Вороненко Володимир Васильович

Володимир Васильович Вороненко
Володимир Васильович Вороненко
	Професор Володимир Васильович Вороненко Професор Володимир Васильович Вороненко
Народився	23 червня 1956 (68 років); Богданівка, Прилуцький район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР→ Україна
Національність	українець
Діяльність	лікар, викладач університету
Alma mater	Київський медичний інститут (1977); Samara State Medical Universityd (1979); Військово-медична академія імені С. М. Кірова (1990)
Галузь	військова медицина
Посада	ректор Української військово-медичної академії з 2004 по 2006
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор медичних наук (2012)
Брати, сестри	Вороненко Юрій Васильович
Нагороди
	Вороненко Володимир Васильович у Вікісховищі

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вороненко.

Володимир Васильович Вороненко (нар. 23 червня 1956, Богданівка, Прилуцький район, Чернігівська область) — український медик, генерал-майор медичної служби, доктор медичних наук (2012), професор (2012), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2020).

Життєпис

Володимир Васильович Вороненко народився 23 червня 1956 року в селі Богданівка (Прилуцький район) Чернігівської області в родині сільських вчителів Василя та Варвари, які вже мали старшого сина Юрія.

Освіта

З 1973 по 1977 роки навчався в Київському медичному інституті.

У 1977–1979 роки навчався та закінчив Військово-медичний факультет при Куйбишевському медичному інституті.

У 1990 році закінчив Факультет керівного медичного складу Військово-медичної академії імені С. М. Кірова.

Військова та державна служба, наукова діяльність

З 1979 році лейтенант медичної служби Вороненко В. В. розпочав проходження військової служби на офіцерських посадах як військовий медик в Групі радянських військ у Німеччині, а після заміни — продовжив службу на Далекому Сході.

У 1990 році — майор медичної служби Вороненко В. В. продовжив військову службу в Україні, а з 1991 року — в Збройних Силах України.

З 1995 по 2001 роки — проходження військової служби в Генеральній військовій інспекції при Президентові України, під час якої полковнику Вороненку В. В. було присвоєно військове звання генерал-майор медичної служби.

З 2001 року — перший проректор, а з 2004 — ректор Української військово-медичної академії.

У 2004 році — захистив кандидатську дисертацію щодо профілактики радіаційних уражень, присвоєно наукове звання доцент.

З 2006 по 2010 роки — державна служба на посаді першого заступника голови Комітету з контролю за наркотиками^[1].

З 2010 по 2012 роки — державна служба на посаді директора департаменту кадрової політики, освіти і науки МОЗ України.

У 2012 році — захистив докторську дисертацію щодо профілактики радіаційних уражень аварійного персоналу на територіях радіоактивного забруднення, присвоєно наукове звання професор.

З 2012 році — заступник директора з загальних питань ДУ «Науково практичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України».

Публікації

Автор та співавтор понад 100 наукових робіт^[2].

Основні наукові праці

Військова гігієна: підручник для вищ. мед. навч. закладів / В. В. Вороненко и др.; ред. М. І. Хижняк ; Українська військово-медична академія. — К.: УВМА, 2007. — 1179 с. — ISBN 978-966-73-89-60-4^[3]
Ядерна зброя (медичні аспекти): навч. посіб. для студ. вищ. мед. навч. закл., лікарів-інтернів та слухачів ф-тів і закл. післядиплом. освіти / В. Ф. Торбін та ін. — Т.: ТДМУ: Укрмедкнига, 2012. — 190 с. — 1000 прим. — ISBN 978-966-673-188-6.
Медичний захист населення в надзвичайних ситуаціях в єдиній державній системі цивільного захисту: керівництво / В. П. Печиборщ та ін.; ДЗ «Укр. наук.-практ. центр екстрен. мед. допомоги та медицини катастроф МОЗ України» [та ін.]. — Київ: Людмила, 2019. — 692 с. — 2000 прим. — ISBN 978-617-7638-12-8.
Фізіолого-гігієнічні рекомендації щодо застосування засобів індивідуального захисту від небезпечних радіаційних, хімічних, біологічних факторів: метод. рек. / Худецький І. Ю., Торбін В. Ф., Левченко О. Є., Селіна О. Г.; за ред. В. Д. Юрченка, В. В. Вороненка; Департамент охорони здоров'я М-ва оборони України, Укр. військ.-мед. акад. — К.: УВМА, 2006. — 62 с.

Нагороди

1988 рік — медаль «70 років Збройних Сил СРСР»;
1996 рік — пам'ятний знак «5 років Збройним Силам України»;
1997 рік — почесне звання «Заслужений працівник охорони здоров'я України»^[4];
2001 рік — медаль «10 років Збройним Силам України»;
2004 рік — Міжнародний Орден Святого Станіслава III ступеня (з врученням Командорського Хреста)^[5];
2020 рік — Державна премія України в галузі науки і техніки за роботу «Медицина катастроф в умовах бойових дій»^[6].

Примітки

↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України щодо звільнення Вороненка В. В. з посади. Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 11 квітня 2020.
↑ Наукова періодика України в електронному каталозі Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського з роботами В. В. Вороненка. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 6 червня 2022.
↑ Наукові труди В. В. Вороненка в електронному каталозі Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 6 червня 2022.
↑ Указ Президента України «Про присвоєння почесних звань України військовослужбовцям і службовцям Збройних Сил України». rada.gov.ua. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 11 квітня 2020.
↑ Декрет 501/2004 Про нагородження Орденом Святого Станіслава III ступеня Вороненка Володимира Васильовича. ioss.org.ua. Міжнародний Орден Святого Станіслава. Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 11 квітня 2020.
↑ Указ Президента України «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2020 року». president.gov.ua. Офіс Президента України. Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 27 січня 2021.

Джерела

Вороненко Володимир Васильович у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Медицина»
	Вороненко Володимир Васильович у Вікісховищі^?

Біографія Вороненка В. В. cardio.org.ua. ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії Міністерства охорони здоров`я України». Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 11 квітня 2020.
О. В. Пацкан. Вороненко Володимир Васильович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — 728 с. — ISBN 966-02-3355-8.
Вороненку В. В. до 60-річчя. imirelnik.io.ua. Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 11 квітня 2020.

[1] Розпорядження Кабінету Міністрів України щодо звільнення Вороненка В. В. з посади. Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 11 квітня 2020.

[2] Наукова періодика України в електронному каталозі Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського з роботами В. В. Вороненка. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 6 червня 2022.

[3] Наукові труди В. В. Вороненка в електронному каталозі Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 6 червня 2022.

[4] Указ Президента України «Про присвоєння почесних звань України військовослужбовцям і службовцям Збройних Сил України». rada.gov.ua. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 11 квітня 2020.

[5] Декрет 501/2004 Про нагородження Орденом Святого Станіслава III ступеня Вороненка Володимира Васильовича. ioss.org.ua. Міжнародний Орден Святого Станіслава. Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 11 квітня 2020.

[6] Указ Президента України «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2020 року». president.gov.ua. Офіс Президента України. Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 27 січня 2021.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]