Вулиця Карпатська (Львів)
Ву́лиця Карпа́тська — вулиця в Личаківському районі міста Львова, місцевість Снопків. Відходить перпендикулярно від вулиці Йосифа Сліпого і закінчується глухим кутом.
| Вулиця Карпатська Львів | |
|---|---|
 вул. Карпатська у Львові | |
| Місцевість | Снопків |
| Район | Личаківський |
| Колишні назви | |
| Карпатська, Ґіппельгассе | |
| польського періоду (польською) | Karpacka |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 150 м |
| Координати початку | 49°49′48.68″ пн. ш. 24°2′32.14″ сх. д. / 49.8301889° пн. ш. 24.0422611° сх. д. |
| Координати кінця | 49°49′51.49″ пн. ш. 24°2′25.75″ сх. д. / 49.8309694° пн. ш. 24.0404861° сх. д. |
| поштові індекси | 79017[1] |
| Транспорт | |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 3—23[2] |
| Навчальні заклади | ДНЗ № 92 «Барвінок» |
| Поштові відділення | ВПЗ № 17 (вул. Івасюка, 19)[1] |
| Забудова | віденська сецесія, польський 1930-х і радянський конструктивізм 1960-х років[3] |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Карпатська у Вікісховищі | |
Назва
ред.Вулиця утворена на початку XX століття і 1912 року отримала назву — Карпатська. Під час німецької окупації — Ґіппельгассе, на честь німецького державного діяча Теодора Ґоттліба фон Ґіппеля (1775—1843). Сучасна назва — вулиця Карпатська від липня 1944 року[4].
Забудова
ред.Активна забудова вулиці Карпатської розпочалася наприкінці 1920-х—початку 1930-х років.
В архітектурному ансамблі вулиці переважає віденська сецесія та польський і радянський конструктивізм 1930—1960-х років[3].
№ 3 — триповерхова кам'яниця з гостроверхим фронтоном та подовгастими вікнами, членованими шпросами, споруджена у 1929 році у стилі раннього модернізму зі стильовим орієнтуванням на ар деко за проєктом розробленим в архітектурній фірмі Карла Юраша та Альфреда Захаревича для Марії Ожибовської. Вхідний портал виконаний в прямокутних формах.
№ 5 — триповерховий житловий будинок спроєктований в архітектурному бюро Юзефа Торна та споруджений до 1930 року у стилі наближеному до модернізму, як власний будинок архітектора Юзефа Торна. Раціонально структурований фасад, вікна оточені рустованими горизонтальними тягами, плаский дах, а вікна та інтер'єри будинку нагадують ар деко.
№ 7 — триповерхова кам'яниця споруджена у 1938 році в стилі функціоналізму за проєктом розробленим архітектурним бюро Норберта Ґлятштайна. Вхід до будинку оточують дві канелюри з рустуванням. Збереглася автентична вхідна брама з вікнами-ілюмінаторами. Над вхідним порталом вертикальне стрічкове скління. Виступаючий кут будинку згладжує витягнуті округлі балкони. Кутові простінки оздоблені клінкерною цеглою.
№ 9 — триповерхова чиншова кам'яниця споруджена у 1938 році за проєктом розробленим архітектурним бюро Норберта Ґлятштайна у стилі модернізму для Агати Денути. Вхідна брама будинку нагадує вхід до каюти корабля, а над вхідним порталом тягнуться догори стрічкові вікна.
№ 11 — триповерховий житловий будинок споруджений у 1938 році за проєктом архітектора Юзефа Йоахіма Тіша. Вхідний портал виділяє оздоблення з клінкерної цегли. Також клінкерною цеглою декорована ліва частина фасаду, навколо «втоплених» лоджій.
№ 12 — двоповерховий будинок споруджений на початку 1960-х років. Від 29 вересня 1962 року в будинку міститься перший (головний) корпус дошкільного навчального закладу № 92 «Барвінок», проєктною потужністю 135 місць[5].
№ 13 — триповерховий житловий будинок споруджений у 1938 році. Має прямокутний вхідний портал, оздоблений рустуванням. Наріжна частина має кутові вікна з простінками в клінкерній цеглі. Навколо вікон звиваються легкі округлі конструкції балконів.
№ 15 — триповерховий житловий будинок споруджений у 1938 році. Вже за радянських часів до нього прибудований п'ятиповерховий житловий будинок під № 20 від сусідньої вулиці Йосифа Сліпого.
Примітки
ред.- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 29 листопада 2024.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 10 липня 2022. Процитовано 29 листопада 2024.
- ↑ а б 1243 вулиці Львова, 2009, с. 256.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 82.
- ↑ Офіційний сайт ДНЗ № 92. lvivedu.com. Мережа дошкільних навчальних закладів Львівської області. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 14 квітня 2021.
Джерела
ред.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 256. — 1000 прим. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мирослава Ляхович (23 грудня 2017). Проєкт «Вулиці»: вулиця Карпатська. modernism.lviv-online.com. Львів. Архітектура модернізму. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. ХІІІ—ХХ століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 82, 106, 107. — 5000 прим. — ISBN 966-603-115-9.
- Lwów: ilustrowany przewodnik / tekst J. Biriulow; red. W. Wujcyk. — Lwów: Centrum Europy; Wrocław: Via Nova, 2001. — 320 s. — ISBN 966-7022-26-9 (Ukraina). — ISBN 83-88649-32-9 (Polska). (пол.)
Посилання
ред.- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Карпатська. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021.