Шни́рів — село в Україні, Бродівському районі Львівської області. Відстань до райцентру становить 15 км, що проходить автошляхом місцевого значення. Відстань до найближчої залізничної станції Броди становить 15 км.

село Шнирів
Церква Вознесіння Господнього (1767)
Церква Вознесіння Господнього (1767)
Країна Україна Україна
Область Львівська
Район/міськрада Бродівський
Рада Шнирівська сільська рада
Код КАТОТТГ UA46040010500081760
Код КОАТУУ 4620388401
Облікова картка облікова картка 
Основні дані
Засноване 1545
Населення 514
Площа 1,091 км²
Густота населення 471,13 осіб/км²
Поштовий індекс 80620[1]
Телефонний код +380 3266
Географічні дані
Географічні координати 50°10′48″ пн. ш. 25°10′19″ сх. д. / 50.18000° пн. ш. 25.17194° сх. д. / 50.18000; 25.17194Координати: 50°10′48″ пн. ш. 25°10′19″ сх. д. / 50.18000° пн. ш. 25.17194° сх. д. / 50.18000; 25.17194
Середня висота
над рівнем моря
211 м[2]
Відстань до
обласного центру
115 км
Відстань до
районного центру
15 км
Найближча залізнична станція Броди
Відстань до
залізничної станції
15 км
Місцева влада
Адреса ради 80620, Львівська обл., Бродівський р-н, с. Шнирів[3]
Сільський голова Іванів Андрій Михайлович[3]
Карта
Шнирів. Карта розташування: Україна
Шнирів
Шнирів
Шнирів. Карта розташування: Львівська область
Шнирів
Шнирів
Мапа

CMNS: Шнирів у Вікісховищі

Село є центром Шнирівської сільської ради, якій підпорядковані села Шнирів, Білявці, Бовдури, Клекотів.[3] Населення становить 514 осіб.

ІсторіяРедагувати

Село Шнирів засноване 1545 року. Перша згадка датується 1546 роком, а в документі «Уточнення кордонів між Польщею і Великим Князівством Литовським» згадане як Шнерево.[4]

У 1856 році від епідемії холери у селі померло багато людей. Під час першої світової війни через своє близьке розташування до лінії фронту село було знищене, будинки зруйновані, а місцеве населення евакуйвано вглиб Австро-Угорщини, а також багато втекло на територію сусідньої Російської імперії. На початку німецько-радянської війни в околицях Шнирева точилися запеклі бої між радянськими та німецькими військами. У березні 1944 року в селі перебував штаб з'єднання партизанських загонів під командуванням Михайла Наумова.

У повоєнний час в Шниреві споруджено 225 житлових будинків, а також діяли восьмирічна школа, клуб та бібліотека. У 1960-х роках тут знаходилася контора місцевого колгоспу «Дружба». Основним напрямом діяльності колгоспу було вирощування зернових та технічних культур (хміль, цукрові буряки, льон-довгунець), а також молочне тваринництво. Крім того, за колгоспом були закріплені млин та дві пилорами. На території сільської ради працювала цегельня.[5]

У Шнирівській загальноосвітній школі діє історико-краєзнавчий музей історії села.[6]

ВузькоколійкаРедагувати

За часів Австро-Угорщини протягом 1912-1913 років для лісовозів була споруджена 39-кілометрова вузькоколійна залізниця Броди — Шнирів. Під час бойових дій першої світової війни російські та австрійські вояки влітку 1915 року розібрали 31 кілометр колії. Після 1919 року 18 км колії, шириною 60 см, було відбудовано. На вузькоколійці працювали танк-паровози 1913 року випуску, захоплені у 1915 році російськими військами у німців.[7]

Відомі людиРедагувати

Народилися

Пам'яткиРедагувати

  • Дерев'яна церква Вознесіння Господнього з дзвіницею, споруджена у 1765 році. Пізніше добудували бокові рамена та розширили бабинець. Була відновлена у 1930 році. У міжвоєнний період перебувала під патронатом банкової спілки Вільгельма Шмідта. Нині належить ПЦУ.[8]
  • Козацька могила (ХVIІ століття), розташована на пагорбі, посеред поля при в'їзді до села з боку Клекотова. У Берестецькій кампанії Адам Хмелецький брав участь на посаді паволоцького наказного полковника. Як засвідчують документи, біля села Шнирів 10 червня 1651 року відбувся бій між козацько-татарським загоном під командуванням Хмелецького і польським загоном, який очолював реєстровий сотник Ясько Ясноборський.[9] Місце бою занесено до державного реєстру нерухомих пам’яток України, а також є Пам'ятка історії Бродівського району № 251.[10] У 1991 році місце увічнене пам’ятним знаком «Славним українським козакам». На місці бою і зараз розташовано декілька давніх поховань ХVIІ століття.
  • 2019 року, напередодні свята Покрови, в селі Шнирів урочисто був відкритий пам'ятник видатному землякові Петрові Федуну-Полтаві.[11]

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Довідник поштових індексів України. Львівська область. Бродівський район
  2. Прогноз погоди в с. Шнирів
  3. а б в Шнирівська сільська рада
  4. Археографический сборник документов, относящихся к истории Северо-Западной Руси. — т. 1. — С. 106-107. (рос.)
  5. ІМСУ... — С. 170.
  6. Бродівський район
  7. Клапчук В. Вузькоколійки в українських Карпатах кінця XIX — першої третини XX ст. // Проблеми історії України ХІХ — початку ХХ ст. — Київ : Інститут історії України, 2009. — Т. XVI. — С. 65-74.
  8. Шнирів. Церква Вознесіння Господнього (1767)
  9. Сестрятин: бій, що не забувається. www.radyvyliv.info. Процитовано 2019-03-10. 
  10. Пам'ятки історії, монументального мистецтва. www.brody-rda.gov.ua. Процитовано 2019-02-14. 
  11. Як відкривали пам'ятник Петру Федуну-Полтаві у його рідному селі Шнирів. trkbrody.com. Процитовано 24 жовтня 2019. 

ДжерелаРедагувати

  • Шнирів: погляд крізь віки / В. Макар (упорядник). — Броди, 2006. — С. 132.
  • Макар В. Скрижалі історії // Бродівщина — край на межі Галичини й Волині. Матеріали ІІ краєзнавчої конференції. — Броди : Бродівський історико-краєзнавчий музей, 2008. — С. 66-71.
  • Шнирів // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Маланчук В. Ю. (голова редколегії), Гнидюк М. Я., Дудикевич Б. К., Івасюта М. К., Крип'якевич I. П., Огоновський В. П., Олексюк М. М., Пастер П. I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А. Г., Смішко М. Ю., Челак П. П., Чугайов В. П. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 170.
  • Корчак А. Цвинтарі Бродівського району: загальна інформація щодо вивчення їх історії, скульптури та епіграфіки // Бродівщина — край на межі Галичини й Волині. Вип. 5: матеріали шостої краєзнавчої конференції, присвяченої Міжнародному дню пам'яток історії та культури 20 квітня 2012 р / Стрільчук В., Корчак А., Ковальчук Г., Ханакова Н., Гілевич Т., Ульянов В. — Броди : Бродівський історико-краєзнавчий музей, 2012. — С. 81-98.
  • Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: Иллюстрированный справочник-каталог / Жариков Н., Артеменко И. и др. — Киев : Будівельник, 1985. — Т. 3. — 339 с. (рос.)

ПосиланняРедагувати