Вулиця Медова (Львів)

вулиця у Львові, Україна

Вулиця Медова — вулиця у Галицькому районі[4][5] міста Львова, поблизу історичного центра міста. Сполучає вулиці Замарстинівську та Куліша. Прилучається Площа Святого Теодора, проспект Чорновола ділить вулицю навпіл. Ділянка вулиці Медової біля нічного клубу «Малевич» є пішохідною[6].

Вулиця Медова
Львів
МісцевістьІсторичний центр Львова
РайонГалицький
Назва на честьМіської медоварні
Колишні назви
Мьодова, Хунищґассе, Мйодова
польського періоду (польською)Miodowa
радянського періоду (українською)Мйодова
Загальні відомості
Протяжність210 м
Координати початку49°50′52.24″ пн. ш. 24°1′37.003″ сх. д. / 49.8478444° пн. ш. 24.02694528° сх. д. / 49.8478444; 24.02694528
Координати кінця49°50′52.317″ пн. ш. 24°1′38.765″ сх. д. / 49.84786583° пн. ш. 24.02743472° сх. д. / 49.84786583; 24.02743472
поштові індекси79019[1]
Транспорт
Рухдвосторонній, пішохідна (частково)
Покриттяасфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі№ 1, 2, 4—10[2]
Поштові відділенняВПЗ № 19 (вул. Замарстинівська, 30)[1]
Забудовакласицизм, віденська сецесія[3]
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapr7517153
Мапа
Мапа

Назва

ред.

Вулиця названа так 1871 року, бо пролягала неподалік місцевої медоварні, що мала адресу: пляц Місіонарський, 2 (нині площа 700-річчя Львова). Приміщення медоварні розібрали до 1956 року[7].

Забудова

ред.

В архітектурному ансамблі вулиці Медової присутні стилі класицизм і віденська сецесія[3] та забудована дво- та триповерховими будинками початку XX століття.

№ 3 — синагога «Ор Шемеш» («Світло сонця»). Первісно вона функціювала як хасидська синагога у 18421902 роках на подвір'ї будинку на вулиці Сонячній, 26 (нинішня Куліша). У 1902 році синагога була розібрана, а 1903 року збудована наново з цегли на лівому березі річки Полтва, у рядовій забудові невеличкої вулиці Медової, що вела від Сонячної до моста через річку. Проєкт виконав архітектор Саломона Рімера. Урочисте відкриття синагоги відбулося 3 липня 1903 року[8]. Синагогу «Ор Шемеш» зруйновано під час німецької окупації Львова, у 1943 році. Нині цієї адреси не існує, а на місці колишньої синагоги облаштований дитячий майданчик[9].

№ 5 — триповерховий житловий будинок, збудований на початку XX століття. На першому поверсі будинку за польських часів був молочний магазин Фроммера[3].

№ 9 — триповерховий будинок Якуба Ґюнсберга, збудований у 19031904 роках на розі вулиць Медової та Полтв'яної (нині проспект Чорновола за проєктом архітектора Саломона Рімера у стилі пізнього неоренесансу[10]. 1916 року належав Зайнвелю Бекерману, у 19201936 роках — Маурицію та Регіні Фухсам, 1939 року — А. Буксману, власнику млина[11]. В будинку за радянських часів, у 1950-х роках працювала перукарня[3]. Нині тут міститься кафе «Струмок». Також на першому поверсі будинку міститься салон мобільного зв'язку «Юніт».

№ 10 — двоповерховий житловий будинок, збудований на початку XX століття, на розі вулиць Медової та Замарстинівської. В будинку у міжвоєнний період працювала пекарня Кізельшайна[3].

Примітки

ред.
  1. а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
  2. Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 20 листопада 2024.
  3. а б в г д 1243 вулиці Львова, 2009, с. 437.
  4. Перелік вулиць Галицького району м. Львова. Галицький районний суд м. Львова. Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 23 січня 2017.
  5. Список вулиць Львова (М). lviv.ridne.net. Павло Жежнич. Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 23 січня 2017.
  6. Вулиця Медова. google.com.ua. Google Maps. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 20 листопада 2024.
  7. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 427.
  8. Єврейська архітектурна спадщина Львова, 2024, с. 68.
  9. Оксана Бойко. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Медова, 3 — синагога «Ор Шемеш» (не існує). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 1 липня 2021.
  10. Єврейська архітектурна спадщина Львова, 2024, с. 556.
  11. Єврейська архітектурна спадщина Львова, 2024, с. 330.

Джерела

ред.

Посилання

ред.