Всеволод Олександрович

Все́волод Олекса́ндрович (? — після 1245) — князь белзький (12411245). Представник Волинської гілки дому Мономаховичів з династії Рюриковичів. Єдиний син белзького князя Олександра Всеволодовича. Кузен руського короля Данила Романовича. Брав участь у битві під Ярославом на боці Данила (1245). Інформація про дружину відсутня. Мав єдину доньку — Гремиславу, згодом видану за опольського князя Болеслава І[1]. Прадід опольського князя Володислава ІІ, який після вигасання династії Романовичів у Руському королівстві керував його землями як «господар і дідич Руської землі»[2].

Всеволод Олександрович


Князь Белзький
1241 — 1245
Попередник: Олександр Всеволодович
Наступник: Лев I Данилович
 
Народження: невідомо
Смерть: Після 1245
Династія: Рюриковичі, Мономаховичі
Батько: Олександр Всеволодович
Мати: N Володимирівна
Діти: Гремислава

ІменаРедагувати

  • Все́волод Олекса́ндрович — в українській історіографії з іменем по батькові.
  • Все́волод ІІІ — у західній історіографії з номером правителя
  • Всесла́в ІІІ Белзький — за назвою князівства.

БіографіяРедагувати

Точний рік і місце народження Всеволода невідомі. Він був сином белзького князя Олександра Всеволодовича від доньки великого князя київського Володимира Рюриковича.

17 серпня 1245 року Всеволод брав участь у Ярославській битві на боці волинського князя Данила Романовича проти сил угорців, поляків та галицької боярської опозиції на чолі з Ростиславом[3]. В ході битви Всеволод допомагав двірському Андрію стримувати сили Ростислава, але змушений був відступити до Сяну, до стану Данила. Літопис так описує ті події:

Ростислав, отож, виладнавшись до бою, перейшов глибокий яр,— він бо йшов супроти Данилового полку,— але Андрій-двірський постарався, щоб він не зітнувся з Даниловим полком. Прискоривши хід, Андрій зітнувся з військом Ростиславовим кріпко: списи так ламалися об броню, наче це були удари грому, і з обох же сторін многі, упавши з коней, померли, а інші поранені були сильними ударами списів. Данило тоді послав на поміч йому, Андрієві, двадцять вибраних мужів. І хоча боярин Василій Глібович і князі Всеволод Олександрович та Мстислав Глібович, не маючи змоги помогти Андрієві, побігли обидва назад до Сяну, але Андрій, що зостався з невеликою дружиною, в'їжджаючи, кріпко боровся з ними[4].

Дата й місце смерті Всеволода не відомі. Войтович припускає, що він помер після 1245 року.

Сім'яРедагувати

РодовідРедагувати

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
4. Всеволод, князь володимирський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2. Олександр, белзький князь
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
5. NN
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
1. Всеволод, белзький князь
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
6. Володимир, київський князь
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
3. N Володимирівна, київська князівна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
7. NN
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ПриміткиРедагувати

  1. Войтович 2006: 503, 511.
  2. Мельник І. Шлюб для заснування династії // Zbruč. — 17.02.2016.
  3. ПСРЛ, Т. 2. Стб. 798-799.
  4. Літопис руський... 1989: 403.

ДжерелаРедагувати