Вулиця Січових Стрільців (Івано-Франківськ)

Вулиця Січових Стрільців — вулиця в Івано-Франківську, що веде від вул. Мазепи до вул. Незалежності. Проходить паралельно до Вічевого майдану та пішохідної частини вулиці Незалежності і зливається з останньою, таким чином, продовжуючи рух автотранспорту в напрямі вулиці Мазепи.

Вулиця Січових Стрільців
Івано-Франківськ
Вулиця Січових Стрільців у Івано-Франківську
Вулиця Січових Стрільців у Івано-Франківську
Вулиця Січових Стрільців у Івано-Франківську
Колишні назви
Грушевського, Доктора Ляша
австрійського періоду (українською)Широка
радянського періоду (українською)Чапаєва
Загальні відомості
Протяжність770 м
Транспорт
Автобуси29, 40, 45, 49, 50, 55
Маршрутні таксі21, 22, 24, 25, 28, 30, 35, 36, 37, 39, 48
Руходносторонній
Покриттяасфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'яткиГотель «Центральний», Готель «Дністер»
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapпошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Вулиця Січових Стрільців у Вікісховищі

Давня вулиця міста, створена в середині XVIII ст., розташована на півдні центральної частини міста.

Історія

ред.

Перша назва вулиці — Широка. Близько 1885 р. перейменована на честь Яна ІІІ Собеського, правителя Речі Посполитої та талановитого полководця 17-го століття.

За часів ЗУНР у 1919 році вулиці дали назву Михайла Грушевського. Пізніше польська влада повернула їй ім'я Яна Собеського, а під час німецької окупації була перейменована на Доктора Ляша.

За радянської влади, незмінно із 1945 р., називалася на честь Василя Чапаєва, командира 25-ї дивізії Червоної армії, учасника Першої світової та Громадянської війни в Росії.

З лютого 1991 року вулиця має теперішню назву — Січових Стрільців, одного з найкращих регулярних формувань в Армії УНР 19171919 років.

Будівлі

ред.

Вулиця пролягала вздовж південної частини Станіславівської фортеці, тому на першому етапі свого існування — у другій половині XVIII ст. ліва її сторона була зайнята ярами та укріпленнями, які від стін фортеці (з південного боку) починалися в районі Вічевого майдану, а права була щільно забудована передмістям.

Забудована вулиця переважно будинками 1870-х1910-х років, окрім тієї частини, яка проходить від перехрестя із вул. Коновальця до її завершення на Незалежності — споруди 1920-х1930-х років та новобудови.

Тут розташовуються 30 пам'яток історії та культури.

№ 12.

Готель «Дністер», (1913) архітектор — Фредерик Януш. Тут, 3 січня 1919, було схвалено історичний Акт Злуки з УНР, також тут мешкав президент ЗУНР — доктор Євген Петрушевич.

№ 25.

У цьому будинку розташована редакція регіональної газети «Галичина».

Галерея

ред.

Посилання

ред.

Див. також

ред.

Література

ред.
  • Головатий М. І. 200 вулиць Івано-Франківська. — Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2010. — С. 344—347.