Вулиця Краківська (Ополе)

вулиця Ополя

Ву́лиця Кра́ківська (пол. Ulica Krakowska) — одна із вулиць Ополя, знаходиться у центрі міста. Простягається від Ринку до перетину вулиць Войцеха Корфанти, Армії Крайової і 1 Травня. На ділянці від Ринку до вулиці Звіринецької та від площі Свободи до вулиці Дамрота вулиця Краківська є пішохідною.

Вулиця Краківська
Польща Польща
пол. Ulica Krakowska
Вулиця Краківська в Ополі
Вулиця Краківська в Ополі
Населений пунктОполе
РайонСередмістя
Історичні відомості
Назва на честьміста Краків
Колишні назвиВулиця Битомська
Вулиця Грошовицька
Кракауер Форштадт
Гельмут Брюкнерштрассе
Гінденбугрштрассе
Вулиця Сталіна
Дата початку забудови1757
Загальні відомості
Протяжність800 м
Координати початку50°40′5.6″ пн. ш. 17°55′22.8″ сх. д. / 50.66822° пн. ш. 17.92300° сх. д. / 50.66822; 17.92300
Координати50°39′54.954000099993″ пн. ш. 17°55′29.560800099999″ сх. д. / 50.66527° пн. ш. 17.92488° сх. д. / 50.66527; 17.92488
Координати кінця50°39′46.9″ пн. ш. 17°55′33″ сх. д. / 50.66303° пн. ш. 17.92583° сх. д. / 50.66303; 17.92583
Транспорт
Найближчі залізничні станціїстанція Ополе-Головне
Інфраструктура
Пам'ятникиПам'ятник борцям за Ополе
Поштові відділенняОполе 1
Зовнішні посилання
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Краківська у Вікісховищі

Історія

ред.
 
Вулиця Краківська у 1917 році

Історія вулиці почалася у XV столітті як сполучення між Ринком та Битомською брамою, яка розташовувалася на місці сучасної площі Свободи. Спочатку вулиця називалась Битомською (пол. Ulica Bytomska), згодом — Грошовицькою (пол. Ulica Groszowicka)[1]. Тогочасна забудова три—чотириповерховими кам'яницями частково збереглася донині.

Частина від площі Свободи до вулиці Дамрота була прокладена та забудована на початку XIX століття, після того, як в 1822 році було розібрано міський барбакан. За планом ця вулиця носила назву Краківське Передмістя (нім. Krakauer Vorstadt, Кракауер Форштадт)[2]. 1842 року вся вулиця отримала назву Краківська (нім. Krakauer Straße, Кракауер Штрассе), проте в народі залишився поділ на «велику Краківську», яка йшла від двірця до площі Свободи, та «малу Краківську» — від площі Свободи до Ринку. З будівництвом у 1845 році станції Ополе-Головне в кінці вулиці вона стала однією з головних магістралей міста, отримавши народну назву до світу (пол. do świata), оскільки залізниця того часу була основним засобом зв'язку Ополя з зовнішнім світом. У 1850-ті та 1860-ті роки вулиця інтенсивно забудовувалась, переважно у стилі неоренесансу. У XIX та на початку XX вулиця була однією з наймодніших у місті, на ній знаходилися найвишуканіші кав'ярні та готелі міста та елегантні магазини. Завдяки популярності Краківської серед заможної молоді вулицю часто називали «шлях до шлюбу»[3].

У 1933 році вулицю було перейменовано на Гельмут Брюкнерштрассе (нім. Helmut Brücknerstrasse) на честь гауляйтера Гельмута Брюкнера, а з 1937 року вона носила ім'я райхспрезидента Пауля фон Гінденбурга — Гінденбургштрассе (нім. Hindenburgstrasse). Під час Другої Світової війни частина будівель на вулиці була зруйнована, включно із встановленим у 1891 році пам'ятником Вільгельму I[3].

У післявоєнні роки вулицю було перейменовано на вулицю Сталіна (пол. Ulica Stalina)[3], частково на місці старої забудови було зведено три—п'ятиповерхові будівлі у стилі конструктивізму. У 1950-тих роках вулиці повернуто історичну назву Краківська. У 1970 році на площі Свободи було споруджено 15-метровий Пам'ятник борцям за Ополе.

До 2003 року вулиця Краківська підпорядковувалась правилам так званої «нульової смуги» (пол. strefa zero), згідно з якими міська рада Ополя мала право самостійно визначати організації, які мали право орендувати офіси на цій вулиці. Після скасування «нульової смуги» на Краківській розташовуються переважно офіси банків[4]. У 2008 році на Краківській відбулася виставка мармурових скульптур, три з яких станом на літо 2009 року залишилися стояти на вулиці, що викликало неоднозначну реакцію серед жителів міста[5].

Будівлі

ред.
 
Головна пошта (Краківська, 46)

У забудові вулиці Краківської домінують будівлі у стилі неоренесансу середини XIX століття та післявоєнного конструктивізму. На цій вулиці, починаючи з 1840-вих років розташовуються найбагатші та найвишуканіші заклади Ополя. Традиційно на Краківській розташовані дорогі готелі та ресторани, а з 2003 року на вулиці сконцентровано найбільше відділень банків у місті[4].

На цій вулиці розташовані такі організації:

  • Міський центр зайнятості (№1)
  • Окружний відділ Спілки художників (№1)
  • Міський туристично-інформаційний центр (№15)
  • Опольська філармонія імені Ельснера (№24)
  • Опольська спілка адвокатів (№26)
  • Опольська торгова палата (№39)
  • Департамент охорони здоров'я Міністерства внутрішніх справ (№44)
  • Торговий центр Galeria Centrum (№45/47)
  • Головна пошта (№46)
  • Міський відділ Польської залізниці (№48)
  • Повітова санітарно-епідеміологічна станція (№51)
  • Воєводський фонд з охорони навколишнього середовища і управління водними ресурсами (№53)
  • Статистичне управління (№53а)
  • Готель Accor Mercure Opole (будинок №57-59)

Примітки

ред.
  1. Mury i bramy miejskie Opola oraz ich pozostałości (пол.). Газета Виборча Ополе. 11.12.2007. Процитовано 20.09.2009.[недоступне посилання з червня 2019]
  2. Opole w lustrze Krakowa (пол.). Газета Виборча Ополе. 9.08.2008. Архів оригіналу за 18 березня 2009. Процитовано 20.09.2009.
  3. а б в Opole Turystyka — ... gdzie zatrzymał się czas (пол.). Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 29 березня 2007.
  4. а б Ulica Krakowska ulicą banków (пол.). Нова Трибуна Опольська. 18.01.2007. Процитовано 20.09.2009.
  5. Ulica Krakowska w Opolu to dobre miejsce na marmurowe rzeźby? (пол.). Моє Място Ополе. 6.05.2009. Процитовано 20.09.2009.

Посилання

ред.