Ву́лиця Головацького — вулиця у Залізничному районі Львова, що сполучає вулиці Городоцьку та Декарта, утворюючи перехрестя з вулицею Голубовича.

Вулиця Головацького
Львів
МісцевістьПривокзальна
РайонЗалізничний
Назва на честьЯкова Головацького
Колишні назви
Гловацького, Могильницькийґассе, Гловацького
польського періоду (польською)Głowackiego
радянського періоду (українською)Гловацького
радянського періоду (російською)Гловацького
Загальні відомості
Протяжність320 м
Координати початку49°50′16″ пн. ш. 24°00′22″ сх. д. / 49.8379944° пн. ш. 24.0062278° сх. д. / 49.8379944; 24.0062278Координати: 49°50′16″ пн. ш. 24°00′22″ сх. д. / 49.8379944° пн. ш. 24.0062278° сх. д. / 49.8379944; 24.0062278
Координати кінця49°50′26″ пн. ш. 24°00′18″ сх. д. / 49.8407444° пн. ш. 24.0052139° сх. д. / 49.8407444; 24.0052139
поштові індекси79018[1]
Транспорт
Руходносторонній
Покриттяасфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі№ 3—34[2]
Архітектурні пам'ятки№ 26[3]
Поштові відділенняВПЗ № 18 (вул. Городоцька, 151)[1]
Забудовакласицизм, віденська сецесія, конструктивізм 1930-х років, сучасна забудова 2000-х-2010-х років[4]
КомерціяТзОВ «Таісія»
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapпошук у Nominatim
Мапа

Історія та назва

ред.

Вулиця утворена 1892 року та названа на честь польського селянина, учасника повстання Костюшка 1794 року Бартоша Гловацького. Під час німецької окупації, у 19431944 роках вулиця мала назву Могильницькийґассе, названа так на честь українського освітнього та церковного діяча Івана Могильницького. У липні 1944 року вулиці повернена передвоєнна назва — Гловацького. Сучасна назва — вулиця Головацького від 1950 року, на честь українського поета, священика УГКЦ, педагога та громадського діяча, співзасновника об'єднання «Руська трійця» Якова Головацького[5][6].

Забудова

ред.

В архітектурному ансамблі вулиці Головацького переважають класицизм, віденська сецесія, польський конструктивізм 1930-х років[4], а також присутня сучасна забудова 2000-х-2010-х років. На вулиці лише один житловий будинок під № 26, що внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.

З непарного боку вулиці

ред.

№ 5 — триповерхова кам'яниця (колишня адреса — вул. Гловацького, 5), збудована наприкінці XIX століття. У 1900-х роках в будинку містилося єврейське доброчинне товариство «Цорі Ґілва»[7].

№ 17, 17а — триповерхові кам'яниці (колишня адреса — вул. Гловацького, 17, 17а), збудовані близько 1910 року для адвоката Тадеуша Блізінського[8] та його дружини Ромуальди[9] Вікна другого поверху будинку під № 17а мають стрілчасте неоготичне оздоблення, заповнене рослинним орнаментом, серед якого можна побачити ініціали власника кам'яниці — «ТВ» (пол. Tadeusz Bliziński)[8]. У 1930-х роках будинок під № 17 перебував у власності Клавдії Кобилянської[10].

№ 19а — одноповерхова вілла (колишня адреса — вул. Гловацького, 19)[8], збудована наприкінці XIX століття[8] для Йоахіма (Хаїма) Гуттмана[11], власника складу дерева та вугілля на вулиці Городоцькій. Вілла оздоблена коринфськими пілястрами та іншими скульптурними оздобами у стилі еклектичного історизму[8]. Вілла розташована у подвір'ї будинку під № 19 і нині виконує житлову функцію.

№ 23а — триповерховий колишній адміністративний будинок (колишня адреса — вул. Гловацького, 23)[8], де від 1932 року розташовувалася управа Крайового молочарського союзу «Маслосоюз»[8], а на прилеглій території до середини 1990-х років працювало підприємство з переробки молока (молокозавод). Нині триповерховий колишній адміністративний будинок використовується як офісний центр, а на місці колишнього молокозаводу 2005 року споруджений сучасний житловий комплекс з трьох п'ятиповерхових будинків, яким присвоєно № 23б, 23в, та 23г відповідно[12].

З парного боку вулиці

ред.

№ 8 — триповерхова кам'яниця (колишня адреса — вул. Гловацького, 8)[8]. У міжвоєнний період на першому поверсі будинку містилася цукерня Вахмана[12]. У 1930-х роках будинок перебував у власності Клотильди Гьорле[10].

№ 26 — триповерхова сецесійна кам'яниця (колишня адреса — вул. Гловацького, 26)[8], збудована 1912 року для адвоката Тадеуша Блізінського. Фасад кам'яниці завершений трикутним фронтоном, оздоблений химерними маскаронами[8]. У 1930-х роках будинок перебував у власності Станіслави Рідльової[10]. Упродовж 19131927 років в будинку мешкав львівський скульптор Теобальд Оркасевич[13]. Будинок внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2086-м[3].

№ 28/30 — комплекс одноповерхових будиночків (колишня адреса — вул. Гловацького, 30)[8], що належав Вацлаву та Станіславу Гессам[14]. Тут від початку XX століття й до 1935 року працювала пекарня Гессів[15][10], від 1935 року й до початку другої світової війни — пекарня «Новизна» Евгеніуша Сохацького[16]. У 1950-х роках тут розташовувалася школа фабрично-заводського навчання. Нині приміщення займає швейне підприємство «Таїсія»[12], що спеціалізується на виготовленні широкого асортименту галантерейних виробів[17].

Колишні адреси

ред.

Примітки

ред.
  1. а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 17 січня 2022.
  2. Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 2 квітня 2023.
  3. а б Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 17 січня 2022.
  4. а б 1243 вулиці Львова, 2009, с. 405.
  5. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 16.
  6. Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 37.
  7. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1904… — S. 326.
  8. а б в г д е ж и к л м Краківське передмістя, 2011.
  9. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1916… — S. 33.
  10. а б в г Księga adresowa Małopolski: Lwów, Stanisławów, Tarnopol…spis abonentow…dział IV. — S. 20.
  11. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1904… — S. 69.
  12. а б в 1243 вулиці Львова, 2009, с. 404.
  13. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1913… — S. 310.
  14. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1904… — S. 75, 290.
  15. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1913… — S. 580.
  16. Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939. — Lwów, 1939. — S. 61. (пол.)
  17. Інформація про ТзОВ «Таісія». tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». Архів оригіналу за 24 вересня 2022. Процитовано 17 січня 2022.
  18. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1904… — S. 329.
  19. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa…1913… — S. 129.

Джерела

ред.

Посилання

ред.