Коряцька Сопка

Коряцька Сопка;
	Коряцька сопка. Вид з боку Авачинської бухти Коряцька сопка. Вид з боку Авачинської бухти
	53°19′ пн. ш. 158°41′ сх. д. / 53.317° пн. ш. 158.683° сх. д.Координати: 53°19′ пн. ш. 158°41′ сх. д. / 53.317° пн. ш. 158.683° сх. д.
Тип	Стратовулкан
Країна	Росія
Місце знаходження	Росія; Камчатка
Гори	Східний хребет
Висота	3456 м
Висота відносна	2300 м
Ізоляція	199 км
Вік	період утворення — Плейстоцен=>Голоцен
Останнє виверження	2009 рік
Ідентифікатори і зовнішні посилання
	2124278
	10685
	300090
	Коряцька Сопка
	Коряцька Сопка у Вікісховищі

Коря́цька Со́пка або вулкан Кор́яцький (рос. Корякская Сопка, рос. Вулкан Корякский) — діючий вулкан на Камчатці, за 35 км на північ від Петропавловська-Камчатського. Відноситься до стратовулканів.

Коряцька сопка

.

Географія та історія ред.

На думку вчених, вулкан почав формуватися у верхньому плейстоцені. Спершу була утворена базальтова споруда до висоти 2,5 км. Потім, у кінці верхнього плейстоцену, формувалися базальто-андезитова і андезитова споруда сучасного вулкана. Останні лавові потоки були представлені олівіновими базальтами, і біля південно-західного підніжжя сформувалися величезні лавові поля.

Абсолютна висота — 3456 метрів над рівнем моря, відносна — 2300 м з півночі, 3300 м з півдня. Вершина — правильно зрізаний ребристий конус. Західна частина вершини характеризується залишками кратера чашоподібної форми діаметром 180—200 м із залишками бортів (країв) висотою 20-30 м. Конус складений базальтовим і андезитовими шлаками, лавами і попелом; деякі лавові потоки залили довколишні долини.

Схили вулкана круті, у верхній частині кут нахилу досягає 35 градусів, а у нижній — 15-20 градусів. Нижні схили вулкана покриті лісами з сосни сланкої і кам'яної берези, у верхній частині — льодовики і сніжники.

Активність вулкана ред.

Найбільш великі відомі виверження — 1895–1896, 1956–1957 роки. За даними геологічних досліджень великі виверження також мали місце близько 5500 до н. е., 1950 до н. е. і 1550 до н. е..

У 1996 році вулкан був внесений до списку з 16 вулканів, що вивчаються відповідною комісією ООН (англ. International Association of Volcanology and Chemistry of the Earth's Interior^[en]).

У кінці жовтня 2008 року на західному схилі вулкана виявлено вихід фумароли. Подія залишилася майже не відзначеною не тільки центральними ЗМІ країни, але й місцевими жителями. 25 грудня 2008 року виверження перейшло в активну фазу^[2]. 29 грудня з Петропавловська-Камчатського, Елізова, Вілючінська, а також із довколишніх поселень стало видно потужний викид попелу на західному схилі вулкана^[3]. Димовий шлейф від його кратера розтягнувся майже на 100 кілометрів.