Вулиця Сковороди (Львів)

Вулиця Григорія Сковороди — вулиця у Личаківському районі міста Львова, в місцевості Личаків. Сполучає вулиці Личаківську та Юрія Руфа.

Вулиця Сковороди
Львів
Вулиця Сковороди у Львові
Вулиця Сковороди у Львові
Вулиця Сковороди у Львові
Місцевість Личаків
Район Личаківський район
Назва на честь Григорія Сковороди
Колишні назви
Гауснера, Вагнер-Яурегґассе, Гауснера
польського періоду (польською) Hausnera
радянського періоду (українською) Гауснера
радянського періоду (російською) Гауснера
Загальні відомості
Протяжність 156 м
поштові індекси 79010[1]
Транспорт
Рух односторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі № 3—8, 10—12, 11а, 14—16, 18[2]
Архітектурні пам'ятки № 7[3]
Медичні заклади лабораторія «Unilab»
Поштові відділення ВПЗ № 10 (вул. Личаківська, 69)[1]
Аптеки «АНЦ»
Забудова еклектичний історизм[4], віденська сецесія[5]
Комерція кондитерська-пекарня «Біскотті»
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа

Історія та назва ред.

Вулиця прокладена у 1890-х роках[4] та 1895 року названа на честь, польського політика, підприємця, депутата австрійського Рейхсрату і Галицького Сейму Отто Гауснера[6]. Під час німецької окупації міста, у 1943 році — перейменовано на честь австрійського психіатра, лауреата Нобелівської премії з фізіології або медицини Юліуса Вагнера-Яурегга[7]. У липні 1944 року на короткий час повернена передвоєнна назва — вулиця Гауснера[8], і вже у грудні 1944 року отримала сучасну назву — вулиця Григорія Сковороди, на пошану українського філософа-містика, богослова, поета Григорія Сковороди[9][10].

Забудова ред.

Вулиця Григорія Сковороди забудована чиншовими кам'яницями у стилях еклектичного історизму[4] та віденської сецесії[5]. Лише будинок під № 7 внесений до реєстру пам'яток історії місцевого значення[3].

На розі з вулицею Личаківською розташована триповерхова чиншова кам'яниця (колишня адреса — вул. Гауснера, 2), збудована на початку XX століття. У міжвоєнний період за цією адресою містилася фабрика кахлю Яворського[5]. Нині цей будинок має адресу — вул. Личаківська, 66.

№ 4 — триповерхова чиншова кам'яниця (колишня адреса — вул. Гауснера, 4), збудована на початку XX століття. На першому поверсі будинку від 2008 року міститься магазин жіночого, чоловічого та дитячого одягу «Делламода»[11] та сервісний центр побутової техніки «Преміум сервіс».

№ 6 — триповерхова чиншова кам'яниця (колишня адреса — вул. Гауснера, 6), збудована на початку XX століття. У міжвоєнний період в будинку містилася пекарня Садовського[5], а також мешкав доктор Тадеуш Купчинський, правознавець, адвокат[12], член Спілки польських адвокатів (IV відділ, м. Львів). Купчинський працював в адвокатській конторі на вул. Чарнецького, 10[13].

№ 7 — триповерхова чиншова кам'яниця (колишня адреса — вул. Гауснера, 7), збудована на початку XX століття. В будинку у 1910-х роках містилася бібліотека слухачів медицини[14], а також мешкав український письменник, член модерністського угруповання «Молода муза» Михайло Яцків[15], який у 1930-х роках працював у страховому товаристві «Дністер»[16]. Будинок внесений до реєстру пам'яток історії місцевого значення[3].

№ 8 — триповерхова чиншова кам'яниця (колишня адреса — вул. Гауснера, 8), збудована на початку XX століття. Власником будинку у 1910-х роках була Валентина Дзевартовська[17].

№ 9 — триповерхова чиншова кам'яниця (колишня адреса — вул. Гауснера, 9), збудована на початку XX століття. 18 квітня 1905 року вийшло розпорядження Міністерства просвіти та віросповідання Австро-Угорщини за номером 8.862, згідно з яким на медичному факультеті Львівського університету дозволялося відкрити амбулаторію для прийому хворих та навчання студентів з курсу нервових та психічних хвороб. З цією метою 15 травня 1905 року винайнято помешкання в партері на вулиці Гауснера, 9. У будинку було 7 кімнат, з яких дві служили почекальнею для хворих, дві — ординаторські (окремо для прийому чоловіків та для жінок), кабінет професора та дві лабораторії. Керівником закладу був професор Генрик Гальбан, затверджений ще 16 січня 1905 року, асистентом — доктор Юліан Шоломович, призначений 1 травня 1905 року[18][19]. В адресній книзі 1916 року назва закладу — клінічна амбулаторія нервових хвороб професора доктора Генрика Гальбана[20]. З грудня 1909 року обов'язки заступника завідувача кафедри виконував польський невропатолог єврейського походження, професор Львівського університету, доктор Якуб Ротфельд-Ростовскі[21], у 19461949 роках — професор та декан польського медичного факультету Единбурзького університету.

№ 11 — триповерхова чиншова кам'яниця (колишня адреса — вул. Гауснера, 11), збудована на початку XX століття. В будинку на початку 1910-х років мешкав люстратор (ревізор) при читальнях товариства «Просвіта» Ярослав Литвинович. 9 листопада 1918 року Ярослав Литвинович обраний Державним секретарем торгівлі та промислу при Державному секретаріаті ЗУНР[16].

№ 14 — триповерхова чиншова кам'яниця збудована на початку XX століття. Власником будинку у 1910-х роках була Лаура Мерер[22], у 1930-х роках будинок перебував у співвласності Регіни та Марії Мерер[23]. Нині на першому поверсі будинку міститься продуктова крамниця мережі «Раневицькі ковбаси».

№ 15 — триповерхова чиншова кам'яниця, на розі з вулицею Юрія Руфа (колишня адреса — вул. Гауснера, 15) збудована на початку XX століття. Власником будинку у 1910-х роках була Ванда Бурдон[24][25]. Нині у будинку містяться продуктова крамниця, лабораторія «Unilab» та кондитерська-пекарня «Біскотті».

№ 18 — триповерхова чиншова кам'яниця, на розі з вулицею Юрія Руфа (колишня адреса — вул. Гауснера, 18) збудована на початку XX століття. У наріжнику будинку міститься аптечна крамниця мережі «Аптека низьких цін» («АНЦ»).

Примітки ред.

  1. а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 11 березня 2023.
  2. Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 11 березня 2023.
  3. а б в Перелік пам'яток архітектури та містобудування, історії, розташованих на території м. Львова (PDF). city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів (PDF) оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 11 березня 2023.
  4. а б в Вулиці Львова, 2017, с. 468.
  5. а б в г 1243 вулиці Львова, 2009, с. 204.
  6. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 105.
  7. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 123.
  8. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 78.
  9. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 57.
  10. Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 118.
  11. Делламода, магазин. dlab.com.ua. Універсальний львівський довідник. Архів оригіналу за 26 травня 2022. Процитовано 23 березня 2023.
  12. Księga adresowa Małopolski: Lwów, Stanisławów, Tarnopol…spis abonentow…Dział I… — S. 54.
  13. Spis członków Związku Adwokatów Polskich // Czasopismo Adwokatów Polskich. — nr 5—6. — maj—czerwiec 1931. — Rok XV. — S. 22. (пол.)
  14. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1916… — S. 391.
  15. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 80.
  16. а б 1243 вулиці Львова, 2009, с. 100.
  17. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1913… — S. 96.
  18. С. С. Пшик, Н. Л. Боженко, Ю. О. Матвієнко Історія кафедри неврології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (до 100-річчя з дня заснування) // Міжнародний неврологічний журнал. — № 1 (1). — 2005.
  19. Кафедра неврології ЛНМУ, 2018, с. 6.
  20. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1916… — S. 400.
  21. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1916… — S. 265.
  22. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1916… — S. 210.
  23. Księga adresowa Małopolski: Lwów, Stanisławów, Tarnopol…spis abonentow…Dział II… — S. 250.
  24. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1913… — S. 45.
  25. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1916… — S. 29.

Джерела ред.

Посилання ред.