Вулиця Ганни Барвінок (Львів)

вулиця у Львові, Україна

Ву́лиця Га́нни Барві́нок — вулиця у Франківському районі міста Львова, в місцевості Новий Світ. Сполучає вулиці Єфремова до Генерала Чупринки.

Вулиця Ганни Барвінок
Львів
Вигляд на вулицю Ганни Барвінок з вулиці Чупринки
Вигляд на вулицю Ганни Барвінок з вулиці Чупринки
Вигляд на вулицю Ганни Барвінок з вулиці Чупринки
Місцевість Новий Світ
Район Франківський
Назва на честь Ганни Барвінок
Колишні назви
Під Сточкєм, Фріц Вайцельґассе, Під Сточком
польського періоду (польською) Pod Stoczkiem
Загальні відомості
Протяжність 185 м
Координати початку 49°49′44″ пн. ш. 24°00′08″ сх. д. / 49.829028° пн. ш. 24.002444° сх. д. / 49.829028; 24.002444Координати: 49°49′44″ пн. ш. 24°00′08″ сх. д. / 49.829028° пн. ш. 24.002444° сх. д. / 49.829028; 24.002444
Координати кінця 49°49′40″ пн. ш. 24°00′16″ сх. д. / 49.827917° пн. ш. 24.004556° сх. д. / 49.827917; 24.004556
поштові індекси 79057[1]
Транспорт
Рух двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі № 1
Поштові відділення ВПЗ № 57 (вул. Коновальця, 97)[1]
Забудова 2000-ні; багатоповерхова
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap r3160772
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Ганни Барвінок у Вікісховищі

Прилучається вулиця Квітнева.

Історія ред.

Вулиця виникла на початку XX століття під назвою Під Сточком. У роки німецької окупації мала назву Фріц Вайцельґассе, на честь німецького політичного діяча Фріца Вайцеля. Сучасну назву вулиця отримала 1946 року, на честь української письменниці Ганни Барвінок (Олександри Білозерської-Куліш)[2].

Забудова ред.

До вулиці приписаний лише один будинок — сучасний п'ятиповерховий житловий будинок збудований 2002 року будівельною корпорацією «Карпатбуд»[3]. Всі інші будинки належать до сусідніх вулиць. На розі вулиць Ганни Барвінок та Генерала Чупринки розташований львівський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 93 проєктною потужністю 88 місць[4].

Цікаві факти ред.

У 2008 та 2010 роках львів'яни виявляли на вулиці Ганни Барвінок єврейські надгробки, які, очевидно, пролежали там з часу німецької окупації. Львівський історик та публіцист Ілько Лемко вважає, що ці та інші плити могли використовуватися окупантами для будівництва доріг[5].

Влітку 2018 року під час капітального ремонту вулиці під асфальтом виявили багато мацев. Усі вилучені мацеви повернули на Янівський цвинтар до єврейської дільниці, звідки у 1940-х роках їх вилучили німці[5].

Примітки ред.

  1. а б Міське відділення поштового зв'язку. Львів—57. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
  2. Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 12.
  3. Офіційний сайт будівельної корпорації «Карпатбуд». karpatbud.com.ua. Архів оригіналу за 1 грудня 2021. Процитовано 1 грудня 2021.
  4. Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 93. lviv93.lvivedu.net. Мережа дошкільних навчальних закладів Львівської області. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 1 грудня 2021.
  5. а б Катерина Родак (22 червня 2018). У Львові під час ремонту вулиці знайшли єврейські надмогильні плити. zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 23 листопада 2020. Процитовано 30 грудня 2020.

Джерела ред.

Посилання ред.