Вулиця Мулярська (Львів)

Вулиця Мулярська
Львів
Вулиця Мулярська; Львів
Місцевість	Історичний центр Львова
Район	Галицький
Колишні назви
	Святого Теодора бічна, Старотандетна, Алмарктґассе, Старотандетна
польського періоду (польською)	św. Teodora boczna, Starotandetna
радянського періоду (українською)	Старотандетна
Загальні відомості
Протяжність	113 м
Координати початку	49°50′48″ пн. ш. 24°01′37″ сх. д. / 49.846861° пн. ш. 24.027167° сх. д.Координати: 49°50′48″ пн. ш. 24°01′37″ сх. д. / 49.846861° пн. ш. 24.027167° сх. д.
Координати кінця	49°50′49″ пн. ш. 24°01′42″ сх. д. / 49.847167° пн. ш. 24.028500° сх. д.
поштові індекси	79019
Транспорт
Рух	двосторонній
Покриття	бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	№ 2, 2а, 3, 7, 9
Архітектурні пам'ятки	№ 9
Заклади культури	Центральна міська бібліотека імені Лесі Українки міста Львова
Поштові відділення	ВПЗ № 19 (вул. Замарстинівська, 30)
Забудова	класицизм, віденська сецесія, конструктивізм
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	r7517259
Мапа
Вулиця Мулярська у Вікісховищі

Ву́лиця Му́лярська — вулиця у Галицькому районі міста Львова, в історичному центрі Львова. Сполучає площу Святого Теодора з вулицею Богдана Хмельницького. Вулиця являє собою досить крутий підйом від площі Святого Теодора до вулиці Хмельницького (перепад висот — близько 9 метрів).

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вулиця Мулярська.

Назва

До 1871 року — вулиця Святого Теодора бічна. У 1871—1942 роках — вулиця Старотандетна, через наближене розташування до торговиці «Стара Тандита» — ринку вживаних речей, що функціював на площі Святого Теодора у XIX столітті. Під час німецької окупації, у 1942—1944 роках — Альтмарктґассе. У липні 1944 року повернена передвоєнна назва — вулиця Старотандетна. Сучасна назва, від 1946 року — вулиця Мулярська^[4].

Забудова

В архітектурному ансамблі вулиці Мулярської переважає класицизм, віденська сецесія, конструктивізм кінця XIX століття^[3]. Пам'яткою архітектури місцевого значення є лише будинок під № 9^[2].

Будинки

№ 2 — чотириповерхова кам'яниця на високому цоколі (конскрипційний № 148¾), споруджена близько 1910 року у стилі пізньої сецесії. Власником будинку у 1871 році був Хаїм Рапп, у 1916 році — Герш Вольф Рапп.

№ 2А — п'ятиповерховий будинок споруджений у 1929—1932 роках, як Єврейський дім громадської допомоги і притулок для бідних за проєктом архітекторів Марека Вайца та Юліуша Кольнера. На першому поверсі містилася громадська їдальня на 260 місць. У 1935 році в їдальні влаштували розбірну сцену для вистав. Перед початком другої світової війни, коли єврейську громаду було розігнано, в будинку облаштували поліклініку. Під час окупації, у 1941—1944 роках, в будинку містився Юденрат з усіма відділами. Від 1947 року тут міститься Львівська міська бібліотека імені Лесі Українки та Бібліотека іноземної літератури^[5].

№ 3 — типова двоповерхова чиншова кам'яниця кінця XIX століття на високому цоколі (конскрипційний № 100¾). Власником будинку у 1871 році був Лібер Ляуерштайн, у 1916 році — Леа Бухбаум.

№ 7 — типова двоповерхова чиншова кам'яниця кінця XIX століття на високому цоколі (конскрипційний № 151¾). Власником будинку у 1871 році був Герц Ґольдштайн, у 1916 році — Пінкас Собель.

№ 9 — двоповерхова чиншова кам'яниця XIX століття (конскрипційний № 641¾). За пізнішими перебудовами прослідковуються риси будівлі в стилі класицизму першої половини XIX століття. Над чільним двоповерховим фасадом височіє мансардний поверх з двома капітелями, завершений трикутним фронтоном. Власником будинку у 1871 році був Ізер Лєр, у 1916 році — Хаскель Ціммерманн. Будинок внесений до Реєстру пам'яткою архітектури місцевого значення під № 2460-м^[2].

Неіснуючі адреси, втрачені будинки, будинки приписані до сусідніх вулиць

№ 1 — житловий будинок (конскрипційний № 99¾). Власниками будинку у 1871 році були Іцак та Нафталі Роснери, у 1916 році — спадкоємці Герша Фрьонкля. Нині цього будинку не існує, на його місці — дитячий майданчик.

№ 4 — двоповерхова чиншова кам'яниця (конскрипційний № 149¾, нині — вул. Б. Хмельницького, 29), збудована наприкінці XIX століття в стилі історизму. Власниками будинку у 1871 році був Лазар Бик, у 1916 році — спадкоємці Юди Вольфа Гельмана.

Світлини вуличної забудови
Вигляд на вул. Мулярську з вул. Б. Хмельницького
Кам'яниця XIX століття
(вул. Мулярська, 9)

Примітки

↑ ^а ^б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
↑ ^а ^б ^в Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 29 червня 2021.
↑ ^а ^б 1243 вулиці Львова, 2009, с. 443.
↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001.
↑ Йосиф Гельстон. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Мулярська, 2а — кол. будівля «Єврейського товариства притулку для бездомних». lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 29 червня 2021.

Джерела

Вулиця Мулярська у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Львів»
	Вулиця Мулярська у Вікісховищі^?

Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Сянська вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 443. — ISBN 978-966-2154-24-5.
Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 40. — ISBN 966-603-115-9.
Barański F. Przewodnik po Lwowie [Архівовано 3 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Lwów: H. Altenberg, 1904. — 182 s. (пол.)
Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa: rocznik 17, 1913 [Архівовано 2 вересня 2020 у Wayback Machine.]. — Lwów; Stryj: wydawca Franciszek Reicman, 1912. — 695 s.+84 s. (dodatek) (пол.)
Lwów: ilustrowany przewodnik / tekst J. Biriulow; red. W. Wujcyk. — Lwów: Centrum Europy; Wrocław: Via Nova, 2001. — 320 s. — ISBN 966-7022-26-9. (Ukraina). — ISBN 83-88649-32-9 (Polska). (пол.)
Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: rocznik dziewiętnasty, 1916 [Архівовано 2 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. — Lwów: wydawca Franciszek Reicman, 1915. — 440 s. (пол.)
Skorowidz nowych i dawnych numerów realności, tudzież nazw ulic i placów król. stoł. miasta Lwowa według uchwał Rady miejskiej z r. 1871 z urzędowych źródeł zestawiony [Архівовано 27 січня 2021 у Wayback Machine.]. — Lwów: Nakładem Karola Wilda, 1872. — 271 s. (пол.)

Посилання

Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Мулярська. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 29 червня 2021.

[пошта-1] а ^б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 15 липня 2021.

[пам'ятки-2] а ^б ^в Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 29 червня 2021.

[FOOTNOTE1243_вулиці_Львова2009443-3] а ^б 1243 вулиці Львова, 2009, с. 443.

[FOOTNOTEДовідник_перейменувань_вулиць_і_площ_Львова2001-4] Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001.

[будинок2А-5] Йосиф Гельстон. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Мулярська, 2а — кол. будівля «Єврейського товариства притулку для бездомних». lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 29 червня 2021.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]