму «Два веселих гуся».[15]

Театр «Вітряні люди» ред.

 
колектив «Вітряні люди»

У 2007 році Геннадій Вєтров створив театр «Вітряні люди»: Каріна Звєрєва, Георгій Агаронов, Дмитро Воробйов, Сергій Катків з дуету «Баян Мікс», партнер Сергія Войтенка[16], дует Перці: Микола Георгієв та Ілля Мотовилов.[17][18].[19]

Телебачення ред.

Ведучий

  • «Веселий вітер»
  • «Ширше коло»
  • «Вєтров і К»
  • «Маскарад»
  • «Рояль в кущах»
  • «В гостях у Вєтрова»[20]

Учасник

  • Аншлаг
  • Смак
  • Ізмайловський парк
  • Поки всі вдома
  • Мій герой[5]

Особисте життя ред.

 
Геннадій Вєтров і Карина Звєрєва в Архангельську 2009 рік
  • Перша дружина (1988—1993) — (Настасья) Анастасія Смоліна — бізнесвумен, організатор свят, у минулому артистка естради[21], вчилася разом з Вєтровим в ЛГИТМиКе (1983—1988), знялася у фільмі Джек Восьмьоркін — «американець»[22], потім разом з чоловіком працювала в театрі «Буф»[23]
  • Друга дружина Ольга (1993—1997),
    • Дочка від другого шлюбу — Ксенія Геннадіївна Вєтрова (нар. 5 серпня 1993) — актриса, яка знялася в серіалі 2016 — «Весняне загострення» — Віра Кукушкіна, 2017 — Вчитель в законі. Сутичка — Свєта, навчалася в Швейцарії в театральному інституті, в 2017 році закінчила ТІ ім Щукіна[6][20][24][25][26][27][28][29]
  • Третя дружина (1997—2011) — Каріна Звєрєва (нар. 1977) — гуморист і актриса, виступала разом з чоловіком на концертах, брала участь в «Аншлагу» та інших гумористичних передачах, молодше Геннадія на 19 років. У 2010 році Геннадій дозволив дружині їздити на гастролі сольно і відпочивати самостійно, а в 2011 році Карина пішла від чоловіка, їй захотілося стати самостійною, самій будувати життя і кар'єру. З чоловіком залишилися друзями іноді разом відвідують маму Карини, на сімейних обідах.[7][19][30][31][32][33][34]
  • Сестра Катерини Звєрєвої— Нана Кириченко (нар. 30 серпня 1979), директор колективу Геннадія Вєтрова[35][36]
  • Четверта дружина (з 2014[37]) — Оксана Борисівна Вєтрова (д. Вороничєва) (нар. 1986) — колишня стюардеса з Архангельська, молодше Геннадія на 28 років, познайомився з майбутньою дружиною в літаку в 2012 році, коли летів на виступ в Мурманськ, попросив номер телефону у симпатичної стюардеси, телефон вона не дала, але Геннадій попросив її начальницю дати йому телефон її підлеглої, Оксані довелося підкоритися.[38][39][40][41].
    • Дочка — Марія Геннадіївна Вєтрова (нар. 1 червня 2016), написав для доньки 15 дитячих пісень, записав 12 дитячих казок[5][42].

Родина ред.

  • Батько — Анатолій Іванович Вєтров (10.05.1928 — 04.2018) — перукар широкого профілю.[6]
  • Мати — Валентина Федорівна Вєтрова (пр. 1933—1988) — бухгалтер в торгівлі
  • Мачуха — Діна Михайлівна, дружина його батька
  • Бабуся Єфросинія Василівна
  • Дідусь — Іван Миколайович Вєтров — селянин, гармоніст, родом з Орловської губернії

Нагороди ред.

  • 1987 — Лауреат всесоюзного фестивалю гумористів-сатириків «Золотий Дюк» в Одесі
  • 1989 — Лауреат Ленінградського конкурсу «Молодість. Майстерність. Сучасність.»
  • 2003 — «Золотий стілець майстра Гамса» за внесок у мистецтво.
  • 9 серпня 2009 — Заслужений артист РФ[1]

Книги ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г д е ж Эстрада России, XX век: энциклопедия — Google Книги. Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 7 червня 2022.
  2. ↑ Песни в исполнении Ветрова, Геннадий Ветров и его песни — скачать, прослушать. Архів оригіналу за 20 липня 2020. Процитовано 23 січня 2021.
  3. ↑ Каталог авторов — Ветров Геннадий — Персональная страница Bard.ru. Архів оригіналу за 31 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021.
  4. ↑ УКАЗ Президента РФ от 09.08.2009 N 924. Архів оригіналу за 5 липня 2015. Процитовано 23 січня 2021.
  5. ↑ а б в Геннадий Ветров. Мой герой. Архів оригіналу за 30 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021.
  6. ↑ а б в В гостях у Геннадия Ветрова. Пока все дома. Выпуск от 17.03.2013. Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 23 січня 2021.
  7. ↑ а б Юморист Геннадий Ветров и Карина Зверева развелись. Архів оригіналу за 29 серпня 2016. Процитовано 23 січня 2021.
  8. ↑ а б в Юморист Геннадий Ветров рассказал «Правде Севера» о своих взрослых «каляках-маляках». Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021.
  9. ↑ Аншлаговец Геннадий Ветров. Архів оригіналу за 17 грудня 2013. Процитовано 23 січня 2021.
  10. ↑ а б «МИСТЕР УЛЫБАЙ» РАССМЕШИЛ РОДНИКОВЦЕВ. Архів оригіналу за 18 червня 2021. Процитовано 7 червня 2022.
  11. ↑ а б в г д е ж и к л Артист и юморист Геннадий Ветров. Биография, песни, видео, официальный сайт Ветрова. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 23 січня 2021.
  12. ↑ Геннадий Ветров: «Юмора много не бывает. Бывает мало извилин…». Архів оригіналу за 23 жовтня 2016. Процитовано 23 січня 2021.
  13. ↑ Как сложилась карьера юмориста Геннадия Ветрова — Рамблер/кино. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021.
  14. ↑ Ветров Геннадий Анатольевич. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021.
  15. ↑ Шоу Генадия Ветрова и Юрия Гальцева-Два весёлых гуся — YouTube. Архів оригіналу за 31 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021.
  16. ↑ Геннадий Ветров в Самаре: «На Западе смеются за деньги!». Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 23 січня 2021.
  17. ↑ Премьера спектакля «Ветреные люди» / PhotoXPress. Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021.
  18. ↑ Геннадий Ветров, интервью для Юмористы.ру. Архів оригіналу за 27 червня 2020. Процитовано 23 січня 2021.
  19. ↑ а б Геннадий Ветров: «Мы нашли способ сохранить брак» — 7Дней.ру. Архів оригіналу за 30 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021.
  20. ↑ а б День рожденья звёзд. Архів оригіналу за 4 липня 2015. Процитовано 23 січня 2021.
  21. ↑ Семь поколений Буффа. Архів оригіналу за 23 жовтня 2016. Процитовано 22 жовтня 2016.
  22. ↑ http://www.kino-teatr.ru/kino/movie/sov/1815/online
  23. ↑ Почему распался брак Геннадия Ветрова| Геннадий ветров — Неформат. Информационный портал. Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021.
  24. ↑ Архивированная копия. Архів оригіналу за 20 вересня 2017. Процитовано 19 вересня 2017.
  25. ↑ Ксения Ветрова — Актёрское агентство Freshfilms. Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 23 січня 2021.
  26. ↑ Ксения Ветрова в программе «Пока все дома» — YouTube. Архів оригіналу за 31 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021.
  27. ↑ Актёрское агентство «Главная роль» — Ветрова Ксения. Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021.
  28. ↑ Геннадий Ветров: Шарон Стоун меня уже достала
  29. ↑ визитка — YouTube. Архів оригіналу за 31 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021.
  30. ↑ Актриса Карина Зверева: «Вот с кем чувствую духовное единение, так это с „Демоном“ Врубеля». Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021.
  31. ↑ Бывшая жена Геннадия Ветрова впервые рассказала о разводе. Архів оригіналу за 28 вересня 2018. Процитовано 23 січня 2021.
  32. ↑ Геннадий Ветров: «Мы нашли способ сохранить брак» стр.2 — 7Дней.ру. Архів оригіналу за 17 грудня 2013. Процитовано 23 січня 2021.
  33. ↑ Жену Геннадия Ветрова приняли за его дочь // KP.RU. Архів оригіналу за 17 грудня 2013. Процитовано 23 січня 2021.
  34. ↑ Программа «Ветреные люди» в Израиле. Архів оригіналу за 23 липня 2018. Процитовано 23 січня 2021.
  35. ↑ Ольга Шаблинская. Геннадий Ветров: «В наш семье жена Карина — огонь, а я — огнетушитель» // Аргументы и факты : газета. — М., 2008. — № 38. — Число 17 (09). — ISSN 0204-0476. Архівовано з джерела 17 грудня 2013.
  36. ↑ Логинова Наталья (25 жовтня 2008). Зверева, Ветров и Рожкова. PhotoXPress.ru. Архів оригіналу за 22 січня 2014. Процитовано 28 вересня 2018. На снимке (слева направо): сестра Карины Зверевой Нана, артисты Карина Зверева, Геннадий Ветров и Светлана Рожкова. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |accessyear= (можливо, |access-date=?) (довідка)
  37. ↑ Архивированная копия. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 7 лютого 2019.
  38. ↑ Геннадий Ветров поведал об отношении дочери к его молодой жене | StarHit.ru. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 23 січня 2021.
  39. ↑ Новая жена младше Геннадия Ветрова на 28 лет :: Шоу-бизнес :: Дни.ру. Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021.
  40. ↑ У 57-летнего юмориста Геннадия Ветрова родилась вторая дочь | Life-star.ru. Архів оригіналу за 31 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021.
  41. ↑ Геннадий Ветров: Я женился на девушке из Архангельска. Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021.
  42. ↑ У юмориста Геннадия Ветрова родилась вторая дочь | Новости в 'Час Пик'. Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 23 січня 2021.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вєтров_Геннадій_Анатолійович&oldid=41246462