Вузькоколійна залізниця Броди — Шнирів
Вузькоколійна залізниця Броди — Шнирів — одна з недіючих в Україні вузькоколійних залізниць. Вузькоколійна залізниця на паровій тязі була збудована у 1911 році між Бродами та Шниревом, що на Львівщині, з метою — вивезення деревини з лісів північно-західної Бродівщини. Довжина колії — 60 кілометрів.
 | |
| Статус | розібрана |
|---|---|
| Штаб-квартира | Львівська область Бродівський район |
| Роки функціонування | 1912—1941 |
| Країна | .svg){kind=small} Австро-Угорщина Польща Україна |
| Експлуатаційна довжина колій | 60 км |
| Ширина колії | 750 мм з 1919 року — 600 мм |
 Зовнішні зображення
| |
|---|---|
| Карта Бродівської лісової залізниці | |
|
Карта Бродівської лісової залізниці (1924) |
Історія
ред.Зростання економіки Австро-Угорщини у другій половині XIX століття зумовило необхідність інтенсивнішого використання лісових ресурсів. Однак ліси, що прилягали до шосейних шляхів, до кінця століття були практично вирубані. Тому нові лісосіки відводилися у віддалених місцях, найраціональнішим транспортом для вивезення деревини з котрих, виявилися вузькоколійні залізниці, що наприкінці XIX століття почали працювати паралельно з мережею ширококолійних.
Інтенсивна розробка лісових ресурсів Галичини викликала пожвавлення в будівництві мереж вузькоколійок (ширина колії 750—760 мм), прокладення котрих супроводжувалося створенням стаціонарних інженерних (мости, переправи, естакади тощо), житлових та господарських споруд. Система вузькоколійних залізниць була тісно інтегрована в загальну систему залізничного транспорту.
Між Старими Бродами та Смільним було велике деревообробне підприємство — тартаки спілки «Фореста», яке на початку 1900-х років розбудував Вільгельм Шмідт.. У 1923 році тартак, що мав дві пилорами та сім циркулярних пил, продукував понад 13 тисяч кубометрів сосни і 3,3 тисячі кубометрів дубини та вільшини. Тартаки були сполучені з лісовими комплексами на північний захід від Бродів вузькоколійною залізницею довжиною понад 60 км. Перед другою світовою війною підприємство перебрала нова установа «Спілка Броди»
Влада Австро-Угорщини протягом 1912—1913 років спорудила для лісовозів 39-кілометрову залізницю «Броди — Шнирів», що складалася з двох гілок:
- Шнирівської — (Броди — Сидинівка — присілок Лагодова Голотівка — ліс Гайдзіско — Шнирів);
- Берлинської, що проходила через м. Броди (вул. Залізнична — Замок — вул. Конюшківська — вул. Шептицького) — Берлин — присілок Бовдурів Зраб. Кінцева станція розташовувалась південніше станції Броди, на Швабах.
Під час бойових дій першої світової війни російські й австрійські вояки влітку 1915 року розібрали 31 км колії.[1]
Після 1919 року перші 18 км були відновлені польською владою, але ширина колії зменшилася з 750 мм до 600 мм. Станом, на 1924 рік Шнирівська та Берлинська гілки були окремими, тобто не перетиналися між собою у Бродах. На початок Другої світової війни довжина дороги склала 60 км. Закрита у 1941 році[2].
Частково вузькоколійка працювала до 1960-х років.
Рухомий склад
ред.До реконструкції на вузькоколійці працювали танк-паровози серії O & K 6506 і 6507 (1913 року випуску, 0-3-0Т), захоплені у німців російськими військами у 1915 році.
Сучасний стан
ред.Залізниця брала початок на південь від станції Броди, перетиналась із залізницею Броди — Львів у районі Сидинівки, де зберігся міст. Другий міст, через який проходила залізниця Броди — Львів розібрали. Насип залізниці добре видно в південному напрямку. У північному напрямку насипу немає, його розібрали на початку 1990-х років.
Нині там, де колись проходила вузькоколійка — це ґрунтова лісова дорога, що активно використовувалась й за радянських часів. На межі Берлинського та Лешнівського лісництв вузькоколійка перетинає річку Бовдурку. Міст було відновлено за радянських часів. Так, у середині XX століття колія з'єднувала військову базу 351-го ракетного полку 37-ї ракетної дивізії з дорогою Броди — Лешнів була викладена бетонними плитами.
При дорозі Броди — Лешнів розташоване заповідне урочище «Піски»[3].
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Клапчук В. Вузькоколійки в українських Карпатах кінця XIX — першої третини XX ст. // Проблеми історії України ХІХ — початку ХХ ст. — Київ : Інститут історії України, 2009. — Т. XVI. — С. 65-74.
- ↑ Венделин В., Зиновьев Д. Узкоколейные железные дороги Львовской области. Маршруты: Броды — Холотовка — Гайдзиско (Болдуры) и Броды — Берлин — Зраб (Хмелёвое) [Архівовано 24 грудня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Шишка М. Велосипедний туризм на Брідщині // Брідщина — край на межі Галичини й Волині. Збірник 9. (Матеріали десятої краєзнавчої конференції) / редакційна колегія В. Стрільчук та ін. — Броди : Просвіта, 2016. — С. 160-166. — (Бібліотека літературно-краєзнавчого журналу «Брідщина»)